«Слуги народу» знищують українські ліси
Що не так з реформою лісгоспів і чому бунтують екологи?
«Карпатські ліси вирубують гектарами».
Кожен охочий українець міг переконатися у правдивості цього заяложеного твердження на власні очі, потрапивши на Захід України. Але навіть ці масштаби вирубки лісів, які здавалися неприпустимими, можуть ще збільшитися. І не лише в Карпатах, а загалом по всій країні. Таке тривожне попередження зробили громадські організації «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група».
Як держава може втратити лісовий фонд — розбирався «Главком».
Минулого року, у розпал війни, Кабінет міністрів несподівано взявся за реформу… лісового господарства. Її суть така: створюється державне унітарне комерційне підприємство «Ліси України», яке поглине усі державні лісгоспи в країні. Досі то були прибуткові структури, проте згідно з реформою вони втратять статус юридичних осіб.
ДП «Ліси України» створили в обхід парламенту, згодом воно має стати акціонерним товариством. У Верховній Раді цю ідею не підтримували, депутати, які опікувались темою лісового фонду: вони бачили у ній загрозу вже на старті і називали її ключового лобіста – заступника голови Офісу президента Ростислава Шурму.
Дійсно, вже навесні 2023 року саме у Шурми відбулася нарада про те, як реформувати лісову промисловість. Першим пунктом «реформи» значиться кратне збільшення продуктів з деревини, другим – заспокійливе «оздоровлення лісового фонду та висадка нових лісів», а третім і останнім — механізація заготівлі. А це вже, по суті, синонім прискорення масових рубок і швидкого заробітку.
Але для того, щоб провести ці масові рубки і заробити, треба нові закони. І тут з’являється потрібний законопроєкт (9516) від представника монобільшості Олександра Матусевича. Разом з ним співавторами ініціативи стали інші народні депутати «Слуги народу» та Ірина Костанкевич («За майбутнє»). Матусевич переконує, що Шурма до його ініціативи ні до чого. Схожий проєкт він справді подавав і раніше.
Для чого створили «Ліси України»?
Нардеп від ЄС Володимир Ар’єв, який допомагав громаді Києва і Київщини із захистом Біличанського лісу, пояснює інтригу створення ДП «Ліси України» так: ініціаторам реформи було важливо обійти Верховну Раду і ось чому. «Йде битва двох йокодзун – між Шурмою та «слугою народу» Данилом Гетьманцевим, який очолює Комітет парламенту з питань фінансової та податкової політики. Вони давно зійшлися у сутичці за контроль над податковою і митницею, який Шурма хоче відібрати у Гетьманцева. Тому будь-яка «реформа» зі сфери Шурми через парламент, може опинитися у пастці. Гетьманцев має вплив на фракцію «Слуги народу». Оскільки речі, які треба протягнути, шкурні, то провести їх під патронатом президента буде складно. Ось ми і маємо спробу обійти парламент і все зробити через Кабмін».
Уряд зі свого боку у своїй постанові прописав ключовий момент: державне підприємство згодом перетвориться в акціонерне.
Таке у нас вже робили з «Укрпоштою», яка після пропозиції Мінінфраструктури у 2015 році стала приватним акціонерним товариством.
Очевидно, що такий план реалізовується і для лісового фонду, який переводиться у підпорядкування акціонерного товариства.
Подібні справи доходили до Верховного Суду і навіть Велика палата не змогла вирішити одностайно, хто у таких випадках буде власником майна — держава чи акціонерне товариство. Справа в тому, що роз’яснення Мін’юсту допускають у прямому сенсі ручний режим. В одному випадку — майно може бути приватним, а в іншому — державним. Комусь було вигідно так написати гнучке роз'яснення?
Більше того, якщо ДП «Ліси Україна» стане акціонерним товариством, як це передбачає урядова постанова, то держава може не встигнути зареєструвати право постійного користування на всі ліси. Для того, щоб виготовити відповідні документи і винести межі лісів треба кілька років. Згідно з Лісовим кодексом, якщо цього не станеться, то акціонерне товариство згодом не зможе підтвердити документально своє право постійного користування такими лісами.
Новостворене державне підприємство зі свого боку закликає не нагнітати паніку. «Корпоратизація передбачає, що 100% акцій компанії будуть належати державі. Важливо! АТ «Ліси України», як і ДП, буде лісокористувачем, власником лісових угідь залишається держава. Це важливо розуміти. Приватизація лісів — це фейк. Для чого потрібна корпоратизація? Це більша прозорість управління (наглядова рад, звітність тощо), це форма, яка зрозуміла міжнародним партнерам і донорам»— йдеться у відповіді ДП «Ліси України» на запит авторки матеріалу.
