Рінат Ахметов лише за березень заробив на «Енергоатомі» мільярд гривень

А українцям зелена сволота, яка окупувала Україну, пропонує підвищити тариф на електроенергію.

Менеджер Ріната Ахметова Ростислав Шурма, якого той працевлаштував в Офіс ПреЗЕдента організував нову схему розкрадання коштів платників податків.

За допомогою маніпуляцій на енергетичному ринку, курований ним "Енергоатом", продає електроенергію компанії ДТЕК Ахметова по 0,01 грн / МВт год

У березні ця схема збагатила куратора економічного блоку ВП Шурму та Ахметова на 1 млрд грн.

Про це йдеться у матеріалі Сергія Головньова для ZN.

Упродовж березня на спотовому ринку електроенергії в Україні відбувалася «торгівля повітрям». Саме так свого часу назвали такий процес ЗМІ, коли 2020 року його здійснювала державна генкомпанія «Центренерго», яка тоді перебувала під контролем Ігоря Коломойського. Сьогодні вигодонабувачем цього процесу є ДТЕК.

Державний оператор атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом» на ринку на добу наперед свідомо ставить завищену ціну електроенергії. В результаті частина його ресурсу не продається і випадає на балансуючий ринок.

На балансуючому ринку цю електроенергію по одній копійці за мегават-годину купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова. Потім продає її споживачам за ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

А приватна — не виробляє, але продає. За нашими підрахунками, тільки в березні, коли обсяги неакцептованого ресурсу на балансуючому ринку були найбільшими, «Енергоатом» втратив близько мільярда гривень, які заробила ДТЕК. Побічним наслідком цієї схеми було збереження високої ціни на електроенергію навіть у профіцитні години.

Як відбуваються торги електроенергією

Для того, щоб розуміти суть махінації, потрібно знати правила, за якими продається електроенергія (е/е). Закон про ринок електроенергії з липня 2019 року синхронізував торгівлю цим ресурсом в Україні з європейськими правилами.

Продаж електроенергії залежно від часу прогнозування відбувається в чотирьох сегментах.

1-й сегмент. Ринок двосторонніх договорів (РДД), коли е/е продають на квартал, місяць, тиждень. Торгівля в цьому сегменті відбувається на майданчику Української енергетичної біржі (УЕБ).

2-й і 3-й сегменти. Ринок на добу наперед (РДН) і внутрішньодобовий ринок (ВДР). Це так званий спотовий ринок, де е/е торгується на завтра і на сьогодні. Майданчиком для цих торгів є держпідприємство «Оператор ринку».

Очевидно, що чим ближче до моменту споживання, тим більше коштує ресурс. Кожен наступний сегмент зазвичай показує більшу вартість.

4-й сегмент. Балансуючий ринок (БР), або «ринок покарання». Тут гравці можуть купити зі штрафом недостатню електроенергію, яка потрібна саме в цю годину. З іншого боку, і це актуально для березневих подій, сюди «провалюється» та е/е, якої не було продано в жодному з попередніх сегментів.

Тоді її за безцінь (0,01 грн/МВт·год) може купити маневрова генерація, яка розвантажується на той самий обсяг. Вартість цієї зайвої електроенергії є премією для маневрової генерації за розвантаження. Адміністратором БР є системний оператор НЕК «Укренерго».

Як відбувалося перекачування ресурсу з «Енергоатому» в ДТЕК

Згідно з даними «Укренерго», в березні обсяги позитивних небалансів на БР значно зросли — до 470 тис. МВт·год зі 180 тис. МВт·год.

Чому так сталося? Є об'єктивні причини: профіцит виріс через відновлення системи після російських ударів, скорочення споживання внаслідок потепління, збільшення обсягів генерації із сонця, а також безпрецедентну повінь, яка підвищила генерацію на ГЕС.

Однак це стосується всього ринку. А на РДН більше вплинули рукотворні чинники. Трейдери «Енергоатому» виставляли заявки на продаж із високою ціною, більшою, ніж в інших продавців. У результаті приблизно 35–40% їхніх обсягів не було акцептовано. Ресурс «провалювався» на БР.

Там цей обсяг за 0,01 грн/МВт·год відкупала генерація ДТЕК, розвантажуючи свої вугільні блоки, і продавала вже за ринковою ціною: близько 3 тис. грн за мегават-годину.

Свій ресурс у повному обсязі також не міг продати державний оператор ГЕС «Укргідроенерго». Це пов'язано із сильною повінню, яка триває в Україні майже з початку року.

