Мільярд дерев від Зеленського. З лісу надходять тривожні новини
Під час війни українські ліси готують до передачі у приватні руки?
У розпал війни Кабінет міністрів несподівано взявся за реформу… лісового господарства. План у владних кабінетах виношували й раніше, проте до активних дій приступили лише тепер.
Суть планів, які проштовхує уряд, така: створюється державне унітарне комерційне підприємство «Ліси України». Воно – без перебільшення монстр, який поглине усі державні лісгоспи в країні. Нині це прибуткові структури, проте згідно з реформою вони втратять статус юридичних осіб. А це, як показує новітня українська історія, погано закінчується.
Вигодонабувачем змін у лісовому господарстві окремі депутати називають українського мільярдера Леоніда Юрушева, тестя колишнього голови Черкаської облдержадміністрації та екснардепа Олександра Скічка.
Далі про все по порядку.
Уряд діє «по-тихому»
Аби у критиків не виникало зайвих запитань, у Кабміні вирішили «адаптувати» вже готовий план лісової реформи до поточних обставин. «397 лісництв на території 10 областей України є постраждалими, тисячі гектарів лісів зруйновано внаслідок пожеж (уряд натякає на наслідки бойових дій – «Главком»). Попередні збитки галузі оцінюються понад $1 млрд», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту урядової постанови «Про деякі питання управління об’єктами державної власності у сфері лісового господарства».
Крім цього, уряд також прикрився минулорічним указом президента Володимира Зеленського, який стосувався збереження та відтворення лісів. Історія ця запам’яталася українцям яскравою цифрою – «мільярд дерев», які поставив завдання посадити глава держави…
Що ж тепер робить уряд? Згідно з текстом проєкту постанови, Кабмін пропонує «провести комплексну оптимізацію структури управління і функцій суб’єктів господарювання державної власності в лісовій галузі». На практиці це означає, що усі підприємства, якими управляє Державне агентство лісових ресурсів, мають піти під парасольку нового державного унітарного комерційного підприємства «Ліси України». Автоматично ця ж організація стає правонаступником майна, прав та обов’язків реорганізованих державних лісопідприємств, а також розпоряджатиметься земельними ділянками лісогосподарського призначення і отримує дозволи на використання лісових ресурсів.
За даними Державного лісового кадастру, загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 млн га, з них вкриті лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Лісистість України становить 15,9%.
Україна займає дев’яте місце у Європі за площею лісів та шосте місце за запасами деревини. Лісорослинні умови в Україні неоднорідні, тому ліси на території країни розміщені нерівномірно. У Запорізькій області лісистість становить 3,7%, а у Закарпатській – 51,4%.
Половина лісів України штучного походження і потребує посиленого догляду.
«Якби цей проєкт постанови Кабінету міністрів пройшов публічне обговорення, тоді б ми мали б можливість зробити певні висновки. Ідея створення унітарного комерційного підприємства «Ліси України» суперечить Державній стратегії управління лісами України до 2035 року. Якщо прийняли стратегію, то необхідно по ній рухатися», – зауважує в розмові з «Главкомом» начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека.
Колегу підтримує начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець. У коментарі «Главкому» він теж нагадує, що Державну стратегію управління лісами Кабмін затвердив наприкінці минулого року – у грудні. Тому колегія Державного агентства лісових ресурсів 30 червня не підтримала урядовий проєкт постанови, адже він суперечить тому, що влада задекларувала всього кілька місяців тому. Сама Стратегія залишає право на життя державним лісгоспам, і за кожним таким підприємством має зберігатися статус юрособи, а також передбачена заборона їхньої приватизації.
Чому нардепи проти лісової реформи
Несподівано проти планів Кабміну виступили і нардепи, зокрема й з проурядової «Слуги народу». Особливо критично висловлюються ті депутати, округи яких мають потужні лісгоспи. На думку парламентарів, запуск ДП «Ліси України» навпаки загрожує подальшою приватизацією лісів.
