КНР ставить хрест на РФ
Провідні китайські експерти здійснили ретельний аналіз російсько-української війни, дійшовши невтішного і дуже категоричного висновку.
Їхні узагальнення інформаційна агенція "Останній Бастіон" із посиланням на авторитетне видання "Republic" оприлюднює нижче.
На тлі стратегічної поразки російської федерації в Україні політики та дипломати комуністичного Китаю взялися за переоцінку свого ставлення до Москви. Замість цілковитої підтримки вже відчувається відсторонення і певна відчуженість.
Російсько-українська війна, особливо всі наступні після 24 лютого події, виявилася найсерйознішим міжнародним викликом із часу закінчення Холодної війни. Російська агресія знаменує собою кінець періоду "після Холодної війни" та закладає основи нового світового порядку.
Як випливає з аналізу китайських експертів, позиції Москви у російсько-українській війні стають усе більш пасивними та несприятливими. Ось чому її майбутня поразка вже очевидна, і не тільки на Заході, а й на Сході – у Пекіні.
Варто навести основні причини, через які росія свідомо та невпинно роками рухалася до цієї великої війни:
1) РФ постійно слабшала після розпаду СССР.
Цей занепад обумовлений насамперед продовженням тенденцій, які почалися ще у 1980-х роках, що також пов'язано з провалами внутрішньої та зовнішньої політики російської панівної верхівки. Процес посилювався західними економічними санкціями, які завдали шкоди різним секторам російської економіки.
Так зване відродження чи пожвавлення росії під керівництвом Владіміра Путіна – брехня, його просто не існує. До китайців таке усвідомлення прийшло чомусь тільки зараз.
Занепад РФ очевидний в економічній, військовій, технологічній, політичній та соціальній сферах, зробивши серйозний негативний вплив на російську армію та її бойові можливості. Що ж стосується населення, то воно поголовно заражене пропагандою.
2) Провал російського "бліцкриґу" і нездатність здобути швидку перемогу ознаменували початок внутрішньоросійської кризи.
Розміри військово-промислового комплексу країни-агресора та фінансування армії незрівнянні з її статусом так званої "наддержави", вони не можуть забезпечити високотехнологічну війну вартістю сотні мільйонів доларів на день. Програші на полі бою, зумовлені злиднями всередині армії, впадають у вічі, а щоденне затягування війни – важкий тягар для російського населення.
3) Російські військові та економічні переваги над Україною були нівельовані її завзятістю та величезною, постійною й ефективною допомогою із Заходу.
Генераційні відмінності між РФ і США з іншими країнами НАТО у галузі озброєнь та технологій, військових концепцій і способів ведення війни ще більше відтіняють переваги однієї сторони та недоліки іншої. У Москви немає чим відповісти на надсучасну військову техніку та валютну підтримку України.
4) Сучасні війни неминуче є гібридними конфліктами, що охоплюють військову, економічну, політичну й дипломатичну сфери, а також громадську думку, пропаганду, розвідку та інформаційний простір.
Російська федерація не тільки займає пасивну позицію на полі бою, але й програє у перелічених вище галузях. Це лише питання часу, коли московія програє остаточно.
5) Росія більше не може вирішувати, коли і як закінчиться війна.
Путінський режим намагається закінчити війну якнайшвидше, щоб утримати те, що захопив до тепер, але це не вдається. У цьому сенсі РФ втратила своє стратегічне лідерство та ініціативу.
Аналізуючи настрої у суспільстві, у середовищі політиків та дипломатів, китайські експерти відзначають, що Україна не поступиться росії у питанні суверенітету. Тому Пекіну потрібно переглядати своє ставлення до нових реалій на Сході Європи.
США, НАТО та ЄС неодноразово підтверджували свою рішучість перемогти режим Путіна. Навіть, якщо для цього потрібно знищити росію руками українців.
Що ще важливіше, пряма участь Вашинґтона та Лондона у війні поглиблюється та розширюється. Все це говорить про те, що війна вестиметься доти, доки росія не буде переможена та покарана.
Водночас китайські експерти певні, росія одержима ідеєю здійснити перегрупування колишніх совєцьких республік і відновити союз чи імперію. Це суперечить позиції США і тягне за собою фундаментальне протистояння і конфлікт із колективним Заходом.
Очевидно, це головний конфлікт і камінь спотикання не тільки у відносинах РФ із США, але й КНР. Пекін хоче економічно панувати у світі, тоді як Москва руйнує всі його потуги агресією в Україні.
Чим довше український народ чинить спротив за всебічної підтримки західних партнерів, тим поступовіше слабшає країна-агресор. Політична, економічна, військова та дипломатична міць росії вже зазнали руйнації, а далі буде тотальна ізоляція, бо навіть колишні сателіти (Мінськ, Астана, Єреван, Душанбе, Бішкек) сторонитимуться Москви.
На дуку китайських експертів, у найближчі роки РФ можуть виключити з лав деяких важливих міжнародних організацій, а її міжнародний статус буде значно знижено. Вірогідно, країну-агресора нарешті виженуть із Ради безпеки ООН.
У цілому геополітичні контури глобальної шахівниці набули тектонічних змін через недолугі дії кремлівського бункерного щура, який пришвидшив суб'єктивізації України. Далі – більше: Японія і Німеччина, повністю звільнившися від обмежень, накладених на них після поразки у Другій світовій війні, прискорять розвиток власних озброєнь, будуть рішучіше прагнути до статусу політичних держав із розвиненою демократичною системою, привабливою для країн "другого" і "третього" світів.
США та інші країни активно домагатимуться суттєвих реформ такої структури як ООН та інших важливих міжнародних організацій, які довели свою неспроможність у зв'язку з російською агресією проти України. Якщо ж реформи заблокують, що не варто виключати, лідери демократичного світу можуть розпочати формування інших світових організацій, де росії не буде місця як рівноправному гравцю, бо не факт, що федерація існуватиме у теперішніх державних кордонах.
А проте, "Останній Бастіон" радить згадати, що слідом за росією комуністичний Китай також готується до війни, але за острів Тайвань.