Втім, «Укргідроенерго» — другий після ДТЕК покупець на балансуючому ринку. Іншими словами, компанія хоча б намагається запобігти збиткам: розвантажує свої ГЕС на обсяг непроданої електроенергії.

З другої половини березня цим механізмом почала користуватись і державна компанія «Центренерго», щоправда, в набагато менших обсягах, ніж ДТЕК.

Важливо також те, що найбільшим покупцем на спотовому ринку є «Д.Трейдінг» — трейдингова компанія ДТЕК. Вона купує 60–70% усього ресурсу на РДН.

З одного боку, маємо класичну монопольну змову двох компаній — найбільшого продавця та найбільшого покупця. З іншого — свідоме завдання збитків «Енергоатому» його трейдерами для збереження високої ціни на ринку.

Висока ціна вкрай потрібна ДТЕК, яка є найбільшим постачальником електроенергії в країні через «Д.Трейдінг» для великих споживачів і постачальників універсальних послуг (ПУП) — для дрібних споживачів і населення.

Цікаво, що приблизно така ж ситуація спостерігалася навесні 2020 року, про що робив розслідування проєкт «Схеми» Радіо Свобода. Тоді ресурс «Енергоатому» на балансуючому ринку викупала держгенерація «Центренерго», яку контролював менеджмент Ігоря Коломойського.

Щоправда, тоді електроенергія на БР відкупалася не за символічною ціною 0,01 грн/МВт·год, а за 55% від ціни РДН. Та і обсяги з цьогорічною схемою неспівставні: 2 тис. МВт·год за два місяці 2020 року проти 300 тис. МВт·год тільки за березень 2023-го.

Скільки ресурсу втратив «Енергоатом»

Для розуміння масштабів втрат державної компанії потрібно знати, як розподіляється її електроенергія.

Нагадаємо, що сьогодні «Енергоатом» несе найбільший фінансовий тягар із забезпечення населення дешевою електроенергією згідно з постановою Кабміну №483 від 5 червня 2019 року про покладання спеціальних обов'язків (ПСО).

Із жовтня 2021 року була спроба запровадити так зване фінансове ПСО, коли держкомпанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго» покривали б збитки ПУПів від постачання дешевої електроенергії населенню грошима, а не товаром.

Та фактично фінансове ПСО не запрацювало. Кожного місяця «Енергоатом» віддає ПУПам до половини від виробленого ним обсягу на потреби населення та покриття збитків. Положенням про ПСО передбачається, що «Енергоатом» продає ПУПам ресурс за ціною базової електроенергії на РДН, яка склалася за три місяці до того.

Після 24 лютого минулого року Міненерго своїм наказом зобов'язало «Енергоатом» та «Укргідроенерго» передавати додатковий обсяг держпідприємству «Гарантований покупець» (ГарПок), яке розподіляє її між ПУПами відповідно до їхніх заявок для компенсації втрат від постачання е/е населенню.

Ще один примусово-добровільний тягар «Енергоатому», хоч і в менших обсягах, — прямі поставки е/е для «Укразалізниці» за цінами нижче ринкових.

Усе, що залишилось, «Енергоатом» може розпродати на вільному ринку за прямими договорами (РДД) або на споті (РДН/ВДР).

Найочевиднішим кроком оператора АЕС був би розпродаж якомога більшого обсягу за прямими договорами. Але він не поспішає підлаштовуватися під кон'юнктуру ринку і знижувати ціни на аукціонах РДД. Через це більшість лотів не продається. «Енергоатом» змушений іти з цим ресурсом на РДН, де знову ставить зависоку ціну. Знову не продається, і він «випадає» зі своїм ресурсом на балансуючий ринок.

У березні «Енергоатом» виробив трохи менше 5 млн МВт·год. З них ПУПам напряму він поставив 1,97 млн МВт·год, ще 0,67 млн відвантажив через ГарПок. Ще 0,22 млн МВт·год пішли на УЗ згідно з договором від листопада 2022 року за регульованою пільговою ціною 2300 грн/ МВт·год.

Відповідно до даних в аукціонних бюлетенях УЕБ, за прямими договорами в комерційному сегменті було продано 1,08 млн МВт·год. У середині лютого ціна становила 3250 грн/МВт·год, потім 3100 грн. Наприкінці лютого, коли почало теплішати, а мережеві обмеження після російських ракетних і дронових ударів поступово знижувалися, ціна впала до 2800 грн/МВт·год.

Протягом березня «Енергоатом» не зміг продати електроенергію дорожче 2700 грн/МВт·год. Але дешевше не опускався.

