Корупційні схеми та мільярдні розкрадання в нафтогазовій сфері

Хто контролює нафтогазовий ринок України ?

31 липня 2020 року АТ "Укргазвидобування" в особі філії "Управління з переробки газу та газового конденсату" оголосило про проведення низки закупівель на Полтавщині. В основному ці тендери стосувалися будівництва, а саме, зведення перемитральної огорожі на об’єктах підприємства.

Цікавість до даних закупівельних процедур у нас виникла через те, що в даних закупівлях з’явилося досить неоднозначне підприємство-підрядник ТОВ “Хозхімсервіс”.

Засновником даного підприємства є Кізіменко Алла Євгенівна, а керують ним Кізіменко Марк Олегович та Кізіменко Наталія Володимирівна.

Саме підприємство зареєстровано на цей час в Києві, проте має широку географію місць реєстрації. Засноване воно було в Донецьку, у 2015 році було перереєстровано в місті Красний Лиман Донецької області, у 2017 році підприємство змінило адресу на Маріуполь, а у 2018 році перебралося до Шевченківського району міста Києва. Вже у 2020 році підприємство змінило прописку з Шевченківського на Дніпровський район столиці.

Проте, не зважаючи на досить широку географію міграції підприємства, основні підряди та тендери воно виграє в Донецькій області, де добре “присіло” на бюджетне фінансування.

Так, із 2016 до 2020 року підприємство уклало 160 договорів на виконання робіт у Донецькій області на загальну суму 1 мільярд 451 мільйон гривень. 

Як бачимо, ТОВ “Хозхімсервіс” є доволі успішним підприємством за нинішніми мірками. Незважаючи на війну в країні, економічну нестабільність та багато інших чинників, підприємство родини Кізіменко досягло успіхів у доволі нестабільному регіоні, котрий значною частиною є окупованим та має безліч інших проблем.

Нас дуже зацікавило це економічне диво і ми вирішили розібратися в історії цього підприємства, котрому вже стало тісно на рідному Донбасі та воно почало розширювати географію своєї присутності.

Дослідивши історію компанії, ми дізнаємося, що раніше в складі засновників даного підприємства перебував Олег Олександрович Кізіменко. Проте, у 2004 році він вибув зі складу засновників підприємства, але бізнес залишився в “сім'ї”, новими власниками ТОВ “Хозхімсервіс” стали Давід (син) та Алла (дружина) Кізіменко, котрі й на сьогодні продовжують управляти досить успішним підприємством. 

У чому ж секрет успіху ? 

Олег Кізіменко - колишній заступник губернатора окупованого Севастополя. За інформацією Крим.Реалії, в керівництво міста він потрапив ще у 2012 році, його перевели туди з Донецької обласної державної адміністрації (ОДА) під час президентства Віктора Януковича. Коли адміністрація Севастополя перейшла під контроль Росії, Кізіменко там пропрацював ще близько року. 11 вересня 2018 року його заарештували.

За словами генпрокурора Юрія Луценка, на цій посаді він "сприяв створенню окупаційних органів влади, передавав окупантам службову документацію, а також сприяв РФ у підривній діяльності проти України".

У грудні 2018 року Голосіївський районний суд Києва визнав винним Олега Кізіменка в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) і засудив до 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік.

Кізіменко - уродженець Донецької області, де він і побудував свою кар'єру. У 1996 році Олег став директором приватного підприємства «Хозхімсервіс». Через 7 років перейшов з бізнесу на держслужбу. У 2004 році він отримав посаду начальника управління капітального будівництва Донецької облдержадміністрації. На цій посаді він пропрацював 8 років, протягом яких був куратором ряду інфраструктурних проєктів, у тому числі в рамках підготовки до «Євро-2012».

Коли Кізіменко очолив управління капітального будівництва Донецької області, його компанія «Хозхімсервіс» була перереєстрована на членів сім'ї. У реєстрі юридичних осіб засновниками цієї фірми значаться його дружина Алла і син Давид, а директором (станом на 2004 рік) - ще один син Марк.

