Громадянське суспільство проти держави

Крайня форма інфантильності — не нести відповідальності за весь історичний час незалежності. Україна досі пожинає плоди цього врожаю.

Протистояння держави та громадянського суспільства — споконвічна контрспівпраця як взаємодія прокурорів та адвокатів суду. Внаслідок чого народжується невиборче правосуддя.

А тепер уявіть собі суд, в якому немає адвокатів (тобто представників громадянського суспільства) чи прокурорів (держава). Це буде — або тотальна анархія, або тотальна диктатура.

Довгі роки в Україні системно послаблювалися функції держави під приводом, що вона була неефективною. У результаті диктатура держави була замінена «тоталітарним суспільством», де іншу думку все також карається, тільки із застосуванням неформальних процедур впливу (гейт, стигматизування опонентів тощо.

Громадянське суспільство виступило інструментом не творення, а керованого хаосу, запрограмованої анархії. Але природа не терпить порожнечі, так уже влаштований наш світ, не ремствуйте

Тому буквально з вулиці зайшли «прокурори», нехай і без «профільної освіти», оголосивши себе «державою». А «громадянське суспільство» мовчало, погодившись на новий status quo.