У результаті близько 40% доступного для продажу обсягу електроенергії — 0,85 млн МВт·год — «Енергоатом» був змушений продавати на спотовому ринку. З них, згідно із статистикою «Оператора ринку», було реалізовано 560 тис. МВт·год. Решта — близько 300 тис. МВт·год — випала на балансуючий ринок.

Тобто «Енергоатом» виробив, але не продав ресурсу приблизно на мільярд гривень (300 тис. МВт·год помножити на 3000 грн/МВт·год). Відповідно, ДТЕК Ахметова не виробила, але продала електроенергії на цю ж суму.

Чим можна пояснити поведінку «Енергоатому»

Минулого разу, коли «Енергоатом» спускав свій ресурс на балансуючому ринку, його менеджери неформально пояснювали це необхідністю тримати ціну, бо «Енергоатом» є маркет-мейкером — найбільшим гравцем ринку. Буцімто інакше компанія втратить набагато більше від продажу всього обсягу за низькими цінами.

Однак коли премія за розвантаження становить майже 100% ціни, навіть продаж усього ресурсу по 2650 грн/МВт·год (зараз це нижнє обмеження ціни на РДН у денні години) все одно вигідніший, ніж безкоштовна передача на балансуючому ринку близько 300 тис. МВт·год.

Слід зазначити, що ця схема не могла відбутися без свідомого рішення менеджерів «Енергоатому» завдати збитків своїй компанії. Так, за даними УЕБ, з 3 по 10 березня «Енергоатом-Трейдінг» провів шість аукціонів для продажу за двосторонніми договорами, виставляючи на березень обсяги 1,5 млн, потім 0,7 млн, потім 0,5 млн МВт·год. Але відсоток реалізації на цих аукціонах становив від 0,6 до 11%.

І в ті самі дні на РДН атомна енергія щодоби «випадала» на балансуючий ринок. Компанії було б вигідно продати цей ресурс за будь-яку ціну вище 1 копійки за мегават-годину.

З іншого боку, ДТЕК від цієї схеми отримала не тільки безкоштовну електроенергію на продаж, а й зберегла високу ціну електроенергії при наявності профіцитних годин. Як відомо, в Україні РДН є бенчмарком для ціни постачання електроенергії. Зазвичай постачальники прописують у контрактах цінову формулу «Ціна РДН мінус 2%».

Хто відповідальний

Вочевидь така схема не могла відбуватися без як мінімум мовчазного схвалення керівників галузі від держави. Серед них міністр енергетики Герман Галущенко, який раніше сам працював в «Енергоатомі» заступником діючого президента Петра Котіна, голова Нацкомісії з регулювання енергетики Костянтин Ущаповський і куратор галузі в офісі президента, заступник голови ОП Ростислав Шурма.

Показово, що наприкінці 2022 року керівник ДТЕК Максим Тимченко публічно критикував керівництво галуззю з боку держави. Найбільше обурення у холдингу викликала ідея Шурми перекласти частину спецобов'язків із компенсації пільгової ціни населенню на теплову генерацію. Тобто на ДТЕК.

У неформальних розмовах із журналістами представники ДТЕК прямо вказували, що «Шурма, Ущаповський і Галущенко розвалили енергосистему»: «Енергоатом» у збитках, видобуток державного вугілля критично впав, «Центренерго» — банкрут.

2023 року чергова інформаційна війна між ДТЕК і діючими енергетичними чиновниками закінчилася. Поки «Енергоатом» зазнає збитків на користь ДТЕК, енергосистема у мирі та спокої.

Своєю чергою, "Останній Бастіон" нагадує читачам, що це не єдина схема заробітку Ріната Ахметова.

З 11 квітня, після тривалої перерви, Україна відновила експорт електроенергії до Європи і навіть встигла на цьому заробити перші гроші.

Однак майбутні доходи вже планують направити на виплату боргів держави за придбану раніше зелену електроенергію.

Про це у коментарі профільному виданню ExPro повідомив Юрій Камельчук, народний депутат, член Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП.

Як пояснює видання до 1 січня 2023 року діяла норма, згідно з якою весь дохід від експорту електроенергії ділився порівну по 50% між ДП "Гарантований покупець" та на погашення заборгованості на ринку, що балансує.

На перший погляд, пропозиція здається розумною, адже "Гарантований покупець" заборгував постачальникам "зеленої енергії" 15,3 млрд грн, причому за минулий рік він розплатився на 53,3%, а 2023-го року сплачує 63,4% від необхідного.