У Кізіменко є третій син - Матвій. Раніше він очолював проєктний інститут «Донецькпроект». У 2011 році державні аудитори звинуватили батька і сина Кізименко в корупційному порушенні. Воно полягало в тому, що «Донецькпроєкт», яким керував Матвій, отримав замовлення на проект реконструкції обласного центру реабілітації дітей-інвалідів. Перемогу в конкурсі йому присудив Олег Кізіменко, який керував комітетом з проведення торгів.

У 2012 році чиновник покинув управління капітального будівництва Донецької області та переїхав до Севастополя. Там він став заступником голови міської адміністрації Володимира Яцуби. У той період багато чиновників з Донецької області переїжджали до Криму та отримували керівні посади.

Тим часом компанія його сім'ї, ТОВ "Хозхімсервіс", успішно освоює мільярди бюджетних гривень. Серед топ-замовників - АТ "Укргазвидобування", ПАТ "Укргазвидобування", відділ освіти Покровського міськради Донецької області, відділ освіти Васильківської міськради Київської області.

Навіть засудження старшого Кізіменка за державну зраду, не стало перепоною для продовження доволі успішного бізнесу його компанії.

У березні 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» за результатами тендеру повідомило про намір укласти п’ять угод про будівництво бурових майданчиків на загальну суму 55,85 млн. грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ТОВ «Хозхімсервіс» за 43,90 млн грн. планують замовити бурові майданчики 19 свердловин у Харківській та Полтавській областях. На кожному виконають демонтаж, рекультивацію та земляні роботи, укладуть привезені зі складу замовника плити, збудують комори, під’їзну дорогу з дорожніх плит та під’їзні дороги зі щебеню.

За кошторисом первинних пропозицій фірми, кубометр піску коштував 59 грн., а з доставкою на 30 км – 241 грн. Під час торгів компанія знизила ціни на 11-20%, тому зрештою будівельні матеріали будуть ще дешевшими.

ТОВ «Данко» виграло торги за єдиним лотом щодо будівництва трьох бурових майданчиків у Харківській області за 11,95 млн грн.

Київська фірма Валентини і Дениса Чумаків із Макіївки Донецької обл. раніше була зареєстрована у Слов’янську. Директором є Артем Парамонов. За новою адресою фірми в Києві по вул. Сурікова, буд. 3, корпус 37, офіс 2 також прописане ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», засновником якого є ТОВ «Укртрансбрикет» Едуарда Горелова.

Номер телефону «Данко» (066) 7944064 також використовує донецьке ТОВ «Спецімпортдеталь» Артема Парамонова, слов’янське ТОВ «ТПК Промінвест» донеччанина Сергія Дунайцева, його ж київське ТОВ «Торгівельно-промислова компанія Трейдер» із макіївцем Володимиром Калачиком.

За окремими виграними «Хозхімсервісом» лотами «Данко», ТОВ «Андарія Девелопмент Груп» і ТОВ «БУ-1 Прилуки» пропонували на 2-9% нижчі ціни, проте їх відхилили. Фірма «Данко» сама відмовилась від підписання ще однієї угоди, а заявки решти не відповідали умовам тендеру.

Крім того, ТОВ “Хозхімсервіс” було внесено до “чорного списку” АМКУ.

Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) розглядається справа № 55/20-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Леман-Бетон» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Було визнано, що ТОВ «Хозхімсервіс» та ТОВ «Леман-Бетон» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт «ПГВ17 (п)-058 45111260-8-Підготовка будівельного майданчика до проведення гірничих робіт» [оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане на офіційному порталі оприлюднення UA-2017-07-21-001124-b], проведеної ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії «Полтавагазвидобування» за лотом 5.

