Колаборанти засіли в НСЖУ

Виміри
01 серпня, 12:35

Голова Полтавської обласної організації НСЖУ Євген Лопушинський посібник колаборантів Киви і Чередніченка

21 квітня 2021 року Євген Лопушинський вдруге очолив Полтавську обласну організацію Національної спілки журналістів України. До цього Лопушинський очолював Полтавську обласну організацію НСЖУ з липня 2017 року до жовтня 2020 року.

Редакція Останнього Бастіону вважає, що Євген Лопушинський не може очолювати Полтавську обласну організацію Національної спілки журналістів України, з огляду на наступне.

У 2017 році головний редактор "Останнього Бастіону" подав заяву про вступ до Національної спілки журналістів України. Після цього копія даної заяви була передана Євгеном Лопушинським Сергію "Ішаку" Чередніченку, котрий і оприлюднив її в соцмережах та на новинних ресурсах, супроводжуючи недостовірною інформацією про Геннадія Сікалова.

Ілля Кива та Сергій
Ілля Кива та Сергій "Ішак" Чередніченко

Про міцну "чоловічу" дружбу між "Ішаком" Чередніченком і Лопушинським Полтавою ходять легенди, але питання не про голубків.

У діях Євгена Лопушинського вбачається порушення ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" та адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-39 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

В лютому 2022 року Віталій Кличко призначив Євгена Лопушинського ВО директора комунального підприємства "Київінформ".

Колаборанти засіли в НСЖУ_3

До цього, Євген Лопушинський працював на посаді першого заступника директора КП "Київінформ".

Лопушинський вже мав досвід роботи у комунальних ЗМІ.

У 2014-2016 роках Євген Лопушинський очолював Полтавську обласну державну телерадіокомпанію "Лтава", де "професійно освоював" бюджетні кошти, але завдяки міліціонеру Бірюкову до кримінальної відповідальності так і не був притягнутий.

Матеріали стосовно фінансових зловживань Євгена Лопушинського були передані тодішнім головним редактором "Останнього Бастіону" Геннадієм Сікаловим до ГУНП у Полтавській області, але Бірюков і Бех заблокували внесення даних відомостей до ЄРДР.

Доволі дивно спостерігати такий архаїзм як комунальні ЗМІ в Україні, тим більше, що на їх діяльність виділяються значні кошти з місцевих бюджетів.

Після призначення Євгена Лопушинського ВО директора КП "Київінформ", комунальне підприємство отримало замовлень на висвітлення діяльності Київської міської ради та її департаментів на більш ніж 3,5 мільйони гривень.

Колаборанти засіли в НСЖУ_5
Колаборанти засіли в НСЖУ_7

На більшості проведених закупівель комунальне підприємство не мало конкурентів взагалі, а там де мало, здобуло перемогу завдяки вигіднішій ціновій пропозиції... конкурент надав цінову пропозицію дорожчу на 0,64 грн.

Колаборанти засіли в НСЖУ_9

Лопушинського та партію "Удар" поєднує не лише комерційна, але й партійна діяльність.

У 2020 році Євген Лопушинський балотувався до Полтавської міської ради від партії "УДАР Віталія Кличка".

"Національне бюро розслідувань України" тоді писало про новоспеченого Ударівця наступне:

Лідера УДАРу підставили під політичний удар через одіозного Євгена Лопушинського – полтавського горе-писаку, під якого нашвидкоруч «ліплять» чергове комунальне підприємство міськради з метою розбазарювання бюджетних грошей столиці.

Лопушинський «примазався» до команди Кличка ще торік, коли вирішив балотуватися до Полтавської міської ради від партії «УДАР» (по виборчому округу №3). Про це на початку жовтня-2020 повідомило інтернет-видання «Полтавщина». У біографії новоспеченого кандидата було зазначено, що він «працює заступником директора КП Київської міської ради «Центр публічної комунікації та інформації» (головний редактор сайту «Вечірній Київ» та газети «Хрещатик»).

Чому ж інтернет-видання скромно промовчало про те, що два роки (2014—2016 р.р.) Євген Романович був гендиректором Полтавської телерадіокомпанії «Лтава»?

