Спочатку пограбували, а потім взагалі відібрали

ЕКОНОМІКА
11 серпня, 15:45
Спочатку пограбували, а потім взагалі відібрали

Чому виведення банку «Січ» з ринку – це небезпечний прецедент

Днями Нацбанк визнав неплатоспроможним банк "Січ". Буквально відразу після цього рішення на низці вельми шанованих інформаційних ресурсів вийшли дуже схожі статті, які стверджували, що у виведенні «Січі» з ринку винен сам банк, і це рішення ніяк не позначиться на банківській системі країни.

Співрозмовники видань у НБУ напрочуд синхронно прокоментували причину такого рішення регулятора, повідомивши, що банк «Січ» нібито несподівано та навмисне відмовився погашати кредит рефінансування, за що і був покараний.

Вивід банку з ринку – це непересічна подія. Добре, що темні часи «банкопаду» імені Гонтарєвої ми з горем навпіл пережили. І якщо регулятору знадобилося через ЗМІ виправдовуватися за своє рішення, то щось з ним не так.

Наші джерела в Нацбанку розповідають зовсім іншу історію закриття банку Січ.

Навіть у самому регуляторі багато вищих чиновників шоковані таким рішенням, називаючи його банальним грабунком і поверненням у ті часи, коли Нацбанк закривав "небажані" банки пачками. Якщо почитати вітчизняних фінансистів, вони теж, м'яко кажучи, не вітають такого радикального, а головне – особистісного підходу в регулюванні ринку. Якщо розібратися, ситуація із виведенням банку «Січ» з ринку дуже нагадує рейдерство на найвищому рівні.

НБУ переписав формулу за добу до списання застави

Під час ковідної кризи Нацбанк у зв'язці з Мінфіном вітали та заохочували створення в Україні так званої піраміди ОВДП. Сам НБУ не міг покривати дефіцит держбюджету, а тому були створені умови, коли регулятор щедро роздавав рефінансування банкам, а ті купували на нього ОВДП, латаючи дірки у держбюджеті, стимулюючи економіку та заробляючи свої пару відсотків маржі на різниці між відсотками позики та прибутковістю облігацій.

На початок червня обсяг рефінансування живим банкам становив 115 млрд грн. Ця система працювала, дозволяючи Мінфіну зводити держбюджет, а банкам вільніше дихати у непростих умовах.

Але в розпал війни спочатку Нацкомісія з цінних паперів забороняє будь-які операції з ОВДП на вторинному ринку, а на початку червня НБУ раптом вирішує підвищити облікову ставку відразу до 25%, викликавши здивування ринку та експертів.

Фактично, одномоментно регулятор закрив для бізнесу ринок кредитування, а для банків постало питання повернення рефінансу, яке видавалося Нацбанком під плаваючу ставку, яка залежить від «обліку». По суті, банкірам сказали: так, ми вам давали кредити під 6%, а потім під 11%, але ви їх повертатимете під 25-27%.

Навіть у самому НБУ не всі були згодні з таким різким підвищенням облікової ставки. Буквально за кілька днів до її підвищення деякі члени правління давали інтерв'ю, у яких скептично оцінювали такий крок та взагалі його можливість. Але керівництво регулятора, не радячись із ринком і навіть Мінфіном (чим викликало на себе гостру критику прем'єр-міністра Шмигаля), вирішило ставку підвищити. Після цього Асоціація українських банків у листі до глави НБУ Кирила Шевченка вказала, що таке недалекоглядне рішення уб'є близько 20 фінустанов.

Регулятор проігнорував думку ринку.

І тут ми повертаємося до банку Січ.

НБУ наголошує, що фінустанова раптово вирішила не обслуговувати борг перед НБУ. Наші ж співрозмовники в Нацбанку стверджують, що ще 4 липня, тобто більше місяця тому, банк «Січ» направив НБУ листа, в якому пояснював неможливість роботи в умовах з обліковою ставкою 25% і пропонував відразу три варіанти врегулювання погашення заборгованості перед регулятором. Серед цих варіантів була пропозиція списання боргу за рахунок застави – тобто ОВДП у портфелі банку. Таку можливість прописано в кредитних договорах банків з НБУ при видачі рефінансу. Така собі страховка на випадок дефолту.

У випадку з банком «Січ» це була б взаємовигідна угода, оскільки обсяг застави, згідно з оцінками системи «Кредлайн», перевищував суму зобов'язань банку з рефінансу більш ніж на 10%, а згідно з формулою оцінки справедливої ​​вартості цінних паперів НБУ міг заробити на списанні застави до 80 млн грн "згори". Проте у Нацбанку на цей лист не відповіли.