Але у депутатів, на чиїх округах працюють потужні лісгоспи, геть інше бачення наслідків заявлених реформ. Народна депутатка «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк навіть вийшла з колегії Держлісагентства саме через те, що не погоджувалася із створенням «Лісів України». «Це шлях до корпоратизації, а потім і, можливо, до приватизації. Якщо візьмемо «Нафтогаз», «Укрспирт» та низку інших підприємств — вони неефективно управляються. Зарплати мільйонні, витрати на закупівлях — мільярдні. Це невдалі приклади управління держактивами і висока залежність від доброчесності менеджменту» — пояснює ризики Василевська-Смаглюк.
«Під час реформи у нас вбили лісопереробку. Лісгоспи її здали в оренду. При чому не на тендерах, а передали підставним особам і неформально ними керують. Переробники цілком залежать від керівників філій. Якби ж то на цьому заробляла держава, тоді я – за. Але, як правило, це вигода конкретних осіб. Поки рано робити висновки, можливо, адепти реформи щось так хитро закладають, що потім на прикладі «Лісів України» ми побачимо диво» — іронізує народна депутатка.
Тим часом до діяльності «Лісів України» у суспільства вже виникають питання. Після того, як на посаду очільника нового підприємства призначили Юрія Болоховця, колишнього очільника Держагенції лісових ресурсів, ДП оголосило проведення тендерів і заявило, що за створення стратегії для свого підприємства готове заплатити 14,5 млн грн, а за піар ще 5 млн. Зокрема в умовах тендеру йшлося про виготовлення мультика тривалістю 1 хв про те, як деревина в умовах війни рятує від ворога. Мультик мав коштувати майже 600 тисяч. Від цієї «оригінальної» ідеї після розголосу таки відмовилися.
Та це не завадило активно просувати лісову «реформу» Шурмою у ЗМІ. Вона описується так, аби у якомога більшої кількості українців отримати позитивний відгук. Заступник глави Офісу президента переконує, що ми переженемо як виробники деревини… і росію, і Білорусь.
У ДП «Ліси України» на прохання прокоментувати, чи курує їхню роботу Шурма, відповіли, що керівний склад призначає уряд, а регіональних керівників — гендиректор. Тобто просто перерахували все те, що є у нормативній базі.
«Ліси України» також вже звітують про прокладання в лісах нових доріг. У топ-5 пріоритетів: «Кожен кілометр нової дороги — це плюс кілька десятків гектарів лісу в роботі і, відповідно, мільйони гривень доходу».
Ну і сам Болоховець звітує за результати роботи у першому півріччі 2023 року. Головне тепер для лісів — чистий прибуток та рентабельність.
Біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник застерігає: вірити таким переможним реляціям не варто.
«Реформа за спрощеною формулою — це побільше рубати і продавати. І байдуже, що під сокиру підуть найдорожчі ліси. Треба ж заробляти. Якщо говорити про реформу, то це має бути охорона біорізноманіття, підтримка кліматичних та інших функцій лісів. І лише потім рубки. Ті, які не загрожують лісам» — пояснює Гриник.
Нардеп Матусевич зі свого боку запевняє: подав свій законопроєкт (9516) безвідносно до планів будь-яких посадовців на Банковій.
«Про те, що ці зміни потрібні я казав ще, як не було Шурми. Я прийшов у політику з цієї галузі і сказав: є дві речі, які потрібно впорядкувати. Перше – норма сезону тиші (заборона проводити заходи, що є джерело підвищеного шуму у період розмноження тварин — «Главком»), ми це вже впорядкували. На період дії військового стану дія норми щодо сезону тиші зупинена. А друга — оцінка впливу на довкілля під час санітарних рубок. Коли є пожежа чи буревій, то негативний вплив вже відбувся і не треба чекати пів року, поки дадуть оцінку. Бо пропадає деревина, яку можна використати. Через шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні» — пояснює депутат.
Тут варто зазначити, що законопроєкт про скасування оцінки впливу на довкілля Матусевич дійсно подавав і раніше, у 2021 році (5408). У висновку до цього проєкту Головне науково-експертне управління і тоді зазначало: це сприятиме масовій вирубці лісів, зокрема в Карпатах, та створює корупційні ризики.
