Кінець ілюзії: демократія — це пастка

Цивілізація під управлінням стада: шлях до катастрофи
Кінець міфу про демократію — це саме те, що ми зараз спостерігаємо. Майже 100% людей навіть не утруднюють себе примітивним вивченням історії, тому наївно вірять, що демократія — це влада народу і ліберальні цінності. Мізки промиті надійно, критичне мислення на нулі, здоровий глузд було втрачено в процесі еволюції. Але… don’t worry — я вам усе поясню, люблю тролити хом’ячків.
-
У Стародавній Греції демократія НІКОЛИ не була владою народу, а лише превентивним засобом проти тиранії. Люди вирішили, що у тиранії більше мінусів, ніж плюсів. Тобто демократія — не про ЕФЕКТИВНІСТЬ, а про вибір меншого з двох зол.
-
Народ ніколи не мав і не матиме влади, а виборче право не має до неї жодного стосунку.
Яка може бути влада у «корисного ідіота» зі 100% промитими мізками, на 100% керованого й підданого маніпуляціям, яких він НАВІТЬ НЕ БАЧИТЬ? Ви взагалі про що? Народні маси завжди були й будуть стадом, і їм потрібен пастух. Щоб вони не повбивали одне одного. Люди дуже швидко переходять зі стану цивілізованого в тваринне, якщо немає жорстких обмежень. Може, спробуєте з цим посперечатися? -
Влада завжди була й буде в еліт — лише в більш або менш відкритій формі: на ранньому етапі — через укази, на середньому — через закони, які приймають еліти, на пізньому — через штучний інтелект. І ви, дорогенькі, цього не уникнете, бо ваша здатність впливати була, є і буде дорівнювати нулю. А також ваша усвідомленість і здатність діяти раціонально — майже нульові. Нічого особистого. Усе велич цивілізації створив 0,0001% геніїв, більшості з яких ви заважали жити або навіть вбивали.
-
При ДЕМОКРАТІЇ інструментом управління поведінкою «ідіотів» є "процес — безперервно сцяти в вуха", чим займаються ЗМІ, завдання яких — не інформувати, а формувати «правильний» порядок денний в розумах баранів. Тому обирають не гідних, а харизматичних — тих, хто здатен захопити мозок і серце віруючих.
-
І це головна вразливість будь-якої виборної диктатури, де політиків легко купити й коштують вони дешево.
Трамп — виняток: він не бідний, його не купиш. Маска теж не купиш. Вони на такому рівні, що прагнуть виправити шкоду, яку 50 років завдавали продажні політики, фінансовані корпораціями. Їхні інтереси вже давно за межами гаманців, чого ніколи не зрозуміють злидарі. -
Невблаганний факт: будь-яка демократія, навіть перемога реформатора, рано чи пізно закінчується тотальною перемогою 100% корумпованої бюрократії, яка збагачується за рахунок влади в інтересах еліт.
Демократія стає фасадом для прикриття грабунку, зміцнення влади, розправ з опонентами силами державних органів. Саме це ми й маємо у США та розвинених країнах, де влада належить елітам, які використовують лівий порядок денний. -
Але НЕ ЦЕ головна проблема. Головна проблема — у тиранії ідей, повісток (а це різновид «тираниї попів»), яка приводить до влади не гідних і талановитих, а кар’єристів, підлабузників і бідняків, які прагнуть влади заради грошей.
Це НЕМИНУЧЕ призводить до зниження ефективності державного управління.
Істина: хороші часи породжують неефективних людей, неефективні люди — погані часи, а погані часи знову вимагають ефективних рішень і людей. Бюрократія з кризами не справляється. -
Корупція — це ракова пухлина на тілі держави. Вона — найстрашніше, що може трапитися з суспільством.
Корупція породжує неефективну економіку, зростання цін, злочинність, бунти й навіть революції.
Щоб чиновник здійснив корупційні дії, йому потрібні спільники — заступники, бізнесмени, прокурори, прикриття з боку вищих посадовців. -
Так ми й отримуємо мафіозну групу, пов’язану спільним злочином, яка має адміністративний ресурс і відчуває себе безкарною. Вони можуть вчиняти інші злочини, бо знають: у разі чого — «свої» прикриють.
Якщо громадянин чи бізнесмен постраждав від корупції й хоче покарати чиновника — це не вийде. Поліція не прийме заяву, суд не відкриє справу. -
Більше того — проти громадянина або бізнесу можуть почати перевірки, або взагалі сфабрикувати справу.
Про це не напишуть газети, не скажуть телевізори — вони підконтрольні адміністративному ресурсу. -
Корупціонер — потенційний зрадник. Будь-яка спецслужба легко знайде його вразливості й почне шантаж. Якщо він не виконає наказ — західна преса опублікує компромат, його внесуть до чорного списку, заморозять рахунки.
-
Можна скільки завгодно говорити про розвиток, боротьбу з бідністю, ривок в економіці — але поки не буде знищена корупція, все це — марно.
-
США вже давно в кризі, на межі банкрутства завдяки корупціонерам. Це наслідок політичної системи, яка колись давала перевагу, а тепер веде країну до прірви. Те саме — з усіма ліберальними демократіями.
-
Сьогодні очевидно: система стримувань і противаг у США надто ефективна… в саботажі реформ. Державне управління паралізоване, 90% зусиль (і грошей) іде на подолання внутрішнього конфлікту, який ця система не може розв'язати.
-
Ми маємо майже недієздатний і (ймовірно) 100% корумпований Конгрес, недієздатні агентства, паралізоване управління в штатах. Найяскравіший приклад — Каліфорнія.
-
Це вже факт. Ми живемо за інерцією структури величезної держмашини, створеної 70 років тому, якій весь цей час вставляли палиці в колеса.
Який висновок?
-
Історія знає багато таких випадків, і є лише одне рішення. Приклад — Лі Куан Ю:
«Щоб побороти корупцію — посадіть трьох своїх друзів. Ви знаєте за що, і вони знають за що».
У давнину — Юлій Цезар.
-
Або у Трампа вистачить рішучості, сили та «залізних яєць», щоб викорінити корупцію, навіть якщо це спричинить кризу, дефолт і репресії,
Або США згниє в тіні Китаю. І тоді залишається лише сподіватися, що після смерті Сі корупція пожере і Китай.
У цьому випадку на нас чекає найгірший варіант кіберпанку, потім — бунти й ядерна війна.
Але кіберпанк настане значно раніше.
І тому, щоб усе це не дісталося нашим дітям, кожен має зробити вибір.
Якщо ви підтримуєте тих, хто називає себе Демократами — або ви ідіот, або продажний негідник, учасник корупційної системи.