Проігнорував НБУ та наступні кілька листів. Натомість 3 серпня регулятор надсилає до «Січі» листа з вимогою погасити щомісячний платіж щодо повернення рефінансу, а коли банк у відповідь попередив, що така виплата призведе до критичної втрати рівня ліквідності, порушення нормативів і ускладнить подальше виконання банком зобов'язань, у тому числі перед вкладниками та кредиторами НБУ в листі від 5 серпня вимагає від фінустанови погасити одномоментно всю суму рефінансу, а це, на хвилиночку, 3,15 млрд грн, протягом двох годин, що фактично неможливо. Паралельно з цим на «Січ» регулятор наклав обмеження діяльності, рахунок банку в державному «Украгазбанку» раптом виявився заблокованим, а у ЗМІ запустили новину про швидку ліквідацію «Січі».

Але найдивовижніше в цій історії лише починалося. 4 серпня пізно ввечері, після 21:00 (при тому, що Нацбанк працює до 18:00) регулятор терміново змінює формулу оцінки справедливої ​​вартості цінних паперів, які повертаються до НБУ як застава. Формулу, яка працювала з 2015 року, раптом вирішили змінити напередодні списання застави з банку Січ. За новою формулою, оцінна ставка ОВДП прирівнювалася до облікової ставки НБУ, що вище за її фактичний показник більш ніж на 10%.

Наші співрозмовники в Нацбанку повідомляють, що повідомлення про прийняття нової формули розрахунку банку «Січ» відправили за 20 хвилин після закінчення крайнього терміну погашення всієї суми зобов'язань банку перед НБУ. Виявилося, що замість 80 млн. грн. банк «Січ» змушений доплатити «зверху» 550 млн. грн.

«Це було звичайне пограбування. Формулу переписали в ніч перед вирішенням питання «Січі», зрозуміло, що переписали саме під цей банк, але сам банк навіть не повідомили своєчасно. Цілком зрозуміло, що НБУ навіть не намагався врегулювати питання із банком. Їм не дозволили спробувати продати ОВДП на вторинному ринку (ринок відкрили на початку серпня, – авт.), не реструктуризували борг. Було бажання пограбувати і потопити банк», - оцінює те, що сталося наше джерело в Нацбанку.

І це бажання окремих осіб до НБУ було доведено до кінця. Навіть після того, як зобов'язання щодо боргу були виконані, регулятор вирішив ввести до банку «Січ» тимчасову адміністрацію.

«Рішення викликало здивування та навіть незгоду багатьох чиновників НБУ. Воно було явно продиктоване особистісним бажанням прибрати "Січ" з ринку. Згідно з нашими ж оцінками, «Січ» навіть після списання застави залишився здоровим банком, який міг нормально працювати, може навіть і краще, враховуючи, що скинув із себе тягар рефінансу. За дефолт банку могли б оголосити попередження чи оштрафувати, але відбирати його не було жодного сенсу», - розповідає джерело у Нацбанку.

За нашими даними, власники «Січі» готують позови до окремих посадових осіб Нацбанку до НАБУ, ДБР, СБУ, Офісу генпрокурора та Нацполіції як щодо введення до банку тимчасової адміністрації, так і щодо незаконного списання з банку понад пів мільярда гривень. Юристи впевнені, що зможуть виграти судові процеси і досягти справедливості.

Вивели з ринку живий банк

Чи справді «Січ» – неплатоспроможний банк, як це офіційно оголосив НБУ? Наші джерела в банківському нагляді НБУ неофіційно говорять, що «Січ» сьогодні має високоліквідних активів на суму близько 1,1 мільярда гривень – близько 500 млн. в «Укргазбанку», 400 млн. – в ОВДП і 200 млн. – у касах.

Мало того, банк «Січ» справно виконував усі фінансові зобов'язання перед кредиторами та вкладниками, не допускаючи прострочених платежів, і міг би це робити й у майбутньому з огляду на фінансові показники.

"Наші просто взяли зріз ліквідності на потрібну їм дату, після вилучення застави, оголосили це порушенням нормативів, а на фактичну ситуацію заплющили очі", - говорить джерело в НБУ.

За словами наших співрозмовників, представники ФГВФО, коли прийшли до «Січі», були здивовані, що їм передають живий банк із мільярдом активів. Очевидно, що ці кошти підуть на повернення вкладів фізосіб (їх обсяг у банку близько 1,2 млрд грн).