Річ у тому, що призначення Лопушинського на дану посаду призвело до розбірок у Полтавському окружному адмінсуді (щодо визнання протиправним його допущення до участі в конкурсі на крісло гендиректора). А його звільнення супроводжувалося набагато гучнішим скандалом, повязаним із спробою самогубства.

Нагадаємо, що 28 квітня 2016 року Лопушинський потрапив до реанімації Полтавської райлікарні з ножовим пораненням в області серця. За повідомленням правоохоронців, це була спроба самогубства Проте сам Євген Романович відмовився свідчити поліції про причину свого суїциду. Пізніше гендиректор Національної телекомпанії Зураб Аласанія заявив, що інцидент на телеканалі «Лтава» був спричинений складними відносинами з місцевою владою. Після одужання скандального гендиректора звільнили з роботи.

Подейкують, що після спроби самогубства Лопушинський проходив лікування в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О.Ф. Мальцева, в одній палаті з "Ішаком" Чередніченком та Кивою, - ред. ОБ.

Із «душком» Януковича

Невідомо, скільки часу Лопушинський ще міг би вештатись по Полтаві, але на «виручку» прийшов його земляк – Роман Лелюк, який раніше знаходився в таборі регіоналів.

Завдячуючи режиму Януковича-Азарова, пан Лелюк став помічником міністра з питань ЖКГ Олександра Попова. А коли той очолив КМДА, Роман Валерійович знову став його помічником. Після «майданних» подій Лелюк успішно пережив «очищення влади» і перекинувся до табору нового столичного градоначальника Віталія Кличка.

У 2019 році Роман Валерійович став директором департаменту суспільних комунікацій КМДА і невдовзі захопився «перезавантаженням» кадрів у комунальному підприємстві «Центр публічної комунікації та інформації» (ЦПКІ), створеному на базі КП «Вечірній Київ». Тут варто віддати належне досвідченим керівникам ЦПКІ – Анні Куницькій та її заступнику Олександру Рубану (який згодом перейшов у КМДА): вони зробили все можливе для зміцнення і процвітання Центру та його структурного підрозділу – сайту «Вечірній Київ».

Проте плани розвитку ЦПКІ почали змінюватись після того, як Лелюк привів до Центру свого корешка Лопушинського: обидва три роки (2007—2010 р.р.) були помічниками голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева.

Формально Євген Романович став заступником Анни Олегівни, але відразу ж «відсунув» її від керівництва «Вечірнім Києвом». Також він використав свої зв`язки з Лелюком для того, щоб заборонити досвідченому керівнику Рубану (який на той час уже став першим заступником директора департаменту суспільних комунікацій КМДА) звертатись до журналістів сайту для підготовки публікацій.

Обережно, прожект «Київінформ»

Майстерно «переплигуючи» через дві голови (директора ЦКПІ і першого заступника директора профільного департаменту), Євген Романович привів із собою ще одного «цінного кадра» – підстаркуватого Бориса Лозовського, співзасновника того самого інтернет-видання «Полтавщина», на якому рекламували Лопушинського як кандидата в полтавські депутати (до речі, ті вибори «лопух» із тріском програв).

Після приходу діда Бориса розпочався нечуваний тиск на працівників редакції: новоспечений «гастролер» почав влаштовувати якусь «атестацію» (зі щотижневими звітами журналістів) та ще й розповідати баєчки про те, як треба «правильно» готувати публікації. Проте на цьому чудасії не закінчились.

Напередодні нового 2021 року Лопушинський «зібрав» у підлеглих преміальні, за які придбав айфон (цей «мобільник» – не на балансі Центру, а в кишені «лопуха»). Після такого «трюку» народилась ще одна ідея фікс – відділити «Вечірній Київ» від ЦПКІ.

Ось так і народився проєкт рішення «Про зміну найменування комунального підприємства Київської міської ради «Центр публічної комунікації та інформації». З подачі «всесильного» Романа Лелюка цей проєкт (чи прожект?) «протягнули» на сесії Київради. Під час розгляду цього питання депутатка Дінара Габібуллаєва поцікавилась: як фінансуватимуть нове комунальне підприємство?

