Небесне всевидяче око гармашів підрозділу «Да Вінчі»
Опис внутрішньої кухні корегування артилерійським вогнем із поясненням, чому фронтовим підрозділам часто доводиться колядувати на дрони.
Квадрокоптер (або ж дрон) – небесне всевидяче око артилерії. Він уможливлює прицільність вогневого ураження і знищення цілі без зайвої витрати снарядів.
Працюючи певний час в джазовому колективі аеророзвідників стало зрозуміло, що корегування артилерії з повітря – відповідальний і ризикований напрямок фронтової діяльності. Але без нього на сучасній війні нікуди дітися.
Тривалість і дальність польоту "пташки"-коптера обумовлює заряд і технічні можливості батареї. Залежно від моделі дрон у середньому летить близько 8-10 кілометрів, тобто дистанція польоту в один бік становить до 4-5 км.
Однак велику роль у цій арифметиці відіграє зашумленість ефіру та погодний фактор (вітер, дощ). А тепер уявіть специфіку роботи операторів безпілотників, вона вкрай непроста та не настільки безпечна, як може здатися, на перший погляд.
Аби отримати бодай шмат валідних розвідданих, керманичам БПЛА потрібно підібратися до місця розташування супротивника на досить близьку і небезпечну відстань. Це означає пряму необхідність перетинати "червоні лінії" та наражати себе не небезпеки, але без ризиків і прямих загроз життю важко уявити будь-які воєнні дії.
Часом трапляється так, що група аеророзвідників, підбираючись впритул до стану противника, сама опиняється в полі зору ворожих БПЛА. Для останніх подібні "джазові колективи" є пріоритетною ціллю, адже силами аеророзвідки у більшості випадків здійснюється коригування артилерійським вогнем, що уможливлює точність влучання у визначені координати.
І якщо така ситуація трапляється, то за кілька хвилин на місце розташування групи наводиться ворожа артилерія. Тож, очевидно, що розвідник, який орудує квадрокоптером, повинен мати не лише сталеві тестикули, а й хорошу фізичну форму, аби змогти ухилитися та швидко вийти з зони вогневого ураження.
І якщо така ситуація трапляється під час обльоту підконтрольної ворогу території, ніхто не чекатиме на повернення "пташки" до стартового пункту. Цінність життя є абсолютною і незрівнянною з сукупною вартістю усіх техзасобів війни; відтак, квадрокоптер списується у рубрику "втрати".
Та найбільшу перешкоду для "всевидячого небесного ока" генерує дія ворожих засобів РЕБ. Саме війська радіоелектронної боротьби є найбільшими мисливцями на різні одиниці птахо-розвідувальної популяції!
Генеровані ними радіоперешкоди змушують квадрокоптер не слухатись команд, які йдуть від пульта керування, порушують отримані зображення та загальну телеметрію. Це призводить до частих рецидивів прикрої втрати БПЛА і безрезультатності розвідувальних заходів.
Саме тому воюючі підрозділи досить часто на своїх сторінках у соцмережах та через самозречених волонтерів розміщують колядки зі збором коштів на новий літальний апарат. І наш підрозділ не є винятком.
Адже впродовж останніх 8 років "Вовки Да Вінчі" продовжують лишатися на вістрі бойових дій. Значна частина найгарячіших ділянок фронту не обходилася без нашої присутності.
Тож, як активні фронтові діячі, ми так само втрачаємо "пташки", але щораз отримуємо нові завдяки вашій допомозі та підтримці. За що безмірно вдячні кожному небайдужому серцю, яке добрими справами вкладається у колективну перемогу Українства.