Такі цікаві події під час закупівель та велику прихильність ПАТ «Укргазвидобування» на Полтавщині до ТОВ “Хозхімсервіс” при виборі підрядників виглядає нелогічною, адже компанія, маючи доволі неоднозначну репутацію, впродовж тривалого часу отримує перемоги в закупівлях на Полтавщині. Проте не слід шукати логіку там, де її не може бути.

Хто контролює нафтогазову сферу на Полтавщині? 

ЗМІ неодноразово повідомляли, що в голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова є низка радників, які відповідають за ключові питання в області. І все б нічого, але радники Синєгубова мають доволі неоднозначну репутацію з кримінальним присмаком.

Як нещодавно повідомляв Останній Бастіон, одного з них було затримано “на гарячому” під час отримання хабаря.

Звичайно, зараз довести, що ці кошти мали б передаватися “наверх” нереально, проте погодьтеся, дуже малоймовірно, що радник голови ОДА міг сам вирішувати такі питання.

Але повернемося до нафтогазової сфери. Радником Олега Синєгубова з питань нафтогазового комплексу є Віталій Деркаченко, за інформацією ЗМІ його часто називають “смотрящим” за нафтогазовою сферою.

Віталій Деркаченко до середини 2013 року працював начальником департаменту матеріально-технічного забезпечення та закупівель ПАТ «Укргазвидобування». У 2013 році він став заступником мера Василькова Володимира Сабадаша. У 2010-2015 рр. був депутатом Васильківської райради.

У 2012-2014 роках Віталій Деркаченко був помічником народного депутата Сергія Кацуби, колишнього члена правління НАК «Нафтогаз України». 

Кацуба з вересня 2015 року перебуває у розшуку. Його підозрюють у розкраданні державних коштів у великих розмірах.

Окрім цього, досить цікавим є факт з біографії Віталія Деркаченка, котрий той ретельно приховує. 

А приховувати є що. 

Свого часу Деркаченко був комерційним директором Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз”. Той самий “Чорноморнафтогаз”, котрий фігурував у скандалі про закупівлю глибоководних бурових платформ.

У 2011 році держпідприємство "Чорноморнафтогаз" придбало дві глибоководні бурові платформи по 400 млн доларів кожну. Угоди були оформлені через посередників, що дало привід запідозрити корупцію. У 2013 році норвезька фірма Ferncliff повідомила, що у 2012 році продала бурову установку через свою дочірню фірму безпосередньо "Нафтогазу" за $220 млн, тоді як у "Нафтогазі" заявляли, що придбали її через Ризьку судноверф за $400 млн.

Працювати в “Чорноморнафтогазі” Віталій Деркаченко розпочав за керівництва Анатолія Присяжнюка і продовжував обіймати цю посаду при Валерію Ясюку, саме в той час, коли “Чорноморнафтогаз” закупив бурові платформи. Комерційний директор мав пряме відношення до закупівлі даного бурового обладнання у 2011 році, проте в ряді кримінальних проваджень, відкритих по справі “Вишок Бойка”, Деркаченко не фігурує.

Щодо Анатолія Присяжнюка, то ЗМІ називають його прямою креатурою Юрія Бойка, свого часу Бойко лобіював його призначення в СБУ, де він відповідав за енергетичну безпеку України. Згодом той же Юрій Бойко лобіював призначення Присяжнюка на посаду голови Київської ОДА.

Про зв’язок Присяжнюка та Бойка свідчить ще один доволі цікавий епізод.

У 2015 році повідомлялося, що найближче оточення Юрія Бойко облаштувало закрите містечко з приватних маєтків на березі Дніпра, підім’явши під нього кільканадцять гектарів державного лісу на Київській дамбі.

Офіційно там – садівницьке товариство під назвою «Бобер». Будинки заховані поміж дерев. Однак із висоти польоту квадрокоптера відкривається абсолютно чітка картина: картина сімейно-дружньої загати, на зразок тих, що городять справжні бобри.

