Символіка позитивізму

Коли кобищанська публіка мліє (в доступнішій інтерпретації – «пісяє окропом») від масштабів сили-силенної кейсів з леопардами, абрамсами, патріотами і чувалів кешу на підтримку наших шароварів, позиції корисних ідіотів, на кшталт Орбана чи Макрона, здаються не вартими уваги.

Не смішіть, мовляв, їхній Нотр-Дам-де-Парі – Байден під Михайлівським Золотоверхим селфиться з Лідером! Лайки михайлівському селфі за день випередили перегляди світлин вгодованого Ина з повнуватою донькою Чжу Е – наступною головихою Трудової партії Кореї і сімейних сесій лукашенків з автоматами Калашнікова.

Давайте ваші голови – трохи холодної води хлюпнемо, для отямлення.

По-перше, шаровари мало не спали, зокрема, і під вагою «неглибинної корупції», оскільки «глибинної» у нас з квітня 2019 вже й сліду не лишилося. Так, острівки в МО, митниці, офісі, судах, прокуратурі, нафтогазах і кожній окремо взятій адміністрації.

Рятує Квартал і нас із ним, звісно – потомственних корупціонерів, те, що мюнхенці неподєцкі зацікавляться «неглибинною» після вікторії, а не з від'їздом Байдена з Михайлівської площі.

По-друге, що і як говорив «отець» Джозеф Робінетт Байден-молодший Лідеру-Малолітці наодинці у перервах між селфі, стане відомо наступним поколінням з відкриттям архівів партії слуг дідько знає якого народу. Наразі вдовольнимося кісткою з протокольними реляціями про 700 танків і 1000 бронемашин.

Не всі чули розмову Президента і Зе на презентації елітних слуг.

Президент каже: «А де Коломойський?». Зе запитально косирує на Єрмака. Той – на Шмигаля. Далі – ефект доміно. Байден: «У мене доручення ФБР привезти містера з собою». Зе недоречно, плескаючи в долоні: «Хай живе український суд – найправедніший суд на світі!». Рєзніков подумки: «Мінус п'ять F-16…».

По-третє, про «стратегічно вже одержану перемогу» не треба віщати оборонцям Бахмуту, де смерть жнивує. Кінця-краю «стратегії» там точно не видко.

По-четверте, сміливість містера Джозефа Робінетта була забезпечена не лише баражуючими вздовж кордону солідними повітряними об'єктами, а ще й превентивною «базовою комунікацією для забезпечення уникнення конфліктної ситуації» адміністрації президента США зі щурячим бункером. Пацючий кооператив попередили про «небажаність можливих прорахунків».

Тому тривогу здійняли під час селфі високого візитера до ще вищого лише на планово-провокативний зліт МІГа-31 в Мачулищах. Склалося враження, що й про це було домовлено.

Нарешті, уп'яте. Про найкориснішого ідіота. Ні, не Орбана. В цього вже не ідіотизм – постідіотична ідіосинкразія. Про «позвоні мнє, позвоні», як чинник клініки – Макрона.

Як повідомляє Le Figaro, президент Франції Еммануель Макрон направду хоче поразки лепрорашки. Бажання похвальне, перебуває в контексті загальносвітового (за винятком окремих територій з вождями-відморозками) тренду.

Але тривале спілкування рафінованого француза з нерафінованим пітекантропом не могло не позначитися на нащадкові Руссо і Вольтера – став язик заплітатися. У нормального рамштайнівця масово розпрямляються звивини від макронового оксюморону: «я хочу поразки росії в Україні… переконаний, що це не завершиться воєнним шляхом… не вважаю, що ми маємо прагнути повного розгрому росії».

Пане французе, ви ж на фам знаєтесь. І кому, як не вам, відомо, що перед тим як дівку танцювати, її споюють. Себто, у стосунках і з фамами, і з прокаженими слід дотримуватись причинно-наслідкових зв´язків, принаймні, не можна бути при надії наполовину.  

Бо від оцього вашого «… спостерігачі хочуть, передовсім, скрушити росію. Але це ніколи не було й ніколи не буде позицією Франції» не Руссо, не Вольтером війнуло, а чистісіньким Віші.  Сказонув Еммануель так сказонув: «…необхідно, щоб український наступ похитнув російський фронт і змусив москву повернутися за стіл перемовин…». І хто це, якщо не трохи вагітний? Дрислею головного мозку. 

Про перехід француза у категорію «суперкорисного ідіота» свідчить і фінальна його фантазія про зміну режиму на лепрорашці «демократичним шляхом за бажанням громадянського суспільства».

Бидло за поребриком заревло в екстазі: воно – «громадянське суспільство»! Колектив Le Figaro увесь до ноги спаленів від іспанського сорому – де в загоні інтерв'юер набачив громадян?! А суспільство?!!