Там, де досі стоять пам'ятники Пушкіну і Маяковському, буде «русскій мір»
Українці, затямте одну-єдину істину, що тільки під синьо-жовтим прапором свободи з'єднаєм весь великий нарід свій!
Російський агресор використовує знання російської, як аргумент для введення своїх танків і артобстрілів житлових кварталів, шкіл та лікарень. Те ж саме стосується і назв топонімів: вулиць, проспектів та площ, незліченної наявності пам'ятників, погрудь і знаків російським імперським діячам у наших містах і селах.
Те ж саме стосується і діяльності Церкви російського агресора – Московського патріархату або РПЦвУ. Чи як вони себе продовжують протизаконно називати – "УПЦ".
Бо все це вище перелічене: ознаки домінування "русскаго міра", а тому, за логікою росіян, це все необхідно "захистити та визволити". А "захистити та визволити" в їхніх хворих головах означає – знищити, влаштувати геноцид, зґвалтувати, спалити, разом з жінками та дітьми.
Тому там, де є оці всі пушкіни, лєрмонтови та маяковські – там руїна, там смерть! Там, де домінує РПЦ – також руїна і смерть. Там, де є проросійські чи просовєцькі настрої – руїна та смерть.
І приклад із вбитим у Бучі проросійським діячем Олександром Ржавським – це тільки зайве підтвердження моїм словам, бо він так чекав на "русскій мір" із його "великою і могучою" мовою, культурою, музикою та поезією, що він таки до нього прийшов. Особисто, прийшов, "захистив" його і "визволив" шляхом автоматної черги.
Тому проведення деколонізації – це питання виживання і самої нашої держави, й українського народу загалом. Бо або ми самі визволимося від імперського російського ярма у всіх сферах життя, або нас системно і принципово "визволятимуть" вбивці, грабіжники та ґвалтівники з "російського світу".
Найкращий шлях – це ухвалення Верховною Радою відповідного законодавства про деколонізацію, на кшталт того, як ми у 2015 ухвалили закони про декомунізацію. Але й місцеві ради в селах і містах можуть це елементарно зробити своїми рішеннями, а не чекати на ВРУ.
Українські громади невідкладно мусять перейменовувати, демонтувати, прибирати з навчальних і культурних програм оте все імперське російське смертельне лайно. А тим, хто скаже "не на часі" я відповім, що вчасно це було робити у 1991 році.
Але і тепер, коли ЗСУ своєю кров'ю та життями захищає державу, саме є ще час виправити помилки. Тому пишіть своїм місцевим депутатам та вимагайте!