У 2014 році журналісти «Радіо Свобода» знайшли на березі обвідного каналу Київського водосховища величезні маєтки дітей екс-голови «Нафтогазу» Світлани і Миколи Бакуліних та екс-голови тендерного комітету «Нафтогазу» Сергія Кацуби і його матері.

Будинком цій “Бобровій загаті” та земельною ділянкою в 0,24 га під ним, володіє Бойко Анатолій Юрійович (син Юрія Бойка). Також він був відомий як співвласник ПП «Сеттлер» (ландшафтні послуги). Серед партнерів по цій фірмі – Сергій Валентинович Слюсаренко, людина з таким іменем була першим директором СТ «Бобер» при його заснуванні в далекому 2003 р. А ще – Наталія Мазур, відома як засновниця й директор двох благфондів Бакуліна … і як людина, на котру оформлена земля під одним з його маєтків навпроти через канал.

Квадратура будинку Бойка невідома – витяг на нього реєстр не видає, однак навіть на око цей маєток із колонами у кілька разів більший, наприклад, за скромну хатинку Бакуліна по-сусідству, тож площу й вартість можна сміливо множити на два.

Євген Бакулін є одним з найближчих поплічників Юрія Бойка. Вони ще у 90-х працювали разом на Лисичанському НПЗ. А коли Бойку вдавалось очолити Міненерго – Бакулін одразу ставав головою правління «Нафтогазу». Бакулін Євген Миколайович має в «Бобровій загаті» ділянку 0,24 га, оформлену влітку 2011 р., та будинок 370 кв.м.

Дві ділянки разом 0,24 га, будинок 321 кв.м, має в “Бобровій загаті” Присяжнюк Олександр Анатолійович.

Так звуть сина Анатолія Присяжнюка, екс-очільника «Чорноморнафтогазу» (2006-2010 р.р.) , Київської облдержадміністрації (2010-2014 р.р.) і заступника голови Київської обласної організації Партії регіонів. Присяжнюк-молодший також «свій» у державному паливному секторі: у 2010-11р.р. був заступником директора нафтогазівської дочірки «Газ України», і до 2013 р. – заступник директора Департаменту реалізації газу в самому «Нафтогазі».

Присяжнюк Тетяна Борисівна має тут земельну ділянку 0,24 га, оформлену восени 2011р., будинок 527кв.м, добудований у 2012.

Ідеться про колишню дружину Анатолія Присяжнюка. Після втечі Януковича, губернатора Київщини оголосили в розшук за розтрати бюджетних грошей на ремонті доріг, але він тоді втік і одружився з юною панянкою.

Крім цього, земельні ділянки та будинки в “Бобровій загаті”, має низка інших людей, пов’язаних із нафтогазовою сферою та Юрієм Бойком.

Примітно те, що вищенаведені фігуранти отримали право власності на земельні ділянки та почали розбудовуватися в основному у 2011 році (саме тоді було проведено закупівлю “Вишок Бойка”).

Аналізуючи дану ситуацію в нас виникає питання : чому справу про закупівлю “Чорноморнафтогазом” бурових платформ, називають справою “Вишок Бойка”? На нашу думку, логічно було б назвати цю справу справою “Вишок Бойка-Присяжнюка-Деркаченка”. До речі, на наш подив двоє останніх навіть не є фігурантами кримінальної справи по закупівлі “Вишок Бойка”, та і причетність самого Бойка правоохоронні органи під процесуальним керівництвом підлеглих «найвеличнішого» генерального прокурора України Юрія Луценка, довести не змогли.

Як бачимо, Деркаченко має досить неоднозначну біографію та професійний шлях. Він неодноразово був помічений у схемах, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів у нафтогазовій сфері.

Участь в неконкурентних закупівлях.