Замість чіткої відповіді Роман Валерійович почав вішати лапшу про те, що буцім-то треба розподілити функціонал: мовляв, ЦПКІ поєднує дві різні – Центр комунікацій та засоби масової інформації. Оскільки Лелюка вважають «людиною Кличка», депутатська більшість дружно проголосувала за створення КП «Київінформ».

Де взяти кошти для цього неприбуткового підприємства, наразі невідомо. Тим більше, що у наступному році очікуються серйозні проблеми із наповненням міського бюджету-2022. На жаль, горезвісний «лопух» спотворив роль Центру і фактично звів нанівець усі зусилля директора ЦКПІ Анни Куницької та першого заступника директора департаменту комунікацій Олександра Рубана.

А втім, дивуватись тут немає чого: через якогось самогубця-невдаху виникла загроза загибелі всього «Вечірнього Києва», що у свою чергу може спровокувати скандал навколо «Київінформу» і боляче вдарити по репутації столичної влади.


Нагадаємо, що акції прославляючих путіна і росію сепаратистів Киви проходили за технічної і майнової підтримки очільників Полтавського обласного,  і Полтавського міського осередків партії Кличка "Удар". Медійно акції супроводжували невибагливі представники НСЖУ Лопушинського.

Минулого року зрадник і колаборант Ілля Кива звинувачував кума Віталія Кличка Артура Палатного в "кришуванні" кримінального бізнесу в столиці.

Також Кива обіцяв, що Артур Палатний та Віталій Кличко сядуть до в'язниці.

А вже 18 грудня 2021 року, за два місяці до початку повномасштабного вторгнення росії, Ілля Кива провів свій сепаратистський сходняк у приміщенні "Reikartz Галерея", яке належить родині Іщейкіних.

Колаборанти засіли в НСЖУ_11

Власницею приміщення є Голова Полтавської міської партійної організації «УДАР Віталія Кличка» Юлія Іщейкіна. Її чоловік Костянтин Іщейкін є Головою Полтавської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка».

Колаборанти засіли в НСЖУ_13

Як бачимо, керівництво Полтавської міської та обласної партійної організації «УДАР Віталія Кличка» допомагало організовувати антиукраїнські шабаші сепаратисту та колаборанту Киві.

Щось дивне відбувається з партією «УДАР Віталія Кличка» у Полтавській області... Керівництво партії надає приміщення для антиукраїнських зборищ Іллі Киви. А Євген Лопушинський передає конфіденційну інформацію правій руці Іллі Киви Сергію Чередніченку.

Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що нещодавно друг Лопушинського Сергій "Ішак" Чередніченко очолив «Фонд майна» у так званій «військово-цивільній адміністрації Херсонщини».

Колаборант займається примусовим обліком майна місцевого бізнесу та пересічних мешканців тимчасово окупованої території.

Колаборанти засіли в НСЖУ_15

На початку липня перший заступник голови Херсонської обласної ради опублікував на своїй сторінці у соцмережі Facebook списки людей, які стали на бік окупаційної влади і отримали посади у окупаційній "Військово-цивільній адміністрації".

Колаборанти засіли в НСЖУ_17

Зараз Сергій "Ішак" Чередніченко та Кирило Стрємоусов, друзі Лопушинського, разом з окупаційними військами московії, активно займаються підготовкою "референдуму" про створення "ХНР".

Хочемо порадити Артуру Палатному, перед тим як робити заклики про внесення росії до списку країн-терористів, навести лад у своїх партійних осередках, та викинути звідти колаборантів та посіпак окупантів.

Враховуючи викладене, "Останній Бастіон" вважає, що Євген Лопушинський не має права перебувати на посаді очільника Полтавської обласної організації Національної спілки журналістів України.

Він має негайно бути відсторонений від посади, а Полтавська обласна організація НСЖУ має обрати нового керівника".

Автор : Останній Бастіон
Читайте також:
Життя
Про добрі справи говорити – себе не поважити. Життєве гасло, яким послуговується у побуті наш співрозмовник.
25 травня, 17:09
Війна
Під час війни небо України мало бути більш захищене.Руйнування ППО на прикладі Полтави
24 лютого, 13:47
Виміри
Все було передбачено заздалегідь, навіть опозиція підіграла меру-українофобу
22.12.2021, 18:34