1 липня депутати звернулися до президента, прем’єр-міністра, міністра захисту довкілля та природних ресурсів і керівника Держлісагентства. Під петицією – понад 100 підписів. Народні обранці закликають не допустити створення лісового «монстра». «Найбільш цінні ліси Карпат та Полісся можуть опинитися у приватних руках. Експерти галузі звертають увагу на негативний досвід низки країн, які теж пішли шляхом створення подібних компаній, а потім відновилися від них. Так, одна з небагатьох держав світу – Канада, яка передала в приватні руки 77% лісів, сьогодні не може зупинити лісові пожежі, розповсюдження шкідників і хвороб, а лісозаготівлі зросли у десятки разів. У Польщі, де в державному управлінні налічується 195 держлісгоспів, держава викуповує приватні ліси. Грузія передала свої букові ліси в концесію на 20 років, але сьогодні намагається повернути їх державі», – йдеться у депутатському зверненні.
Ліс і Юрушев. Який зв'язок?
Першим прізвище мільярдера Юрушева в історії із реформою лісового господарства засвітив одіозний нардеп Олександр Дубінський, який зі скандалом був виключений зі «Слуги народу» минулого року. За даними Дубінського, Офіс президента діє в інтересах саме цього бізнесмена: лісгоспи разом із балансовим майном та правом оренди на земельні ділянки, на яких знаходяться ліси, з часом повинні опинитися у потрібних руках. Тобто створення великої державної компанії – лише проміжний етап великого плану.
«Покупці акцій державної акціонерної корпорації за умовною назвою «Укрліс» зможуть отримати, наприклад, право оренди лісів на 50 років та користування земельними ділянками, на яких вони перебувають. Це декларація про заготівлю, декларація про побічні продукти лісових господарств та продаж. Це гриби, мед, ягоди. Лісгоспи виробляють багато всього», – пояснював задум Дубінський.
Леонід Юрушев дійсно має дуже широкі бізнес-інтереси, серед яких також є деревообробка.
За відомостями бізнес-пошукового ресурсу Youcontrol, Юрушев заробляє у секторі комерційної нерухомості (готелі InterContinental Kiev, Fairmont Grand Hotel Kyiv, Riviera House), галузі виробництва меблів («Коростенський Завод МДФ»), машинобудування (ПАТ «Дніпровагонрембуд»), а також у будівництві та виробництві будівельних конструкцій.
Видання «Наші гроші» встановило: компанії Юрушева «Коростенський завод МДФ» і «Українська холдингова лісопильна компанія» – у лідерах за обсягами купівлі деревини на редукціонах (аукціони, у яких кроки здійснюються на зниження ціни). Наприклад, 31 січня цього року вони придбали два лоти «вагою» 86 тис. куб. м, а 1 і 2 лютого – три лоти на 69 тис. куб. м. В цілому, за вказані дні до Коростеня «поїхало» більше трьох тисяч вагонів деревини, це співставно, наприклад, із минулорічним обсягом заготівлі у цілій Кіровоградської області.
Видання звернуло увагу на цікаву деталь: редукціони впровадили за місяць після екскурсії прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на коростенський завод Юрушева. Перебуваючи на заводі, керівник уряду обіцяв реалізувати низку завдань, «щоб наростити обсяги виробництва та розвивати галузь».
У коментарі «Главкому» координатор ініціативи «За ринок деревини» та проєкту «Українське меблеве економічне диво» Юрій Дюг зауважив: реформа лісової галузі назріла давно. Однак модель, за якою її проводити, потрібно ретельно обговорити з експертами лісової, деревообробної та меблевої галузей, а також громадськими організаціями у цьому секторі. І безумовно потрібні детальні розрахунки: щоб всі розуміли, які кроки хоче зробити уряд, і який це дасть ефект.