Але хто в Україні є основним виробником так званої зеленої енергії? Тобто одержуваної із відновлюваних джерел енергії (ВІЕ) – світла, вітру та інших?

Головними гравцями на цьому ринку традиційно є великі бізнесмени і найчастіше вони ж і політики, що пояснюється "турботою" держави, яка платить за енергію з ВДЕ вищу ціну — не менше 0,14 євро або близько 5,5 грн за 1 кВт/год.

Гроші отримає Ахметов.

Вторгнення московії кардинально змінило структуру ринку електроенергії з ВДЕ. Так, українська вітроенергетика, розташована в основному на півдні, згідно з даними ООН виведена з ладу на 90% через пошкодження або захоплення територій ворогом.

У результаті із 5 головних гравців на ринку "зеленої енергії" залишилися фактично лише двоє.

Зокрема, китайська компанія CNBM володіє сонячними електростанціями, побудованими в Криму ще братами Клюєвими, які раніше втекли до росії. Щоправда, з початком війни навряд чи ці СЕС могли експортувати енергію в Україну.

Інший гравець – компанія "Віндкрафт Україна" шведських бізнесменів Карла Стурена та Йохана Бодена, також піде "мимо каси", адже їх шість вітропарків зосереджено в районі тимчасово окупованого Скадовська в Херсонській області.

Проблеми і в інвестора Річарда Дейтса, власника інвестиційного фонду VR Capital Group, щоправда, свої проекти в Україні компанія почала згортати ще 2021-го року.

В результаті, основним вигодонабувачем можливого рішення держави направити 50% доходу від експорту електроенергії на оплату боргів, може виявитися один із найбагатших українців та власник приблизно 25% української енергетики Рінат Ахметов.

Крім 80% енергопотужностей на базі ТЕС, Ахметов володіє приблизно 25% потужностей "зеленої енергетики". Зокрема, йому належить фірма ДТЕК ВІЕ. На сайті компанії активно розміщуються новини про відновлення підприємств групи, тут і вихід на роботу з 50% потужністю Трифонівської сонячної електростанції на Херсонщині та запуск Тілігульської вітроелектростанції. Очевидно, бізнесмен поспішає закріпити свою майбутню монополію та розширити свою частку на ринку енергії з ВІЕ, де він і так займає перше місце.

Пів мільярда гривень на місяць для Ахметова

На які суми може розраховувати Рінат Ахметов та його ДТЕК ВІЕ від експорту української електроенергії?

У Міністерстві енергетики України розраховують отримувати близько 70 млн дол. щомісяця від експорту електроенергії, з яких 50% або 35 млн дол. можуть надходити "Гарантованому покупцю".

Зараз складно сказати, яка частина від цієї суми може піти ДТЕК ВІЕ, адже хоча частка у виробництві "зеленої енергії" у компанії близько 25%, у грошовому відношенні скажімо в 2019 році компанія отримала близько 30% від виплат державою за "зеленим тарифом" ".

З урахуванням виведення з ладу з початком війни більшості великих конкурентів, найімовірніше, ДПЕК ВДЕ отримуватиме близько 50% від 35 млн дол на місяць, які перераховуватимуть ДП "Гарантований покупець". Тобто мова може йти про близько 18 млн дол. або близько 660 млн грн.

Ще одним додатковим джерелом доходів для Ріната Ахметова може стати плановане з 1 травня підвищення тарифів на електроенергію для населення, при якому за 1 кВт/год можуть запропонувати платити до 2,5 грн за той же кіловат.

Водночас в НКРЕКП заявляють, що Тариф на електроенергію для населення може зрости до 2,8 гривні за кіловат

Один із базових варіантів нових тарифів на електроенергію для населення передбачає підвищення верхнього тарифу з 1,68 грн до 2,4 грн або 2,8 грна за кВт-год, водночас планується зберегти нижній тариф для населення на рівні 1,44 грн за кВт-год, який зараз діє за умови місячного споживання до 250 кВт-год.

Про це голова Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський заявив в ефірі національного ЗелеМарафону.

"Розглядаються деякі варіанти. Один із базових – це орієнтовно 1,44 грн/кВт-год, а потім 2,4 грн/кВт-год або 2,8 грн/кВт-год. Це така ситуація. У ній головне забезпечити дієву програму захисту незахищених верств населення", – сказав Ущаповський.

Він додав, що ринковий тариф на електроенергію зараз становить приблизно 6,2 грн за кВт-год, однак про підвищення тарифів для населення до цього рівня наразі не йдеться.

