Католицька різанина православних братів і сестер у Царгороді
821 рік тому відбувся Четвертий хрестовий похід. Західні лицарі втопили у крові не мусульман Близького Сходу, але єдиновірців у Візантії.
Навіть сьогодні жоден історик не може точно підрахувати масштаби мародерства і звірств, які сталися у квітні 1204 року у місті святого Костянтина. Хрестоносцями та їхні венеційські спонсори мали на меті виключно грабунок заможної держави із православним імператором на чолі.
Греки та інші православні віряни на Південних Балканах вважають цю подію одним із найгірших злочинів людства, коли заради швидкої наживи та закликами боротьби за Царство Небесне християни різали християн. Вік і стать нападників не турбували, лише скарб.
Лицарі із Французького королівства та Священної Римської імперії германської нації розорили Соборний храм Святої Софії й Велику церкву святих апостолів, в якій спали вічним сном усі царі Візантії ще від V століття! Там були поховані члени династії Юстиніанів, Гераклідів, Ізаврів...
Власне не тільки імператори, але і їхні сини та доньки! Це було одне зі священних паломницьких місць так званої Східної Римської імперії, національний центр гордості для всіх без виключення візантійських підданих — чи то вихідців з Ахеї, чи із Халдеї.
Хрестоносці відкрили всі ці могили, щоби захопити наявні цінні речі, з якими ховали імператорську родину, зокрема Юстиніана та Василія Болгаробойця. Проте навіть ті правителі, які були поховані далеко від місць сили візантійців, і вони не уникнули знищення й розграбування.
Так навіть могилу неймовірного латинофіла Мануела Комнінова у лікарні Пантократора хрестоносці не промайнули осквернити (гроші, які він надсилав при житті тамплієрам та іоаннітам в Єрусалим, не врятували його). Так само його батько Іоанніс та угорська мати Ірина попри свою святість, добродушність і благодійність зазнали наруги західних варварів.
Саме завдяки цьому мародерству сьогодні врятовано лише кілька могил і склепів візантійської доби, які у Стамбулі показує турецький уряд як величезний подвиг його археологічних співробітників. Турки-османи були не першими, бо католицькі хрестоносці лишили їм мало місць для грабунку і вандалізму 2 століття потому.
Завдяки трагедії 1204 року сьогодні не можна провести жодне ДНК-дослідження чи будь-які інші наукові експерименти із мощами східноруських імператорів, як це робиться із королями та королевам католицької Європи чи навіть фараонами Єґипту. І так бідний французький лицар з Ам'єна, на ім'я Ґі, розбагатів, продавши сережки Зої Порфіроґенети.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що найбільш дивна війна, котру за Середньовіччя вела Русь-Україна, — похід сина Ярослава I Мудрого на Царгород. Сталася ця подія у далекому 1043 році, коли на візантійському престолі опиняються дві бездітні сестри — Зоя та Феодора.
