Що відбувається із дітьми у садках без іграшок?
Німецькі педагоги вирішили провести експериментальне дослідження в одному приватних дошкільних закладів Мюнхена.
Результати приголомшили не тільки ініціаторів, а й батьків та саму малечу, повідомляє інформаційна агенція "Останній Бастіон" із посиланням на оприлюднений звіт.
Як з'ясувалося, іграшки більше часу проводять на звалищі, ніж у серці дитини, особливо, коли йдеться про розмальовані у токсичні барви ляльки чи пластикові машинки.
«Настав час переосмислити депривацію як батьківську стратегію. І про це замислюються не лише окремі батьки, а й цілі організації, як от наш садок. Ми пропонуємо реальний світ замість іграшкового», – заявила представниця мюнхенської некомерційної організації "Aktion Jugendschutz" пані Ельке Шуберт.
Вона разом з іншими педагогами зібрали всіх пластикових звірят, кубики "Lego", ба навіть настільні ігри, залишивши малечу у цілком порожньому приміщенні із двома вихователями.
«Невдовзі після цього до нас підійшов 5-річний хлопчик і сором'язливо запитав, що ж тепер їм робити, коли не залишилося іграшок? Але ми дітям нічого не радили, зате просто спостерігали, дозволяючи вихованцям самим вигадувати, як упоратися із нудьгою. Це тривало три місяці. Без іграшок у дітей з'являється час, щоби розвинути свої власні ідеї», – пояснила виконавчий директор організації "Aktion Jugendschutz" пані Елізабет Зайферт, яка і задумала цей проєкт.
За її словами, мета експерименту – перешкоджати формуванню у дітей залежної поведінки, адже коли у малечі забирають іграшки, вони нібито більше взаємодіють один з одним, не витрачаючи час на сварки й чвари.
«Ми помітили, що діти стали вигадувати власні ігри. Вони більше граються разом, розвиваючи психосоціальні навички. Серед цих навичок: креативне та критичне мислення, емпатія та найкраще розуміння власних бажань. Вони дуже багато грають у рольові ігри. Так, вони грають, але грають інакше, ніж з іграшками», – додає Елізабет Зайферт.
Прикметно, однак дитячий садок без іграшок не нова ідея для Німеччини; новий проєкт базується на дослідженні вивчення залежності у баварському районі Вайльгайм-Шонґау, розпочате у 1980-х і зупинене у 2000-х роках.
Правила дитячого садка без іграшок прості: на 3 місяці забирають усі іграшки, залишають лише меблі та речі, такі як ковдри та подушки, а вихователі зустрічаються з дітьми та батьками перед початком вільного від іграшок часу, щоби вони знали, чого очікувати.
«На відміну від решти подібних дошкільних закладів Мюнхена, ми тільки спостерігаємо, а не керуємо грою дітей. Вони дозволяють дітям навчитися справлятися з власною нудьгою та розчаруванням», – підсумувала Ельке Шуберт.
Натомість медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів (особливо батьків) пам'ятати про те, що важливо допомогати дитині ставати зосередженішою й боротися із розсіяною увагою.