За повідомленням порталу “Наші Гроші” у липні 2017 року ПАТ «Укргазвидобування» уклало угоду з ТОВ «Нафтогазтехконтроль» на придбання запірної арматури на суму 2,08 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Ціна за одиницю товару не оприлюднена, усього у списку 5 найменувань.

Поставка мала відбутися у ГПУ «Полтавагазвидобування» до кінця року.

Замовник застосував «закупівлю зі зменшенням ціни (запит на редукціон)», тобто у формі аукціону, кожен крок якого має знижувати ціну. Але як свідчить документація по закупівлі, ціну знизити не вдалося.

«Нафтогазтехконтроль» зареєстровано на Ігоря Малого і Ольгу Петрину.

Своєю чергою Ігор Малий відомий як бізнес-партнер Віталія Деркаченка, який до середини 2013 року працював начальником департаменту матеріально-технічного забезпечення та закупівель ПАТ «Укргазвидобування».

Малий і Деркаченко спільно володіли ТОВ «Укртехнохолдінг». Також Ігор Малий до сьогодні є співвласником ТОВ «Укрнафтохімресурс» з Катериною Деркаченко, у свій час прописаною за однією адресою з Віталієм Деркаченком.

Головою тендерного комітету «Укргазвидобування» на останній закупівлі був Андрій Дмух, котрий працював заступником Деркаченка і раніше вони разом очолювали тендерний комітет.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ «Нафтогазтехприлад» Романа Забродовсього. На тендері ця фірма вказала номер телефону (044) 467-51-28, яким користувалось ТОВ «Хімекотрейдінг», коли належало Ігорю Малому.

Також у липні 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» уклало угоду з ТОВ «Газтехобладання» на придбання калібраторів на суму 14,20 млн грн. 

Замовлено калібратори двох видів: ІНМ К 295,3 – 200 шт., ІНМ К 215,9 – 40 шт. Ціна товару за одиницю не оприлюднена. У середньому вартість одного калібратора складає 59 187 грн за штуку.

Замовник повідомив, що провів «закупівлю зі зменшенням ціни (запит на редукціон)», тобто у формі аукціону, кожен крок якого має знижувати ціну. При цьому у документації по закупівлі не вказано, що кінцева ціна була нижча від початкової.

Останній тендер «Укргазвидобування» на придбання калібраторів проводився у серпні 2012 року. Тоді було куплено 159 штук за ціною 4,42 млн грн., або 27 769 грн за штуку. Постачальником було ПП «Зевс-2011», зареєстроване на Ірину Яцишину з Полтавської області. У вересні 2013 року підприємство припинило свою діяльність.

Якщо врахувати зростання курсу долара за цей час із 8 до 12 грн., то тепер ціна мала б зрости на 50%, тобто до 42 тис грн за штуку. Однак на останньому тендері їх ціна склала понад 59 тис грн., що є більшим на 110%.

Власниками ТОВ «Газтехобладання» значаться кияни Андрій Драгальчук та Ігор Малий.

У вересні 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» уклало угоду з ТОВ «Нафтогазтехконтроль» на придбання товарів на 8,01 млн грн. 

На 7,02 млн грн. замовлено контрольно-вимірювальних приладів. Ціни за одиницю товару не оприлюднені, всього у списку закупленого 31 найменування. Решту грошей заплатять за машини для обробки інформації.

Участь у торгах взяло три підприємства. ТОВ «СП Укрпромпоставка» подало найдорожчу пропозицію – 11,66 млн грн.

Заявки двох інших учасників у ціновому відношенні були майже однаковими. Пропозиція ТОВ «Нафтогазтехприлад» виявилася дорожчою від поданої переможцем тільки на 1223 грн. або 0,01%. Як бачимо, Обидві компанії не вперше разом беруть участь у закупівлях.

Інший учасник тендеру «Нафтогазтехприлад» заснований Романом Забродським. Фірма користується номером телефону (044) 467-51-28, що раніше значилось за ТОВ «Хімекотрейдінг», коли власником був Ігор Малий.

