Російська оборона висічена в українській землі, – The New York Time
Окупанти будують укріплені лінії кожні 7 кілометрів уздовж дороги Маріуполь-Сімферополь і Маріуполь-Одеса. Планують оборонятися на Півдні.
Російські загарбники споруджують величезну мережу окопів, пасток і перешкод, аби уповільнити просування України, та чи це спрацює? Ймовірно, через поганий стан російської армії та її забезпечення, вказане будівництво не принесе бажаного Кремлю результату, бо саме "жива сила" є головним фактором успіху ешелонованої оборони.
Іноземні військові експерти спільно з журналістами-розслідувачами оприлюднили на шпальтах видання "The New York Time" відповідний фаховий аналіз поточного стану справ у тилу окупантів на Півдні та Сході. Йдеться про потребу влади РФ за будь-що утримати загарбані після 24.II.2022 українські терени.
Окопи не є чимось новим для України, адже окопна війна вже давно є характерною рисою боїв за Донбас на Сході України. Українці воюють з окопів на своєму боці фронту під Попасною, де росіяни ведуть інтенсивну кампанію з витіснення українських військ із міста Бахмут.
Але темпи та масштаби російського будівництва останні кілька місяців не мають рівних. Укріплення демонструють, що російські військові намагаються створити надійніші, більш обороноздатні позиції проти українського тиску, часто за допомогою природних перешкод, наприклад, річок.
Місяць тому Україна відвоювала значну частину території на Півдні, включаючи Херсон, відтіснивши російські війська за річку Дніпро. Річка служить природним бар'єром, і росія побудувала величезну кількість оборонних перешкод на південь від неї, тим самим перешкоджаючи Україні перейти річку.
Серед захисних споруд – ряди бетонних пірамід довжиною в милі, відомих як "зуби дракона", і глибокі рови, котрі називаються танковими пастками. Обидва види споруд призначені для уповільнення українського транспорту і спрямування українців до заданих позицій, які російські війська зможуть атакувати.
Росія також будує милі окопів і ДОТів – невеликих споруд, з яких можуть стріляти їхні війська. Укріплення могли б уповільнити українську армію, але вони ефективні лише за умови правильного укомплектування.
«Якщо позиції без військових, вони корисні лише для організованого відступу росії, що є однією з найскладніших тактичних операцій. Немає гарантій, що солдати встигнуть добратись до цих укріплень. Або як тільки вони туди потраплять, а не просто бігатимуть. Якщо їх не утримують вмотивовані, дисципліновані солдати за підтримки артилерії, мобільних резервів і логістики, то це просто ями в землі», – зазначає співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Філіпп Васєлевскі.
Щоби краще зрозуміти російські укріплення на сході України, колеги із видання "The Times" проаналізувала дані супутникового радара про фізичні зміни земної поверхні. Ці дані разом із супутниковими знімками високої роздільної здатності від "Planet Labs" показують численні ряди російських оборонних споруд, розташовані вздовж головних магістралей прямо за російськими лініями фронту.
Росія продовжує наступ поблизу Бахмута, обстрілюючи місто артилерією та протягом останніх двох тижнів повільно завойовуючи позиції на Схід і Південь від міста. Нова конструкція передбачає кілька оборонних позицій для відступу на випадок контратак українців.
Це могло б допомогти РФ уникнути повторення дуже затратного вересневого відступу з Харківської області, коли вона втратила тисячі квадратних миль території та була змушена покинути військову техніку. Одна мережа російської оборони біля Попасної була побудована лише за 11 днів, адже на супутникових даних із Попасної видно нові ряди оборонних споруд, які звиваються на Північ через відкриті поля.
Деякі російські військові блоґери відкрито критикують будівництво росією укріплень на лінії фронту. У дописі на своєму Telegram-каналі від 6 грудня Ігорь Стрєлков-Гіркін, колишній офіцер російської розвідки, заявив, що рішення про будівництво довгострокових споруд було прийнято "без ніякої користі". «Слідування стратегії затяжної війни – це самогубство для РФ», – сказав він.
«Попри те, що окопна війна асоціюється з великими війнами XX століття, окопи та перешкоди все ще можуть відігравати важливу роль в сучасній війні, формуючи місце атаки ворога. Вся ідея оборонних позицій полягає в тому, щоб отримати перевагу завдяки можливості вести бій з підготовлених позицій.
Під час Другої світової війни радянська влада використала цей тип оборони для успішного захисту від нападу Німеччини на місто Курськ. Москва розглядає його як модель російської оборонної битви. Вони знали, що німці там атакуватимуть. Тому будували оборону на велику глибину і мали багато ліній перешкод та мінних полів і ліній оборони, а також потужні резерви», – коментує ситуацію старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Бен Баррі.
Але окопи мають і сучасні недоліки. Багато з них будуються просто неба, на відстані ураження української артилерії, що робить їх особливо вразливими для виявлення безпілотниками.
Спорудження оборонних укріплень так близько до українських сил, швидше за все, веде до значних російських втрат біля міста Сватове на Сході України, – йдеться в заяві Міністерства оборони Великої Британії. Натомість аналіз, опублікований Інститутом вивчення війни (ISW), американською дослідницькою групою, вкінці листопада показав, що РФ у жовтні також створила оборонні позиції вглиб Півдня Херсонщини, до видання наказу про відступ з території на Північ від річки Дніпро.
На Херсонщині російські укріплення є набагато далі від лінії фронту, ніж на Сході України; нові споруди були помічені більш ніж за 50 миль від річки Дніпро, яка зараз служить природним бар'єром між двома сторонами. Військові експерти кажуть, що росія, ймовірно, переходить до оборони на Херсонщині, щоби передислокувати сили на активніші фронти війни, такі як Бахмут.
Це сигнал про те, що «російське військове керівництво розглядає перспективу українського контрнаступу через Дніпро як серйозну загрозу», – згідно з оцінкою Інституту вивчення війни. Україна вже висадила десант на стратегічно важливий півострів у гирлі Дніпра.
Відомий як Кінбурнська коса, півострів міг би бути базою для українських атак вглиб Херсонщини. Тому росія потужно укріпила територію завширшки дві милі, відокремлюючи косу від материкової частини.
Багато укріплень призначені для захисту шляхів постачання, що з'єднують Південь Херсонщини з Кримом, півостровом, який росія незаконно анексувала у 2014 році. Втрата навіть однієї з двох головних магістралей «імовірно ускладнить логістичні операції росії на Сході Херсонщини та Заході Запорізької області», – за даними Інституту вивчення війни.
На головній трасі М14 від Херсона до Мелітополя, захопленого на початку війни міста у Запорізькій області, можна побачити оборонні позиції кожні п'ять миль. Зрештою, результативність цих оборонних споруд залежить від якості військ, які їх захищають.
У вересні росія мобілізувала сотні тисяч новобранців, але багато з них прибули на поле бою погано навченими та неозброєними. Вкінці минулого місяця аналітики Інституту вивчення війни писали, що росія, ймовірно, висадила цих новобранців на перші лінії оборони на Херсонщині, зберігши досвідченіші війська на другорядних позиціях.
«Укомплектовування російських фронтових укріплень менш ефективними, менш організованими, погано оснащеними та забезпеченими солдатами може призвести до їхнього розгрому або відступу швидше, ніж планувало російське військове керівництво. Це реалії сучасної війни», – висновують аналітики.
