Переговори Трампа і путіна: скептицизм і тривога

15 серпня 2025 року на військовій базі Ельмендорф-Річардсон в Анкориджі, Аляска, відбулася довгоочікувана зустріч Трампа і путіна.

Цей саміт, перший за сім років між лідерами двох країн, викликав бурхливу реакцію світових ЗМІ, аналітиків і політиків, особливо в контексті триваючої російсько-української війни.

Зустріч, що проходила у форматі «три на три» за участю ключових фігур обох сторін, була спробою знайти шляхи врегулювання конфлікту, але залишила більше запитань, ніж відповідей.

У цій статті ми проаналізуємо підсумки переговорів, спираючись на репортажі провідних ЗМІ, коментарі критиків, зокрема українських, і запропонуємо прогноз подальшого розвитку подій.

Хід переговорів: символізм і напруження

Саміт розпочався з символічного жесту: путін і Трамп одночасно вийшли зі своїх літаків, потиснули руки і поїхали в одному автомобілі, не роблячи заяв для преси.

Переговори проходили у закритому форматі: спершу тет-а-тет із перекладачами, а потім у розширеному складі з участю делегацій. З російської сторони були присутні міністр закордонних справ Сергій Лавров та помічник президента Юрій Ушаков, з американської — держсекретар Марко Рубіо та спецпосланець Стів Віткофф.

Вибір Аляски як місця зустрічі підкреслював географічну та історичну близькість двох країн (Аляска була частиною Російської імперії до 1867 року), але також викликав суперечки через відсутність України за столом переговорів.

За даними DW, Трамп висловив надію на досягнення домовленості про припинення вогню, зазначивши, що буде «розчарований», якщо цього не станеться. Однак путін ухилився від відповіді на запитання журналістів щодо припинення атак на цивільне населення, що посилило скептицизм щодо його намірів.

Кремль, зі свого боку, акцентував символізм місця зустрічі, згадавши могили радянських льотчиків на Алясці як нагадування про «бойове братерство» двох країн.

Реакція світових ЗМІ: оптимізм, скептицизм і тривога

Світові ЗМІ по-різному інтерпретували підсумки саміту. Американське агентство Bloomberg висловило занепокоєння, назвавши зустріч «ризиковим кроком» Трампа, який може призвести до «перемоги путіна» за рахунок виключення України з переговорів та обговорення територіальних поступок.

CNN відзначила, що план путіна, представлений раніше через спецпосланця Віткоффа, включає вимогу передачі Донбасу та Криму росії, що викликало тривогу серед європейських союзників України.

Британська The Times підкреслила, що вибір Аляски може бути пов’язаний із економічними інтересами, такими як спільна розробка нафто- та газовидобувних родовищ в Арктиці.

Європейські видання, такі як Financial Times, вказали на слабку позицію Києва в переговорах, посилаючись на опитування Gallup, згідно з яким 69% українців підтримують припинення війни через переговори, що контрастує з їхньою позицією у 2022 році.

Німецька Handelsblatt назвала вибір Аляски порушенням дипломатичного «табу», підкреслюючи, що зустріч на американській території підвищує статус путіна, незважаючи на ордер МУС на його арешт. The Economist охарактеризував підготовку до саміту як «хаотичну», вказуючи на непогодженість усередині адміністрації США.

Російські ЗМДІ, такі як «РИА Новости» та «Ведомости», акцентували на надії на нормалізацію відносин між росією та США. Заступник глави МЗС рф Сергій Рябков заявив, що діалог може «закласти основу для довготривалого миру». Проте прессекретар Кремля Дмитро Пєсков охолодив очікування, зазначивши, що підписання конкретних документів не планується.

Українська перспектива: тривога і вимоги

Українські ЗМІ та офіційні особи висловили глибоке занепокоєння форматом переговорів. Зеленський підкреслив, що «жодні рішення щодо України без України не матимуть сили».

Він зазначив, що переговори можуть бути важливими для двостороннього діалогу США і росії, але будь-які домовленості, ухвалені без участі Києва, будуть «мертвими».

Український центр протидії дезінформації попередив про можливі спроби путіна використати псевдоісторичні аргументи для виправдання агресії, зокрема тезу про «штучність» української держави.

Українські аналітики, такі як юрист-міжнародник Роман Еделев і політолог Алексій Якубін, вказали на ризики для Києва. Еделев підкреслив, що виключення України з переговорів створює загрозу нав’язування умов, які суперечать її суверенітету.