Голова екологічного комітету Олег Бондаренко («Слуга народу») зауважує, що кілька років тому дійсно були масштабні пожежі на Київщині, Житомирщині і Луганщині і тоді процедура з оцінки впливу на довкілля була значно складніша. Але з кінця цього року, коли вступить в дію новий закон, який парламент прийняв ще влітку (3227-IX), час для отримання оцінки зменшиться з семи до двох місяців.
Кому заважає оцінка впливу на довкілля?
Матусевич наголошує, що пропонує скасувати оцінку впливу на довкілля тоді, коли відбулися пожежі чи буревії, але це стосується, по суті, суцільних санітарних рубок і при цьому пропонується зняти обмеження площі рубок в 1 га, яке діє зараз.
Оцінки проводять, щоб з'ясувати, чи взагалі доцільно щось рубати. Справа в тому, що у висновку можуть бути суттєві обмеження: не рубати там, де знайшли червонокнижні види або після пожеж рубати спочатку повністю згорілі ліси, а там де є ще живі дерева — залишити їх, аби вони дали насіння тощо. Тому для лісівників кожен висновок оцінки впливу на довкілля — це потенційне обмеження, зменшення обсягів рубок і втрата коштів. Процедура ця проходить публічно, громадськість має можливість надавати зауваження, а кінцеве рішення приймає Міндовкілля.
Примітно, що на базі екологічного комітету Верховної Ради ще з початку року діє робоча група, яка вивчає законодавчі ініціативи щодо оцінки впливу на довкілля. І створили її ще до того, як з’явився законопроєкт Матусевича (9516), оскільки схожі пропозиції вже надходили, як вже зазначалося, і раніше.
«Фірми, які проводять оцінку впливу на довкілля, як правило, кишенькові — міністерські. Зареєстровані невідомо де. Вони не знають, що на тих ділянках, стосовно яких вони дають свою оцінку, і процедура отримання оцінки лише вимиває кошти з держбюджету» — переконана депутатка Василевська-Смаглюк, яка була співавторкою однієї з ініціатив щодо скасування оцінки.
Голова екологічного комітету парламенту Олег Бондаренко вважає, що саме зараз треба врегульовувати лише ті проблеми у здійсненні оцінки впливу на довкілля, які стосуються горільників і наслідків буревіїв: «Я сподіваюся, що за підсумками діяльності робочої групи у Комітеті нам вдасться знайти рішення цих питань. А щодо спрощення або скасування оцінки в інших випадках здійснення лісогосподарської діяльності, то подивимося, як запрацює новий закон (вже ухвалений 3227-IX), який зменшує строки та спрощує порядок оцінки впливу на довкілля. Можливо, нічого і не треба буде додатково змінювати. Але все це має йти в комплексі із дотриманням наших євроінтеграційних зобов’язань та має бути погоджено з громадськістю».
У згадану робочу групу залучили також і екологів, зокрема Петра Тєстова, керівника експертного відділу ГО «Українська природоохоронна група». Тєстов вважає, що оцінка впливу на довкілля має бути збережена:
«Оцінка зменшує можливість лісівників зловживати санітарними рубками. Бо частина з них відбувається у незаконний спосіб, а частина — взагалі недоцільні. Якщо її скасують — багатогектарних рубок у Карпатах та інших лісах стане значно більше».
Щодо Карпат, то Матусевич, який до депутатства був директором Вигодського лісгоспу, пояснює, своє бачення ситуації так: «У Карпатах є десь 250 тис. га лісів, які ростуть не в своєму типі лісу. Їх тут насадили і вони пропадають. Їх нищить короїд. Це деструктивні насадження, які висихають, ламаються. Між іншим – це пожежонебезпечна історія. Я розумію, що ви напишете «Матусевич хоче зрубати всі Карпати». Але ми говоримо про похідні деревостани (штучно висаджені ліси, які ростуть не у своїх умовах – «Главком»). Так ведуть лісове господарство у Чехії, Польщі, Словаччині. Зрубують похідні деревостани і насаджують новий, стійкий до кліматичних змін. Я не збираюся рубати дерева, я хочу упорядкувати законодавство, щоб в лісі господарювали логічно, збалансовано і з кращим економічним ефектом».
Народна депутатка Юлія Овчинникова («Слуга народу»), яка є співголовою робочої групи, що вивчає законодавчі ініціативи щодо оцінки впливу на довкілля, поцікавилася в уряду, чи підтримує він скасування оцінки впливу на довкілля, яке пропонує нардеп Матусевич.
