Як допомогти дитині стати зосередженішою?

Корисні поради від фахового українського психолога, які можуть стати у пригоді, зокрема і дорослим (тобто, батькам та іншим родичам).

Дитина неуважна і не здатна зосередитись на чомусь одному впродовж бодай кількох хвилин. Часто такі скарги можна почути від батьків, чиї діти навчаються в молодших класах.

Насправді ж довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі.

Тобто, у процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитися на цій роботі. Проте для дітей цей причинно-наслідковий зв'язок часто не зрозумілий.

А дорослий, який вимагає від дитини 2 години читати підручник, замість дивитися значно цікавіший мультфільм – взагалі виглядаєте дивно. Тож ловіть кілька порад, що допоможуть розвинути здатність до концентрації:

1. Встановлюйте чіткі цілі та реальні дедлайни. Іншими словами: розпорядок дня важливий. Дитина має розуміти послідовність своїх дій щодня і конкретні часові межі на виконання щоденних завдань. При чому розпорядок потрібен не лише для навчання, наприклад, але також для дозвілля. Водночас важливо пояснити дитині, яким має бути в підсумку результат роботи – тобто, яка взагалі мета цього процесу.
2. Розбийте великі завдання на менші – дитина не почуватиметься обтяженою, виконуючи завдання, які не займають багато часу. Якщо дитина виглядає розгубленою, коли їй належить прочитати розділ із підручника, давайте їй читати по сторінці або по декілька абзаців.
3. Інтерактивність та зміна виду діяльності. 20 хвилин англійської, розминка, 20 хвилин математики, трохи музики й можна знову повертатися до англійської. Монотонність – головний ворог концентрації. Також можна спробувати запропонувати дитині виконати домашнє завдання в незвичних умовах. Наприклад, в теплу пору року почитати на природі, а не вдома.
4. Інший варіант – використовувати інтерактивні методи навчання: графіки, картинки, навчання з елементами гри. Все це дозволить підвищити рівень зацікавленості дитини, а отже – і рівень уважності.
5. Розробіть ефективну систему мотивації. Заохочення працює ефективніше, ніж страх покарання. На цьому наполягають деякі теоретики у сфері управління персоналом.
6. А як щодо дітей? Розвиваючи стійкість уваги, важливо вийти на той рівень, коли дитина сама усвідомить, які вона отримає бенефіти від своєї роботи. Це мотивує працювати ще краще, бути ще уважнішим, не відволікатись. Натомість загроза покарання мотивує виконати завдання лише на рівні достатньому, щоб уникнути санкцій. Як тільки подразник у вигляді зовнішнього тиску зникає, будь-яке бажання працювати далі теж розчиняється.

В окремих випадках розсіяна увага у дитини також може бути пов'язана з поганою якістю сну, харчовими звичками, стресом або іншими чинниками, що мало залежать від самої дитини. Розлад дефіциту уваги та гіперактивності – проблема, з якою варто звернутися до фахівця.

Автор – Галина Волошина, фаховий психолог-практик