Якубін зазначив, що тиск на Україну може посилитися, якщо США скоротять військову допомогу в рамках «мирного врегулювання». Українські ЗМІ висловили побоювання, що Трамп може піти на компроміси, вигідні росії, щоб досягти швидкої угоди та зміцнити свій імідж миротворця.

Європейські лідери підтримали позицію України, заявивши, що переговори можливі лише після припинення вогню та з урахуванням принципів міжнародного права, включно з суверенітетом і територіальною цілісністю України.

Заява ЄС, підтримана всіма країнами, окрім Угорщини, підкреслює, що дипломатичне рішення має враховувати інтереси безпеки України та Європи.

Оцінки критиків: дипломатична пастка чи крок до миру?

Критики, особливо українські та європейські, вбачають у саміті потенційну «дипломатичну пастку» для України. The New York Times відзначила, що різкий перехід Трампа від загроз санкцій до запрошення путіна в США викликав недовіру до його стратегії.

The Spectator припустив, що економічні інтереси, такі як доступ до арктичних ресурсів, можуть бути прихованим мотивом Трампа, що посилює скептицизм щодо його відданості інтересам України.

Російські критики, навпаки, розглядають зустріч як можливість для путіна легітимізувати свої дії на міжнародній арені. The Times відзначила, що саміт дає Кремлю шанс вийти з ізоляції без попередніх поступок.

Проте навіть у росії думки розділилися: опитування ІНСОМАР показало, що лише 20% росіян вірять у досягнення домовленостей, тоді як 25% очікують провалу переговорів.

Підсумки саміту: відсутність конкретних результатів

За підсумками зустрічі не було підписано жодних документів, що відповідає заяві Пєскова. Трамп назвав саміт «підготовчим етапом» для можливої тристоронньої зустрічі за участю Зеленського, але не виключив нових санкцій проти росії у разі відсутності прогресу.

Путін, зі свого боку, висловив надію на «взаємовигідні домовленості», але не озвучив конкретних зобов’язань. Обговорення територіальних обмінів, включно з виведенням українських військ із Донбасу в обмін на припинення вогню, залишилося на рівні пропозицій, неприйнятних для Києва.

Прогноз: невизначеність і ризики ескалації

Подальший розвиток російсько-української війни залежить від кількох факторів.

По-перше, позиція США буде ключовою. Трамп, судячи з його риторики, прагне до швидкої угоди, що може штовхнути його до тиску на Україну для прийняття компромісів, таких як тимчасове «замороження» конфлікту на поточній лінії фронту.

Однак скорочення військової допомоги Києву, про яке згадав віцепрезидент Джей-Ді Венс, може послабити позиції України і посилити тиск з боку росії.

По-друге, реакція Європи та України визначатиме стійкість коаліції. Європейські лідери наполягають на включенні Києва в переговори і відкидають односторонні територіальні поступки. Зеленський, незважаючи на внутрішній тиск в Україні, продовжує наголошувати на неприйнятності капітуляції.

Опитування Gallup, що вказує на зростання підтримки переговорів серед українців, може посилити тиск на Київ, але більшість усе ще проти територіальних поступок.

По-третє, наміри росії залишаються неясними. путін, ймовірно, використовує саміт для затягування часу та легітимізації своїх дій, одночасно продовжуючи військові операції. Його максималістські вимоги, включно з контролем над Донбасом і Кримом, а також відмовою України від НАТО, залишаються неприйнятними для Києва та Заходу.

Ймовірні сценарії:

1. Замороження конфлікту: Найбільш імовірний короткостроковий результат — тимчасове припинення вогню без юридичного визнання анексованих територій. Це дасть Україні час на переозброєння, але залишить росії можливість відновити агресію.

2. Дипломатичний глухий кут: Якщо тристороння зустріч із Зеленським не відбудеться або не принесе результатів, Трамп може повернутися до загроз санкцій, що посилить напруженість між США та росією.

3. Ескалація: У найгіршому випадку росія може використати переговори як відволікання, продовжуючи наступ, особливо якщо відчує ослаблення підтримки України з боку США.

Саміт на Алясці став знаковою подією, але не призвів до прориву в урегулюванні російсько-української війни. Для Трампа це була спроба реалізувати передвиборчу обіцянку «мир за 24 години», для путіна — шанс вийти з міжнародної ізоляції.

Україна, опинившись за межами переговорів, зіткнулася з новими ризиками, пов’язаними з можливим тиском зі сторони США та економічними інтересами Заходу.

У найближчі місяці ключовим питанням стане, чи зможе Київ зберегти підтримку союзників і відстояти свої інтереси в умовах дипломатичної невизначеності. Поки що війна триває, і надії на швидкий мир залишаються примарними.