Але якщо вкладники-фізособи гарантовано отримають свої гроші, то для юрособ рішення НБУ критичне – 1,4 млрд грн просто «згорять».

До речі, якщо акціонери банку «Січ» оскаржуватимуть у судах цю штучну ліквідацію банку, вони можуть абсолютно законно апелювати до того, що Нацбанк своїм рішенням, окрім іншого, поставив під загрозу обороноздатність України під час війни. Справа в тому, що деякі клієнти банку "Січ" - це підприємства, які працюють на оборонку.

До речі, у самому банку ситуацію коментують неохоче. Єдине, що повідомили у фінустанові, це те, що банк активно працює над залученням інвестора, який викупить права та поверне його на ринок.

Нібито потенційні інвестори є, вони виявляють інтерес, оскільки банк реально живий та ліквідний.

* * *
Сподіватимемося, що ситуація з банком «Січ» вирішиться, оскільки в умовах, що склалися, є багато ризиків для всієї банківської системи України. Не хочеться повертатися до абсурдності підвищення облікової ставки, що веде до загибелі українських банків та дозволяє іноземним великим банкам заробляти нечувані гроші на депозитах овернайт.

Ризики також і в іншому – якщо регулятор, який при цьому ще й кредитор, що вже несе в собі конфлікт інтересів, не почне врегулювання ситуації з поверненням рефінансу, а поводитиметься як шалений колектор, ліквідованих банків буде набагато більше. У системі сьогодні близько 100 млрд грн, які фінустанови мають повернути НБУ під 25-27% річних. Де вони шукатимуть ці гроші на напівмертвому ринку, невідомо.

Навряд чи випадок із банком «Січ» сприятиме розвитку банківської системи, коли Нацбанк дав зрозуміти, що може спокійно відібрати фактично будь-яку фінустанову з якихось особистісних причин.

Це також негативний сигнал для бізнесу. Юрособи тепер обходитимуть десятою дорогою українські приватні банки, воліючи зберігати гроші в західних фінустановах. Такими темпами в Україні скоро залишаться лише великі держбанки та західні структури, що для ринкової економіки явно нездорова ситуація.

Варто зауважити, що виводячи платоспроможні банки з ринку, НБУ, після початку повномасштабного вторгнення московії в Україну, продовжує фінансувати путінських олігархів, видаючи їхнім банкам шалені кошти у вигляді рефінансування.

Так, "АльфаБанку" було виділено 5,3 мільярда гривень рефінансування.

За даними аналітичної системи YouControl, АТ «Альфа Банк» входить до групи "Альфа-груп".

Ключовими особами даної групи є росіяни : Герман Хан, Олексій Кузьмичов, Михайло Фрідман. До пов'язаних осіб входить Петро Авен.

5 серпня НБУ видав кредит рефінансування на суму 60 млн грн строком на рік "Першому інвестиційному банку" (PINbank), що належить громадянину московії Євгену Гінеру.

За даними НБУ, в липні PINbank вже двічі залучав кредити рефінансування на загальну суму 365 млн грн.

До цього PINbank звертався за річним рефінансуванням у травні: 20 травня – на 470 млн грн і 13 травня – на 100 млн грн, а ще раніше у березні: 7 березня – на 300 млн грн і 3 березня – на 200 млн грн.

Перефразовуючи класика: путінським олігархам від НБУ - все, а українським банкам - беззаконня.

Саме тому "Останній Бастіон" виступив з ініціативою прийняття Закону про Національну Державу, який визначає Україну як національну державу Українського Народу.

У ці важкі, але певно доленосні для всіх нас часи, маємо нарешті утвердити власний порядок на своїй землі, адже нехтування природним станом речей упродовж останніх 30 років призвело до розмиття навіть декларованих чинним законодавством прав українців. 

Автор : Геннадій Сікалов
вибір редакції
Читайте також:
Виміри
Або яке відношення мав Іван Тургенєв до казкового персонажу з Полтавського ДБР?
30 вересня, 11:05
Кримінал
На те й війна, щоб красти
28 вересня, 12:15
Політика
Зеленський наповнить бюджети судів грошима українців
20 вересня, 17:00
Виміри
Як держава, в особі НАК "Надра України" , своє майно втрачала
20 вересня, 11:55
Опінії
Рейдерське захоплення державного підприємства Юрієм Вітренком
14 вересня, 14:10
Виміри
Містяни і гості міста змушені об'їжджати штучну перепону за кілька кварталів
13 вересня, 17:20