Слуга Коломойського більше не очолює Мінкульт

Ткаченко йде, але його надбання лишається. Хто б не посів міністерське крісло, культура від того не стане українською...

Навряд чи ви почуєте звіт міністра Олександра Ткаченка про свою роботу. Зате на пам'ять про міністра залишиться цей памʼятник ворогу України Щорсу, який досі не можуть знести, бо міністерство культури ніяк не може зняти його з обліку пам‘яток національного значення.

От так і дивиться розмальований Щорс зі свого п'єдисталу на те, як його ідеологічні соратники обстрілюють Київ та на нашу безпорадність. Бо міністерству культури зараз важливіші тендери на комедійні серіали.

Власне, заміна міністра культури буде позитивним кроком, якщо разом із міністром зміниться політика міністерства культури. Отже, що треба на краще:

1. Замість плебейського несмаку і провінційного малоросіянства, – які судячи з тендерів проповідувало міністерство культури Ткаченка, – держава має сприяти творенню справжніх самобутніх українських культурних продуктів, гідних тих подвигів, які щодня здійснюються в Україні.
2. Замість державного телебачення має бути плюралізм телеінформації з дотриманням принципів національної єдності, а інформаційний "марафон" викликає питання хоча би тому, що його вже не дивляться; навіть анонімні Telegram-канали викликають більшу довіру, ніж казенні новини, і це діагноз державному телебаченню, які не може дати суспільству чесну інформацію тоді, коли це найпотрібніше.
3. Замість щоденних і беззмістовних ритуальних танців під Лаврою у виконанні "прихильників РПЦ" і "комісії Мінкульту" має бути нарешті остаточна заборона релігійної філії ФСБ в Україні; але поки в країні діє РПЦ довіра, принаймні, до політики Мінкульту – буде на межі нуля.