Крім того, «Нафтогазтехприлад» прописано за адресою масової реєстрації (Київ, вул. Щекавицька буд. 37/48, кв. 1.), де також значиться ТОВ «Газтехобладнання», теж засноване Ігорем Малим.

Третій учасник торгів «СП Укрпромпоставка» зареєстроване у Харкові на Сергія Пасласького.

Розкрадання в Укргазвидобуванні 2014-2015 років

Також слід згадати кримінальну справу, де фігурантом виступала дружина Віталія Деркаченка, як не дивно, дана справа пов’язана з нафтогазовою сферою.

Чиновники ПАТ «Укргазвидобування» разом із колишнім депутатом Київської обласної ради Сергієм Ареф’євим у 2014-2015 роках організували закупівлю товарів по завищених цінах, що призвело до переплати від 20 до 40 млн грн. Про це свідчить ухвала Печерського райсуду м. Києва від 19 лютого.

Слідчі Нацполіції встановили, що екс-депутат облради Сергій Ареф’єв, діючи у змові з директором департаменту матеріально-технічних ресурсів «Укргазвидобування» та іншими посадовцями ПАТ, а також з директором ТОВ «Борінком», організував закупівлю товарів для держкомпанії на суму понад 200 млн. грн. у підконтрольних їм підприємств та інших фіктивних фірм без проведення тендерних процедур. При цьому вартість товарів була завищена на 10-20%. Це встановлено в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015000000000527.

Приміром, у жовтні-листопаді 2014 року «Укргазвидобування» закупило 21 дизельну електростанцію за 5,19 млн грн у ТОВ «Райд лтд». Фірма їх поставила та отримала оплату у повному обсязі. Слідством встановлено, що ці генератори «Райд лтд» купив у фірми «Далгакиран Компресор Україна» за 4,06 млн грн, у результаті чого держкомпанії завдано збитки на суму 1,13 млн. грн.

Отриманні від «Укргазвидобування» кошти з підконтрольних депутату та його спільникам підприємств перераховувалися на банківські рахунки підприємств з ознаками фіктивності, після чого гроші переводилися у готівку.

Сергій Ареф’єв у 2012-2014 рр. був помічником народного депутата від ПР Ярослава Москаленка, якого «Insider» пов’язував з Сергієм Костюком. Костюк у березні 2014 р. очолив «Укргазвидобування», а у грудні того ж року був затриманий за підозрою у спричиненні державі збитків на 23 млн. грн. внаслідок продажу газу за заниженими цінами компанії нардепа Ігоря Єремеєва. Наступного ж дня Костюк сплатив 1,1 млн грн застави і вийшов на волю. А у листопаді 2015 року суд виправдав Костюка. Родини Москаленків і Костюків мають поруч ділянки на острові під Києвом.

Замість Костюка у червні 2015 року «Укргазвидобування» очолив Олег Прохоренко. Його команда оцінила розмах корупції в «Укргазвидобуванні» на рівні 2-3 млрд. грн. на рік.

ТОВ «Борінком» у 2013 році заснували Станіслав Товкачов, Катерина Деркаченко і Олена Богун, що була і директором фірми. Нещодавно Богун вийшла зі складу засновників фірми, а її директором став Андрій Число.

Олена Богун донедавна була співзасновницею ТОВ «Кременчук-Автосвіт» разом з Деркаченком Віталієм Васильовичем.

Окрім цього, як вже повідомляв Останній Бастіон, 31.12.2015 саме під Новий рік слідчий з особливо важливих справ, підлеглий начальника ГУНП у Полтавській області Олега Беха закрив кримінальну справу проти начальника тендерного комітету ПАТ «Укргазвидобування» Віталія Деркаченка, який корупційними діями в складі ОЗУ причетний до розкрадання 2,8 млрд грн. У цій справі були проведені всі необхідні оперативно-слідчі дії, але за вказівкою слідчий протягом 40 хв закрив її, зробивши подарунок під ялиночку як розкрадачам, так і своєму керівникові.

