Що там із російським газом в Європі?

Декілька місяців тому Путін гучно стукнув кулаком по столу і наказав продавати газ тільки за рублі. І намалював схему, за якою "Газпром" погоджується продавати газ за підписаними контрактами, щó, звісно ж, було порушенням цих контрактів.

Але тепер росії немає потреби зберігати імідж надійного постачальника. Просто через те, що вона стратегічно ринок Європи вже втратила.

Європейський союз ухвалив рішення відмовитися від російських енергоносіїв у середньостроковій перспективі та різко скоротити споживання російського газу вже до кінця року. Тому нових контрактів не буде, і Путіну це відомо.

Навіщо Путін наказав це зробити, і досі незрозуміло? По-перше, можливо, ще один ірраціональний крок кремлівського діда, а по-друге, можливо, він намагався у такий спосіб змусити Європу порушити санкції.

У будь-якому випадку, економічної вигоди тут не було в принципі. Так чи інакше, Єврокомісія виступила різко проти саме запропонованої Путіним схеми; коли європейська компанія мала давати команду про обмін свого платежу в євро на рублі і далі перераховувати рублі на рахунок "Газпрому".

Тому що ця схема передбачала контакт із Центральним банком росії. А це порушення санкцій. Виник глухий кут.

Як із нього вийшли? – Дуже просто: "Газпром" сказав, що платити треба, як і раніше, в євро; але компанії мають відкрити рахунок у рублях.

Європейські компанії просто платять у євро та забувають. А далі російська сторона сама провадить обмін євро, сама робить переказ цих рублів на рахунок європейської компанії та перераховує ці рублі вже "Газпрому."

У результаті Путін зможе стверджувати, що йому заплатили в рублях, а європейські компанії не порушать санкцій. Європейські трейдери отримають російський газ та споживачі в Німеччині та Італії, наприклад, не відчують на собі принади газової війни з росією.

Зважаючи на все, Єврокомісія зробила висновок, що така форма платежу не порушує санкцій; решта їх не бентежить. Уряд Німеччини буде щасливим завдяки тому, що будуть щасливі німецькі споживачі, особливо німецькі хімічні концерни.

Путін буде щасливим, що зможе доповісти своїм підданим, що знову всіх переміг, при цьому нічого не зміниться у принципі. На цю схему пішли найбільші покупці газу – решта відмовилися і послали Путіна слідом за російським кораблем.

Що це для нас? – З одного боку, нам неприємно, що європейці не пішли на принцип до кінця і не змусили Путіна зробити собі швидке самоембарго, що значно скоротило б уже, прямо зараз, доходи російського бюджету.

Європейські підприємства вдалися до зміни договору, нехай і не мали це робити, але все ж прогнулися. З погляду цих компаній, щоправда, вони просто дотримувалися здорового глузду, захищаючи своїх акціонерів та споживачів, адже de facto вони нічого не зробили, але не допустили при цьому значної власної кризи.

З іншого боку, українською трубою продовжить надходити газ, що суто технологічно позбавляє нас багатьох проблем. До того ж ціна газу в Європі не зросте значно, що важливо, враховуючи потреби в імпорті газу, що зберігаються.

Тут важливий момент ще й у тому, що нам невигідне різке зростання інфляції в Європі. Адже це могло б викликати політичні зміни та змінити ландшафт європейської політики, зробивши там ще більше Орбанів, що могло би позначитися на підтримці України.

Отже, до змін контракту не вдалися ті компанії, які купували мінімальні обсяги російського газу. Загалом наразі "Газпром" через наказ Путіна втратив уже 16% ринку.

Але, знову ж таки, ринок і так уникає "Газпрому" і, згідно з планами ЄС, до кінця року "Газпром" втратить більше 60% від європейського ринку. Власне, поступово втрачатиме його щомісяця.

Стратегічно це нічого не змінює... Але так, психологічно осад залишився. Європейці виявилися не готовими багато втрачати просто заради задоволення побачити приниженого Путіна.

А хто б погодився? – Принаймні з тих, на кого ще не падали бомби Путіна.