На чому НАБУ зловило «смотрящего» за Києвом Дениса Комарницького і київських чиновників
НАБУ провело масштабну операцію «Чисте місто», в рамках якої викрило чиновників та бізнесменів у земельній корупції у Києві.
6 лютого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) похвалилося «жирним уловом». Детективи викрили злочинне угруповання, яке створив колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький.
Статус ексдепутата – не головний для Комарницького. У широких колах він більш відомий як «смотрящий» за галуззю будівництва та інфраструктури столиці. Це почесне «звання» він отримав завдяки впливу, який має на вирішення питань із землею та нерухомістю Києва.
Бізнесмени, які працюють у будівництві, та міські чиновники багато розповідали ЕП про методи і масштаб роботи Комарницького. При цьому вони завжди уточнювали, що всі зловживання юридично підточені, робляться непублічно і через посередників, тому «нікого схопити за руку неможливо».
НАБУ змогло схопити за руку головного фігуранта, посадовців Київської міської державної адміністрації (КМДА) і навіть депутатку Київради. Найприкріше для учасників угруповання – вони «попалися» на доволі дрібний «схемі». Якій саме?
Хто такий Денис Комарницький
Щонайменше п'ять років – з 2019-го до 2024-го – колишній політик, бізнесмен та юрист Денис Комарницький контролював ринок будівництва та інфраструктури Києва. Принаймні, про це не раз говорили поінформовані співрозмовники ЕП серед забудовників, політиків та чиновників КМДА.
Комарницький фактично виступав куратором значної частини ринку первинної нерухомості, а пов'язані з ним компанії вигравали комунальні тендери на ремонт і будівництво житла та інфраструктурних об'єктів.
Неформальний статус «смотрящого» Комарницький отримав у 2019 році, посунувши з цього олімпу Вадима Столара. Останній втратив вплив після репутаційного скандалу, пов'язаного із зміною влади в країні у 2019 році.
Тоді голова Офісу президента Андрій Богдан намагався замінити Віталія Кличка на посаді голови КМДА кимось з членів команди новообраного президента, а прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявляв, що залюбки звільнив би Столара замість Кличка, але той не має формальної посади.
Комарницький – лідер фракції «Блоку Леоніда Черновецького» у Київраді 2008-2010 років, найближчий соратник тогочасного міського голови, бізнес-партнер колишнього зятя Черновецького В’ячеслава Супруненка.
Супруненко і Комарницький підозрювалися в розбійному нападі на адвоката у 2005 році. За версією слідства, вони намагалися відібрати документи з відомостями про майнові махінації, що стосуються Комарницького і Супруненка. У 2011 році Комарницького затримали, а Супруненка оголосили в розшук. У 2012 році Комарницькому дали два роки ув'язнення умовно.
Як Комарницький допомагав забудовникам і сам заробляв
В чому полягала роль і функція Комарницького? Він забезпечував юридичний і «понятійний» супровід бюрократичних процесів, пов'язаних з виділенням земельних ділянок під забудову, передавання комунальних підприємств під забудову, забезпечення необхідної кількості голосів депутатів Київради за ухвалення рішень на користь забудовників. За це він отримував гонорар або частку в проєкті.
Детальніше ЕП пояснювала це на прикладі земель біля музею «Пирогів». Згідно з текстом «понятійки» (неофіційний меморандум про будівництво житла із зобов'язаннями сторін), партнери витратили 4 млн дол. на отримання «Містобудівних умов та обмежень» (ключовий документ, який дає право будувати) для однієї з ділянок. Цей документ видає департамент містобудування та архітектури КМДА.
Подальше затвердження детального плану території на сесії Київради, зміна цільового призначення землі із сільськогосподарського на «для будівництва», проходження експертизи, отримання дозволу на будівництво та введення в експлуатацію коштувало б партнерам ще 16 млн дол.
Взамін Комарницький отримав частку в проєкті розміром 6,6%, яку записали на підставну особу. Відповідно, весь потенційний майбутній прибуток від продажу квартир у комплексі ділитиметься між партнерами у вказаних у реєстрі пропорціях.
Пророблювати всю цю роботу Комарницькому допомагають «свої» люди на посадах в КМДА та лояльні депутати Київради, каже не під запис один з депутатів. «Київрада – це прагматичний орган. Депутати голосують за земельні рішення з різних причин. Хтось сидить на зарплаті забудовників, хтось віддає свій голос за бартером, хтось – за гроші», – пояснює співрозмовник ЕП.
У 2021 році в інтерв'ю УП Кличко підтверджував, що зустрічався з Комарницьким. Водночас він запевнив, що розмови з екссоратником Черновецького не стосувалися галузі нерухомості чи отримання дозволів на будівництва. Міський голова додав, що раніше говорив про це і зі Столаром.
Хрестоматійним прикладом діяльності Комарницького у сфері інфраструктурного будівництва є Подільський мостовий перехід. У 2017 році місто уклало договір на добудову моста з компанією «Еко-буд-трейд», яка, як з'ясувалося згодом, належить Комарницькому.
