Таємниця рунічного списа з Ковеля

ІСТОРІЯ
01.10.2021, 10:15
Таємниця рунічного списа з Ковеля

Знайденим у середині ХІХ століття у лісах Волині артефактом цікавилися навіть німецькі нацисти у часи Другої світової війни!

Загадковий залізний наконечник списа був знайдений у 1858 році під час орання поля місцевими мешканцями в урочищі Великий Ґронд у південно-західній окраїні теперішнього села Сошичне, Камінь-Каширського району, Волинської області, в 30 км від міста Ковель. Артефакт знаходився на невеликій глибині, безпосередньо під дерновим шаром в лісистій болотистій місцевості. Виявив його Ян Шишковський і передав своєму родичу, відомому польському збирачеві старожитностей Александру Шумовському, який направив фотографію наконечника авторитетному датському рунологу Людвіґу Віммеру.

Обидві сторони листоподібного наконечника були інкрустовані рунічними символами. Напис був розшифрований – "Tilardis", що інтерпретується як "вершник" (скакун), або, як вважав професор Йоханнес Хупс (нім. Reallexikon der Germanischen Altertumskunde, Том 17), "скакун до мети" (або "той, хто влучає у ціль").

Характеристики знахідки:

  • вік – початок ІІІ ст. Р.Х.;
  • розмір наконечника – 15,5 см;
  • максимальна ширина – 3 см.
Таємниця рунічного списа з Ковеля_1
Таємниця рунічного списа з Ковеля_3
Таємниця рунічного списа з Ковеля_5

Існує версія, що незадовго до початку Другої світової війни, у 1939 році оригінал наконечника був викрадений німецькими археологами в одного польського колекціонера історичних коштовностей. Цими німцями насправді виявилися представники товариства "Аненербе" (нім. Ahnenerbe, у перекладі – "Спадок предків", – німецьке товариство з вивчення давньогерманської історії та культури, засноване у 1935 році райхсфюррером СС Генріхом Гіммлером), які у рамках акції збереження (вивезення) культурних пам'яток прибирали до своїх рук усе, що могло зацікавити.

Німецькі дослідники свято вірили, що наконечник ковельського списа – це унікальна реліквія часів могутніх ґотів, котрих вони вважали своїми пращурами. А власник цього списа – легендарний ґотський вождь Тілардіс, котрий вивів готів з терен Причорномор'я (колиски ґотів) вбік сучасної Німеччини. Про цю історичну епоху досить розгорнуто оповідає дослідник-історик Марк Щукін у російськомовній книзі "Готский путь".

Як відзначають археологи та мистецтвознавці, написи на ковельскому наконечнику списа нанесені технікою срібної інкрустації й мають буквенно-символічний зміст. Потрапивши відразу ж до колекції польського збирача старожитностей Александра Шумовського, що жив тоді у Чернігові, наконечник досить швидко став надбанням наукової громадськості.

Таємниця рунічного списа з Ковеля_7

У 1875 році частина знаків була прочитана і датована відомим датським дослідником рун Людвіґом Віммером. Знахідка неодноразово демонструвалася і фотографувалася. З оригіналу були зроблені у 1880 році гіпсова копія в Берліні і в 1884 році зліпок в Варшаві.

Як пише дослідниця скандинавської старовини Е. Мельникова, про наконечник забули майже на 55 років, а потім знову він з'явився у 1940 році:

«Почалася Друга світова війна, і наконечник потрапив у Берлін-Далем, тобто вочевидь, в Німецький археологічний інститут. Тут подружжя Краузе у 1940-1941 рр. докладно дослідили напис і виготовили серію фотографічних знімків, встановивши автентичність знахідки. По завершенню війни наконечник був вивезений до Верхньої Франконії і там знову загадково зник» (цит. за Мельникова Е.А., Скандинавские рунические надписи, 2001).

Таємниця рунічного списа з Ковеля_9
Таємниця рунічного списа з Ковеля_11
3D-модель рунічного ковельського наконечника
3D-модель рунічного ковельського наконечника

Видатний рунолог Людвіґ Віммер підкреслював, що на ковельському списі знаходиться один з найдавніших рунічних написів, і вказував на надзвичайну схожість як декору, так і написи з наконечником, знайденим у 1865 році у Дамсдорф-Мюнхеберзі (земля Бранденбурґ).

Він також звертав увагу на необхідність читати напис справа наліво, тобто від втулки до вістря, і відзначав велике значення ковельської знахідки не тільки для рунологів, але й для германістики та історії культури в цілому.

Цікаво, що місцевість Бранденбурґ (і не тільки вона, а й сусідня Померанія з Саксонією) у минулому була заселена слов'янськими племенами і звалась – Бранібор, тобто "Оборонний сосновий ліс"; тож така подібність обох списів аж ніяк не випадковість.

Аналогічний ковельскому наконечник був знайдений у німецькому Мюнхенберзі
Аналогічний ковельскому наконечник був знайдений у німецькому Мюнхенберзі

На обох сторонах ковельського наконечника (А, В) праворуч і ліворуч від реберця срібною інкрустацією нанесені символічні і літерні знаки. На втулці є два паска, кожен з трьох кілець. Інкрустація була досить сильно пошкоджена вже на той час, коли наконечник витягли із землі, однак більшість знаків читається досить впевнено.