За даними Forbes, в Офісі президента в середині квітня під час наради обговорювали варіант підвищення тарифів для населення майже удвічі – до 2,88 грн за кВт-год, а для бізнесу – на третину, до 4,5 грн/кВт.

У серпні минулого року актор, який грає роль президента України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження мораторію на підвищення тарифів на опалення та гарячу воду протягом дії воєнного стану та шести місяців після його припинення.

Однак він не передбачає мораторію на підвищення тарифів на електроенергію.

18 квітня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Ольга Бабій заявила, що електростанції не зможуть виробляти електроенергію без підвищення тарифу для населення.

"Останній Бастіон" нагадує читачам, що більшість обленерго в Україні контролюються не Урядом, а кількома бізнес-групами українських та російських олігархів.

Це VS Energy, за яким стоять інтереси підсанкційних росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайла Воєводина. Компаніям з їхньої орбіти належать сім підприємств: «Рівнеобленерго», «Житомиробленерго», «Чернівціобленерго», «Кіровоградобленерго», «Херсонобленерго».

Енергохолдинг ДТЕК олігарха Ріната Ахметова контролює чотири компанії з продажу та постачання електроенергії: «Донецькобленерго», «Дніпрообленерго», «Київенерго» та «Крименерго».

Контрольні пакети ще трьох обленерго – «Сумиобленерго», «Чернігівобленерго», «Полтаваобленерго» – належить фірмам з орбіти олігарха Ігоря Коломойського та росіянина Костянтина Григоришина.

Через низку фірм Григоришин володіє ще двома обленерго: «Луганське енергетичне об’єднання» та «Вінницяобленерго». Співвласником «Вінницяобленерго» є також фірма ICU, де до приходу на держслужбу та ще до «Рошен» працював колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Ще два обласні підприємства з продажу та постачання електроенергії – «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго» – належать компаніям з орбіти братів Ігоря та Григорія Суркісів.

Також два обленерго – «Закарпаттяобленерго» та «Волиньобленерго» – належать фірмам, пов’язаним з депутатами від проросійської забороненої партії ОПЗЖ​ Сергієм Льовочкіним та Юрієм Бойком.

"Харківобленерго" частково також контролюється депутатом від ОПЗЖ Вадимом Новинським.

Більша частина Обленерго та енергорозподільчих мереж в Україні контролюється російськими та проросійськими олігархами та колаборантами із забороненої в Україні партії ОПЗЖ.

Результати передачі стратегічних підприємств в руки "ефективних управлінців" сьогодні кожен українець відчуває на собі.

Олігархи та вороги українського народу, які роками грабували українців, встановлюючи захмарні тарифи на електроенергію, сьогодні заявляють про те, що вони не мають достатньо коштів, щоб відновити енергорозподільчі потужності своїх приватних підприємств.

Також нагадаємо, що прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що через постійні ракетні обстріли рф пошкоджені майже два десятки енергоблоків українських теплоелектростанцій.

За його словами Україна тимчасово втратила 44% атомної генерації, 75% потужності ТЕС та 33% блочних ТЕЦ.

Але це не завадило уряду Дениса Шмигаля, з понеділка, 17 квітня, почати здійснювати експорт електроенергії до Словаччини завдяки резерву потужності в енергосистемі.

Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго".

З понеділка розпочався експорт електроенергії у Словаччину (200 МВт щогодини). Також триває експорт у Польщу (75 МВт щогодини) та Молдову (99-134 МВт у різні години).

Крім того, зі Словаччини продовжується незначний імпорт (2-4 МВт у різні години).

Експорт електроенергії в Молдову розпочався з 11 квітня. А з 12 квітня Україна відновила експорт електроенергії до Польщі.

7 квітня міністр енергетики України Герман Галущенко підписав розпорядчий документ, що дозволяє розпочати процес відновлення експорту електроенергії в ЄС в умовах профіциту генеруючої потужності.

Отже, експортувати вироблену електроенергію Україна може, а виробляти "не може".

То хто ж тоді бреше українцям ? Денис Шмигаль, Герман Галущенко чи Костянтин Ущаповський та Ольга Бабій ?

У ці важкі, але певно доленосні для всіх нас часи, маємо нарешті утвердити власний порядок на своїй землі, адже нехтування природним станом речей упродовж останніх 30 років призвело до розмиття навіть декларованих чинним законодавством прав українців. 

Саме тому "Останній Бастіон" виступив з ініціативою прийняття Закону про Національну Державу, який визначає Україну як національну державу Українського Народу.