Сума тендеру становила 6 млрд грн. Кошторисна вартість проєкту будівництва у 2021 році зросла з 11,251 млрд грн до 19,922 млрд грн.
Депутати Київради чи то серйозно, чи то жартома переказували ЕП, що команда Комарницького називала міст «годувальником». Ці слова підтверджуються численними заявами прокуратури та Антимонопольного комітету щодо цього об'єкта:
- змова під час торгів;
- ухилення від сплати 9 млн грн податків;
- збитки бюджету на 4,5 млн грн;
- розкрадання 155 млн грн;
- замах на розкрадання 3 млрд грн;
- розтрата 36 млн грн;
- розкрадання 6 млн грн;
- завищення вартості оренди техніки на 104 млн грн;
- завищення вартості піску на 6,5 млн грн.
Що з’ясувало НАБУ
Увечері 6 лютого детективи НАБУ оголосили підозри та затримали сімох учасників схеми. За інформацією джерел ЕП, детективи бюро вручили підозри заступнику міського голови Петру Оленичу, голові постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайлу Терентьєву, депутатці Київради від «Батьківщини» Олені Марченко.
Самого Комарницького затримати не вдалося. За інформацією джерел ЕП, він перебуває за кордоном. Право на виїзд за межі країни мав, адже є батьком чотирьох дітей.
Детективи також провели обшук вдома у голови виконавчого комітету партії «УДАР Віталія Кличка» і найближчого соратника міського голови Артура Палатного.
Слідчим вдалося довести, що ці особи взяли «під повний контроль» процедури ухвалення рішень про надання прав на землю і заволодівали столичною землею з метою її забудови.
«Схема», яку викрило НАБУ, має назву «туалетна». Виглядала вона так.
Учасники «схеми» знаходили порожню земельну ділянку у комунальній власності. Будували там туалетну будку, сарай або просто маленьку конструкцію без функціонального призначення. Юридична особа, підконтрольна учасникам «схеми», реєструвала право власності на цей сарай.
Потім компанія зверталася до Київради з проханням дати їй ділянку під цим сараєм для його обслуговування. Часто розмір цих ділянок у тисячі разів перевищував площу самого «туалету». Київрада, відповідно до букви закону, змушена була задовольняти прохання. Згодом на цьому місці виростала новобудова.
«Депутати Київради та посадовці КМДА, частина з яких входила до злочинної організації, а деякі перебували під її впливом, забезпечували ухвалення рішень про надання відповідних прав на землю, за що одержували неправомірну вигоду у вигляді коштів та об’єктів нерухомості», – ідеться в повідомленні НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Ухвалення таких рішень перебувало під повним контролем учасників злочинної організації: «потрібні» особи отримували права на землю, а решта стикалася з штучними перешкодами та мусила звертатися до учасників злочинної організації по допомогу, з'ясували слідчі.
НАБУ вдалося підтвердити інформацію співрозмовників ЕП: Комарницький мав значний вплив на процеси всередині Київради та КМДА, як-от дії посадовців, призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів у своїх інтересах. Він підтримував зв’язки з широким колом впливових осіб, серед яких – заступники голови КМДА, депутати, голова земельної комісії Київської міської ради та інші.
Центр ухвалення рішень, зокрема в земельній сфері, перебував в IQ Business Centre на вулиці Болсуновській, де й вирішувалися питання за участю міських топпосадовців та інших впливових осіб. До слова, у цьому бізнес-центрі мають офіси Комарницький, бізнесмен-забудовник Степан Черновецький, власник KAN Development Ігор Ніконов.
Детективам вдалося зібрати доказову базу у справі, у якій протягом 2023-2024 років з власності територіальної громади Києва вивели землю в центрі міста вартістю «лише» 11,6 млн грн, а пропозиція хабаря депутатці Марченко становила «лише» 100 тис. дол. Утім, це може бути лише першим кроком правоохоронців у розплутуванні масштабнішої корупції і збору інформації за «жирнішими» справами.
ЕП звернулася до пресслужби Оленича за коментарем, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримала. В інтерв'ю ЕП Оленич пояснював, що «туалетна схема» – це прогалина законодавства.
«Коли виникають питання до легальності появи «сараю», ми подаємо скаргу в суд. Суд скасовує – і питання закрите. Інша річ, коли це майно легальне. Майно невелике, а ділянка, яку просять виділити, велика… Ми відпрацювали із судами і зараз вже є роз'яснення та практика: якщо площа земельної ділянки перевищує площу будівлі в 410 разів, ми можемо відмовляти і вже відмовляємо», – пояснював заступник Кличка.
Якщо ж на руках у власників старі незареєстровані радянські акти, вони звертаються до «чорних нотаріусів», реєструють їх і приходять до Київради з проханням виділити землю.
За словами Оленича, часто в разі відмови власники «туалетів» потім ідуть у суд і визнають себе користувачами землі без рішення Київради.