На стороні А зліва від реберця нанесений напис, що складається з восьми старшорунічних знаків висотою 0,6-1,0 см. На цій же площині над верхнім паском поміщений гурток з крапкою посередині. На поверхні справа вгорі і внизу розташовані такі ж гуртки, а між ними – півмісяць, звернений до реберця, і звивиста фігура з закругленими кінцями.

В. Краузе вважає, що останній знак складається з двох гачків, з'єднаних лінією, і може бути символом блискавки. На стороні В зліва від реберця вгорі знаходився нечитабельний знак, нижче – свастя з подвійними вигнутими кінцями (ліва верхня частина не збереглася) і знак у вигляді колоса (по три відростка з кожного боку з подовженим стеблом). Праворуч від реберця поміщені два концентричних кільця з точками в центрі, свастика звичайного типу і звивиста фігура з закругленими кінцями.

Таємниця рунічного списа з Ковеля_17

Ці солярні символи, імовірно, наносилися з певними сакральними, магічними цілями. Наприклад, з метою освятити зброю, захистити її власника, задобрити духів та закликати предків і богів на допомогу. А інод з обрядовою метою, коли самі предмети виступали священними предметами, себто ритуальною атрибутикою.

Як зазначають деякі експерти з рун, швидше за все цей наконечник використовувався в рунічній магії. Скандинавські саги сповнені свідчень про чаклунство над зброєю. А сам напис "Тілардіс" – це ім'я не вождя, а самого списа.

Звичай наречення зброї власними іменами був поширений у давньогерманських племен. У "Пісні про Роланда" згадуються мечі з власними іменами "Морглайс", "Дюрандаль", "Альтсклер", "Альмас", "Джойоза" тощо.

Таємниця рунічного списа з Ковеля_19
Таємниця рунічного списа з Ковеля_21

Деякі особливості графіки і мови напису наконечника вимагають додаткового обговорення, оскільки вони породили додаткові інтерпретації. Вже давно було звернуто увагу на те, що перша і сьома руни представлені незвичайними алографами. Подібні зустрічаються у сарматів:

Таємниця рунічного списа з Ковеля_23

Сам метальний спис називається "дротик", і немов дійсно "летить до мети", як було розшифровано Л.Віммером слово "tilardis". Мельникова зазначала, що цей спис міг належати представникам Пшеворської культури (йдеться про союз праслов'ян – дулібів, лендзян, білих хорватів, лужичан, ободритів – і кельтів – ґаллів, бойїв, бастарнів, – які проживали від верхів'я Одри до низин Тиси і Дністра; свою назву культура отримала від польського міста Пшеворськ):

«Землі ж, на яких був виораний ковельський наконечник списа, вже з кінця II ст. і, у всякому разі, з початку III ст. увійшли в зону вельбарсько-цецельскої культури, що охоплював в цей час Нижню Повісленню, Правобережну Мазовію, Підляшшя і Північне Полісся. Для вельбарсько-цецельскої культури, як і для подальшої Черняхівської, характерна відсутність в похованні зброї. Тим часом область поширення наконечників даного типу в значній мірі збігається з ареалом Пшеворської культури і захоплює Південну Скандинавію. Тому Т. Домбровська і К. Годловський вважали дуже можливим зв'язок ковельського наконечника з Пшеворскою культурою».

Таємниця рунічного списа з Ковеля_25

На сьогодні, ковельський наконечник входить в 10-ку найстаріших рунічних пам'яток та розглядається світовими рунологами й археологами як одна з найцінніших реліквій ранньої рунічної писемности. Ось таким чином, перші руни цілком природньо могли зародитися на території сучасної України, утворившись від скіфо-сарматських знаків.

Батьківщиною рун вважав "берега Азовського моря" історик, спеціаліст по історії скандинавських країн Карл Тіандер, а інший дослідник – Т. Карстен, вивчаючи питання виникнення рун, писав:

«За археологічними свідченнями, ґотські поселенці довго були в зносинах зі своєю батьківщиною на Балтійському морі, і через посередництвом цього культурного потоку створене біля Чорного моря готське рунічне письмо було перенесено на Північ».

Цієї ж теорії притримувалися насправді багато інших дослідників.

Що ж, швидш за все, ковельський спис зберігає ще чимало таємниць. Можливо, він зберігся до наших днів в приватних колекціях, а можливо його варто шукати в  державних історичних фондах Німеччини. Так чи інакше, вивчення пам'ятки допомогло б суттєво пролити світло на походження рун, та й самих ґотів.

ДЖЕРЕЛО

Читайте також:
Історія
У 2014 року у центрі Полтави археологи та краєзнавці виявили комплекс кола "Мартинівки" по вулиці Жовтневій (на сьогодні – Соборності), 5.
20 липня, 18:45
Історія
Багато хто з яких, до речі, інвентарю взагалі не містив. Такі ось нитки історії, які ведуть до нинішніх мерзенних часів.
14 липня, 18:12
Життя
Під час розкопок у Південній Америці група міжнародних фахівців-палеонтологів знайшла рештки раніше невідомого родича тиранозавра.
09 липня, 20:36
Історія
Пошуки судна велися з 1999 року
04 лютого, 16:17
Історія
На думку дослідників, вони знайшли поховання багатого чоловіка
05 січня, 11:37
Історія
Її вік сягає 41,5 тис. років, а точне призначення невідоме
02.12.2021, 16:34