Про наближеність Віталія Деркаченка до Олега Синєгубова та його участь в контролі нафтогазової сфери на Полтавщині може свідчити й недавній візит Олега Синєгубова на день народження Іллі Киви, про який повідомляли в ЗМІ. Тоді голова Полтавської ОДА прибув на святкування до одного з найдорожчих ресторанів столиці на автомобілі, який належить Віталію Деркаченку.

Підозрюємо що під час відвідин дня народження одіозного депутата Іллі Киви, Олег Синєгубов та Віталій Деркаченко могли обговорювати з народним депутатом (котрий найближчим часом може втратити свій мандат) питання про розкрадання газоконденсату, адже Іллі Киві не дає спокою слава Саші Браслєта та одного з його нелегальних бізнесів.

Олег Синєгубов є молодим і нерозбірливим політиком. Донедавна він працював в юридичному бізнесі і не мав відношення до політики взагалі. Тому хотілося б порадити Олегу Васильовичу скрупульозніше ставитися до вивчення персоналій, котрих йому підсовують у радники.

Як ми можемо спостерігати, ситуація в нафтогазовій сфері на Полтавщині контролюється визначеним колом осіб, котрі на постійній основі залучають до закупівель власні компанії, які мають “зашкварену” репутацію та брали участь в розкраданнях бюджетних коштів в особливо великих розмірах, через проведення неконкурентних закупівель (частіше за все це були закупівлі із вдаваною конкуренцією). Проте це не заважає їм брати участь у закупівельних процедурах та отримувати перемоги, завищуючи ціни на товари та послуги.

І якщо в поодиноких випадках даними закупівлями й цікавиться Антимонопольний комітет, то це є скоріше винятком із правил, аніж тенденцією.

І звичайно ж, дані афери не могли бути здійснені без мовчазного погодження керівництва Укргазвидобування.

У лютому 2019 року Глава правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв на своїй сторінці в Facebook оголосив про нові кадрові призначення в УГВ.

Зокрема, реалізацією всіх технічних рішень (буріння, будівництво, ремонт свердловин і т.д.) надалі буде займатися дивізіон «Технікал», який буде очолювати Андрій Хоменко. Цей дивізіон також буде ,виконувати капіталомісткі програми інших напрямків - на об'єктах з транспортування нафти і газу, об'єктах нафтопереробки.

Андрій Хоменко понад 15 років працює в галузі машинобудування, має значний досвід управління низкою провідних українських технологічних підприємств. Працював на посаді генерального директора ДП НВКГ «Зоря» - «Машпроект», яке проєктує і виробляє газотурбінні двигуни та інше сучасне обладнання, що поставляється в тому числі для проєктів модернізації об'єктів газотранспортної системи України. Також був радником в дирекції Представництва акціонерного товариства «Група « Енергетичний стандарт », генеральним директором в дирекції ТОВ «Енерджі Стернард Індастріз», радником генерального директора ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».

Андрій Хоменко народився в 1972 році. Закінчив Київський національний університет імені Т. Шевченка, де отримав повну вищу економічну освіту. У 2011 році отримав ступінь кандидата економічних наук. Є Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за створення ряду газотурбінних двигунів спеціального призначення (2010).

На момент призначення виконував обов'язки президента «Укртрансгазу».

За нашою інформацією, саме Андрій Хоменко наразі лобіює інтереси ТОВ “Хозхімсервіс” на Полтавщині, проте щось пішло не так і “Хозхімсервіс” потрапив в поле зору Антимонопольного комітету України та був визнаний винним у порушенні антимонопольного законодавства.

