«Новий план» РФ і «нова військова каста»

На тижні секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що ініціатором ударів по енергоінфраструктурі України є заступник голови адміністрації президента Сєргєй Кірієнко. Це прочиняє розуміння, який поршень зараз рухає внутрішньою стратегією "спеціальної військової операції" у росіян.

І це зовсім не основний генштабівський пул Валєрія Гєрасімова і Сєргєя Шойгу. Зараз ретроспективно ми розуміємо, що керівництво РФ приблизно у вересні після контрнаступу Збройних Сил України на Харківщині стало на роздоріжжя щодо пошуку подальших шляхів продовження війни.

Потрібні були "інші" методи, більш ефективні та асиметричніші за спроби просуватися і брати села з трьох хат втрачаючи цілі батальйони. Цей план Путіну принесли: (хто?) і, мабуть, не так важко зрозуміти що не Шойгу.

Група Кирієнко, Золотов (читай і Кадиров теж), Прігожин і Суровікін, якого вдалося зробити тоді главкомом ЗС РФ в Україні, суттєво при цьому обігравши командувача Центрального військового округу Лапіна, близького до Шойгу. Кривава зірка генерала Суровікіна зійшла не десь, а саме у Сирії, де Військово-космічні сили РФ очолювані ним відіграли велику роль.

З Сєргєя Суровікіна зробили "полководця" ще до призначення на гучну посаду у війні з Україною, а незадовго до призначення відбулися заяви Кадирова і Пригожина проти Лапіна. Мовляв, такий поганий командир і все ним провалено.

Приватна військова компанія "Вагнер" до речі уперше так само масштабно "всплили" саме під час операції РФ у Сирії, і після цього Прігожин отримав кратно більші можливості. З інших важливих паралелей, як політтехнолог і чиновник довгий час Кірієнко курував саме мусульманську тематику, тож поява у пулі Кадирова не виглядає такою випадковою.

"Дон-Дон" Ахматович – це лише публічна особа цілої силової групи, передусім публічно пов'язаної із впливовим очільником Росгвардії Валєрієм Золотовим, який раніше багато років очолював ФСО (структуру охорони Путіна і установ влади). Згодом відбулася інша заява Кадирова проти Лапіна і його поперли ще і з його основної посади командувача Центральним військовим округом взагалі.

Його замінили на такого собі генерала Андрєя Мордвічева, одного з ключових авторів знищення Маріуполя. Причому сталася доволі цікава штука: невдовзі після неперевірених заяв з української сторони про знищення Мордвічева під Херсоном у березні 2022 року, російські медіапомийки за кілька днів після вкинули відео, де він живий і обіймається з Кадировим.

Те, що заяви Кадирова потім завершуються "перетрясками" кадрів говорить не про те, що він там щось навсправжки вирішує, а про те, що він як публічна особа. Тобто, своєрідний "лідер суспільної думки", котрий підсвічує у відкриту конфліктні ситуації з фігурами, чию долю вирішують кулуарно старші із групи, до якої належить Кадиров.

Поки Кадиров "бекає" у соціальних мережах, його вищі куратори носять Путіну кляузи й компромати на небажаних конкурентів з групи Шойгу. У вертикалі над Кадировим важче знайти когось більш показового ніж Золотова, від якого Кадиров нещодавно отримав звання генерал-полковника Росгвардії на день народження.

Ця нова група – Золотов, Прігожин, Суровікін, Кірієнко і Кадиров отримує все більші й більші можливості. Вербувати зеків? Будь ласка, їздьте по тюрмах – вербуйте.

Показово, що зеків дві колони російських силовиків вербують окремо. Когось перетягує собі Прігожин до лав "вагнерівців", а когось – Шойгу і його люди до окремо створеного загону "Шторм", куди так само мають входити ув'язнені.

Днями у Санкт-Петербурзі відбулося досі небачене: Прігожин купив собі бізнес-центр і перейменував його у ПВК "Вагнер"-центр, вивісивши на фасаді величезні літери, назви гоп-компанії. Це говорить лише про те, що раніше "побічним" силовикам і їхнім корпораціям у РФ, які були радше задвірками основних, таких як Шойгу тепер можна багато чого.

А бізнесові та торгові центри – це, до речі, ледве не найкращі структури для "відмивання" грошей у великих кількостях. Окрім того, цілком реально що під крилом "Вагнер"-центру буде діяти й розширена медійка Прігожина.

Вона вже існує давно у вигляді інформагентства "РІА ФАН" та цілої мережі Telegram-каналів і підконтрольних військкорів. Наростальна ж сила групи "нових військових" для РФ буде не дуже приємною за наслідками.

Будь-які зміни у жорсткому табелі про ранги, яка негласно існує на росії, – це обов'язково вимога "посунутися" до тих, хто раніше займав вершини та пропонував свої плани. А отже апаратний мордобій і з'ясування хто має право на більше.

Шойгу втратив стратегічний момент у розподілі уваги від Путіна, однак міг багато що змінити останнього тижня. Відбулися телефонні розмови Шойгу із міністрами оборони США та Великої Британії, яких не було з весни.

Теоретично Шойгу міг використати цей момент для вивищення себе перед іншою групою: він міг принести Путіну умовну і м'яку спробу домовленостей домовлятись із Заходом на яких би то не було умовах, що для Путіна має так само певну цінність. Адже для РФ зараз вигравати військовим шляхом просто нереалістично.

Не факт, що саме так була вибудувана розмова з боку Шойгу із західними міністрами, але вона реально була і це хоч якесь віконце у світ, таке важливе для РФ, яка пне нині тезу про спроби домовитись в кожну вільну дірку на Заході. Втім, раптово невідома рука зірвала стоп-кран і призвела до виходу РФ із зернової угоди.

Бах, і ось навіть та примарна можливість хоча б можливості поговорити із Заходом телефоном розсіюється. Шойгу зі своїми розмовами телефоном іде нафіг, а ескалація продовжується.

Без шансів на виграш, але навіть програш РФ війни в Україні не поставить крапку на планах Прігожина, Золотова і нової військової касти – вони будуть намагатися усе спихнути на Шойгу, а далі будуть включатися у Смуту і переділ усього що погано лежить. Поки Путін думає, як йому захопити Україну, його підлеглі думають як їм захопити росію в інших його підлеглих.

А Росія величезна – ділити їм доведеться дуже довго і болісно. Тож далі все, як у пісні "Ляписа Трубецкого": «Бейте куранты кровавый набат, стреляйте курсанты в толпу наугад».