Міндовкілля зі свого боку запропонувало внести деякі зміни до законодавчої ініціативи Матусевича. На думку громадських організацій «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група», пропозиції уряду можуть покращити законопроєкт. Але навіть так у порівнянні з чинним законодавством ситуація погіршиться.
«Наскільки нам відомо, законопроєкт отримав схвальний відгук Міндовкілля. Зміни, що пропонуються, прискорять проведення заходів з лісовідновлення, збільшать надходження у бюджети всіх рівнів, мінімізують прояви корупції» — зазначають у ДП «Ліси України», підтримуючи в цілому аргументи Матусевича.
Депутатка Овчинникова акцентує увагу на тому, що громадськість та екоінспекція зараз фіксують проведення санітарних рубок з порушеннями:
«Фактично зараз під їхнім виглядом часто здійснюється комерційна заготівля деревини. Щоправда, на площах до 1 га. На заваді стоїть саме оцінка впливу на довкілля. Скасування цієї оцінки для суцільних санітарних рубок призведе до збільшення масштабів рубок. І це, у першу чергу, Карпати! А аргументи Щодо потреби скасування через всихання лісів не витримує перевірки цифрами, адже офіційні дані свідчать — площі всихання щорічно зменшується».
Спеціальна екологічна прокуратура на запит «Української природоохоронної групи» повідомила, що за останні кілька років у тих справах, які були скеровані до суду і стосувалися суцільних санітарних рубок без оцінки впливу на довкілля, сумарно мова йшла про майже 90 млн грн заподіяної шкоди довкіллю. Екологи цієї громадської організації наголошують, що оцінка має превентивний ефект і якщо її прибрати взагалі, то масштаби шкоди для довкілля будуть в рази більші.
Чи заберуть у Міндовкілля функцію контролю?
Ті рубки, які зараз дозволені, мають відбуватися виключно під контролем Міндовкілля. Відомство погоджує плани таких рубок на 10 років. Законотворці ж пропонують передати ці повноваження Держлісагентству. Тобто лісівники будуть погоджувати більшість рубок самі собі. У такому випадку Міндовкілля вже не впливатиме на ситуацію. І це турбує екологів.
«Нещодавно Держлісагентство подало на погодження свій план рубок по Сколівській філії ДП «Ліси України». Лише там вони хотіли зрубати майже 330 га, а це 1 000 фур з деревиною природних карпатських лісів. Міндовкілля ці плани не погодило. Якщо приймуть законопроект 9516, то функцію погодження у міністерства заберуть. І для майже всіх видів рубок лісівники самостійно будуть вирішувати, що, де і як рубати» — пояснює небезпеку біолог «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник.
І ось статистика за цей рік, скільки погоджень заблокувало Міндовкілля станом на жовтень.
Представники організацій «Екологія-Право-Людина» та «Українська природоохоронна група» переконують: ідея законодавчих змін з’явилася у лісівників після того, як цьогоріч під тиском громадськості Міндовкілля не погодило лісівникам декілька катастрофічних для лісів планів рубок у Карпатах. Якби їх погодили — це мало б згубний вплив на екологію.
По суті, якщо функцію контролю забирають з Міндовкілля, то у громадян залишиться лише право на протест. Аналітик «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко зауважує:
«Якщо проєкт Матусевича підтримає Верховна Рада, то це спростить процедуру проведення рубок. Єдиною стороною, яка зможе виступити проти їхнього проведення, залишиться громадськість, але і у неї не буде достатньо інструментів, щоб цьому протистояти. Більше того, масштаби можуть бути такі, що громадський сектор і місцеві активісти просто не зможуть захистити ліси».
При цьому Міндовкілля у своїй відповіді Юлії Овчинниковій зазначило, що підтримує позицію Матусевича забрати в них повноваження погоджувати частину запланованих рубок.
«Що стосується ідеї передачі повноважень щодо погодження матеріалів лісовпорядкування від Міндовкілля до Держлісагентства, то це призведе до того, що зникне будь-який незалежний контроль за проєктуванням рубок. Ми вже маємо приклад з суцільними рубками рідколісся, які є незаконними, але незважаючи на це їх масово планують» — резюмує співголова робочої групи Овчинникова.
Представники екологічних організацій будуть інформувати громадськість про перебіг засідань робочої групи. Вони переконані: держава і суспільство не можуть допустити за жодних обставин створення акціонерного товариства «Ліси України». Це є передумовою для втрати контролю держави над лісами.
Автор: Ірина Федорів/Главком