Станом на сьогодні, представники ТОВ “Хозхімсервісу” оскаржують рішення Антимонопольного комітету в суді. Слід зауважити, що на розгляді перебувають кілька закупівель, учасником яких був ТОВ “Хозхімсервіс”. Сподіваємося на те, що в даних закупівлях переможець буде визначений без порушення закупівельних правил, а не за вказівкою зверху.

Наприкінці липня Останній Бастіон повідомляв про масштабне розкрадання суміші рідких вуглеводнів у Зіньківському районі розміром 120 тонн, котре завдавало збитків державі та екології.

Про те, чому система моніторингу “Укргазвидобування” не помічає постійних крадіжок газоконденсату з конденсатопроводів на Полтавщині, Останній Бастіон розповість в одному з наступних журналістських розслідувань.

Випадки незаконних врізок та розкрадання газоконденсату в Полтавській області є непоодинокими та мають системний характер.

Останній Бастіон вже звертав увагу на досить дивні процедури визначення переможця в закупівлях на охорону об’єктів нафтогазової сфери на Полтавщині.

Сумнівний підбір охоронних фірм та систематичні крадіжки газоконденсату, що завдають шалених збитків державі, породжують чимало питань до керівництва нафтогазової сфери, а саме до Андрія Хоменка, котрий, за наявною в нас інформацією, “знайшов спільну мову” зі злочинним тріо Синєгубов-Деркаченко-Кива та прикриває системні крадіжки рідких вуглеводнів на Полтавщині.

Звичайно, Олег Прохоренко та Олександр Романюк намагалися реформувати “Укргазвидобування” та зробити з нього підприємство, яке б стало основним рушієм Української економіки та розвивало українську нафтогазову сферу, проте доки в системі та поруч з нею будуть знаходитися такі люди як Хоменко, Деркаченко, Присяжнюк та інші особи, які загрузли в корупції та відкатах, це буде неможливо зробити. 

Останній Бастіон неодноразово звертав увагу на постійні порушення чинного законодавства, котрі воліє не помічати влада та правоохоронні органи. Як ми бачимо, така тенденція продовжується і ні зміна влади в Україні, ні псевдореформи правоохоронних органів не дають бажаних результатів.

Корупціонери та ділки, котрі роками грабували Український бюджет, продовжують це робити і ніякі обіцянки посадок та кримінальних переслідувань їх не лякають. Мільярди доларів із державного бюджету розходяться по руках спритних ділків, котрі об’єднуються в ОЗУ та систематично грабують нашу державу та нас з вами. 

Коли ми скаржимося на неналежні умови у школах, лікарнях та державних установах, ми повинні розуміти, що причиною цього є системна корупція та постійне пограбування українців, котра відбувається за мовчазної згоди Української влади.

Хочемо нагадати громадянам України, що владу обираємо ми разом з вами і якщо вона нас не влаштовує, то саме ми повинні задавати питання можновладцям та змушувати їх працювати та виконувати свої обов’язки !

Хочеться звернутися до українських можновладців та нагадати їм, що вже пройшла весна, минуло літо, настала осінь... але обіцяних посадок ми так і не побачили.

Також, ми хочемо звернутися до Служби Безпеки України та особисто до  Євгена Борзілова. Чому СБУ та Євген Вікторович вперто не помічають факти корупції та мільярдні збитки котрі завдаються державі ? Ми можемо зрозуміти Івана Баканова, молодого лейтенанта, котрого призначили керівником СБУ і який в силу своєї недосвідченості не може розібратися в ситуації. Але чому ж тоді ми постійно помічаємо та висвітлюємо кричущі факти корупції та розкрадання бюджетних коштів, а Полковник Борзілов, котрий зобов’язаний захищати економічні інтереси України, вперто не помічає те що відбувається у підконтрольній йому сфері ? Чому департамент СБУ з більш ніж сотнею співробітників не може нічого вдіяти з кричущими фактами розкрадань та хабарництва на Полтавщині ? Можливо, Євген Борзілов очікує на швидке поліпшення матеріального стану ?