«Озвучена ідея створення єдиного державного підприємства «Ліси України» – ніким не прораховувалась, суспільству не пояснювали, для чого це. Адже крім можливих переваг, ми маємо дуже багато суттєвих ризиків. Рішення однозначно не можуть бути поспішними і кулуарними, адже вони призведуть до збурення, протестів. А ще гірше – негативно вплинуть на роботу деревообробної і меблевої галузі, які й так через війну переживають скрутні часи», – наголосив експерт.
Юрій Дюг радить владі не вигадувати велосипед, а перейняти досвід сусідньої Польщі. Там, за його даними, успішно працює більше 200 лісгоспів, проведена антикорупційна реформа, створені умови для купівлі деревини польськими переробниками. А головне – завдяки цьому Польща стала третьою країною в світі за обсягами виробництва меблів.
Анатолій Дейнега також радить рівнятись на Польщу. Там, переконаний він, чітко розмежовано повноваження державного контролю і ведення господарства. Діють державні лісогосподарські підприємства як окремі юридичні особи. Роботи ж, які пов’язані із лісозаготівлею, виконують приватні організації на конкурсних засадах. «Окрім того, у Польщі структуровано питання лісоохорони. Там діє лісова варта/сторожа як правоохоронний орган. Також поляки створили лісовий фінансовий фонд. Якщо перенести його в Україну, то це дозволило б закрити потреби лісгоспів півдня та сходу, які власними доходами не можуть себе забезпечувати», – говорить Дейнека.
Підніжка для президента
У свою чергу депутати, які критикують дії уряду, переконані, що прем’єр Шмигаль, поспіхом підклав свиню не тільки лісгоспам, а й президенту Володимиру Зеленському. Як вже згадувалось, річ утім, що торік глава держави поставив амбітне завдання – за три роки висадити мільярд нових дерев.
Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар вважає, що президентська програма «Зелена країна» зависне, якщо буде створене унітарне комерційне підприємство «Ліси України». Тоді, на думку чиновника, рішення на місцях ухвалюватимуться не завжди оперативно. «Нині ж самостійність лісгоспів дає можливість вчасно і ефективно підготувати матеріали для посадки дерев», – переконує чиновник «Главком». Фахівець додав, що створення ДП «Ліси України» передбачає централізацію рішень, єдиний рахунок тощо.
Начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнега також переконує, що нині робота державних лісогосподарських підприємств ефективна. Зокрема, за п’ять місяців цього року лісгоспи сплатили більше 120 млн грн податків порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Коні не винні
Історія зі створенням держкомпанії у лісовій галузі перегукується з попереднім досвідом українського уряду. У часи Януковича-Азарова схожа реформа була проведена у галузі конярства. На початку лютого 2011-го Міністерство аграрної політики та продовольства приєднало 18 державних кінних підприємств як філії до новоствореного державного підприємства «Конярство України».
Вже через п’ять років, як з’ясували журналісти-розслідувачі, судовий реєстр містив купу кримінальних проваджень щодо сумнівних земельних угод «конярів». Станом на середину 2018 року «Конярство України» мало понад 18 млн грн податкового боргу і втратило понад 43 млн грн оплати за реалізовану сільгосппродукцію за заниженими цінами.
У 2020 році Служба безпеки України підвела риску у цій «реформаторській» афері: було задокументовано механізм доведення до фіктивного банкрутства цілої галузі. Внаслідок оборудки зловмисники планували заволодіти 14-ма цілісними майновими комплексами.
«Чому ми постійно наступаємо на одні й ті ж граблі? Вже маємо негативний досвід об’єднання під одним дахом галузей – держпідприємства «Конярство України», «Укрспирт»... Це не призвело ні до чого, окрім збитків та знищення цілих галузей економіки. У «Конярстві» дохнуть коні, а спиртові заводи розкрадені… Тепер дійшла черга до лісового господарства?» – резюмує нардепка і членкиня колегії Держагентства лісових ресурсів Ольга Василевська-Смаглюк.
