Трамп готовий поступитися навіть суверенітетом України, — Джон Болтон

Про це йдеться в інтерв'ю Болтона.

Сьогодні ми поговоримо про Україну, про російсько-українську війну, про путіна і про Дональда Трампа, оскільки саме посол Болтон прекрасно знає внутрішню кухню Білого дому.

Дональд Трамп неодноразово заявляв, що дуже швидко закінчить війну, яку росія почала в Україні, причому тисне на Київ, щоб Україна пішла на якісь поступки. Це такий дипломатичний хід з боку Трампа чи примус України до поступок?

Гадаю, Трамп хоче знайти способи завершення війни, тому що це в його програмі. Під час президентської кампанії у 2024 році він казав багато разів, що аби він був президентом, то війна не почалася б. Це твердження не можна ні спростувати, ні підтвердити. Він просто хоче бачити цю війну як проблему Байдена, щоб йому не треба було про неї турбуватися. Звісно, що після тієї кампанії він хотів би посадити за стіл путіна й Зеленського, щоб вони підписали якусь угоду. Він був готовий до цих поступок росії навіть іще до інавгурації. Навіть якби йшлося про суверенітет України, відмову від майбутнього членства України в НАТО, якісь гарантії безпеки. Тобто путін апріорі був у вигідній позиції. І проблема України в тому, що увага Трампа – дуже короткоперспективна й треба дивитися на те, що він зараз говорить не просто про припинення вогню, а про довготривалу перспективу, чи буде припинена військова допомога.

Отже, перспектива для України – це те, як буде пропонувати Трамп припинення вогню. Ми не знаємо, чи воно відбудеться, але треба, щоби було хоча б щось, щоб у Трампа був привід продовжувати допомогу Україні.

А чи готовий Трамп умиротворювати путіна? До якої межі він готовий зайти в цьому?

Фото: Getty Images

Трамп переконаний, що стосунки між країнами визначаються особистими стосунками між керівниками цих країн. Він переконаний, що Путін його друг і якщо в нього гарні особисті стосунки з путіним, то це буде так само для двох країн – для США і для росії. Це не означає, що сам путін так ставиться до Трампа, але це означає, що президент Трамп готовий продовжувати в тому ж дусі. І він поводиться так - очікує, що менші, дрібніші союзники будуть поводитися у відповідності зі стосунками цих двох. Тут пригадуються ті телефонні розмови, які відбулись у 2019 році. Тобто він не просто вмиротворює росію -  він бачить це як небажання образити свого друга. Але як далеко він зайде на цьому шляху – це важко передбачити.

Ви неодноразово говорили, що Трамп розглядає зовнішню політику через призму особистої вигоди. Чи говорив Трамп про якісь плани щодо завершення війни в Україні? Він постійно говорить: я завершу цю війну за 24 години, до нового року, до інавгурації і так далі – поки що нічого немає. То чи можуть бути ці плани в Трампа і його команди?

Мені здається, що Трамп не цікавиться, які будуть умови угоди чи миру, він не розуміє це як проблему. Це буде означати просто ще одну перемогу Трампа. Він не розуміє, як це буде вписуватися в більшу картину, він це сприймає на рівні вигоди: якщо в нас буде припинення вогню - значить, я досяг успіху, я переможець. Усе решта для нього значно менш важливе.

За час першої каденції Трампа Руді Джуліані, його особистий адвокат, виконував роль посланця в справах України. Чи є в команді Трампа хтось, хто проводить негласну комунікацію з росією- мова не про Келлога чи Віткоффа, - щоб завершити війну в Україні?

володимир путін тисне руку посланнику президента США Дональда Трампа Стіву Віткоффу під час зустрічі в Санкт-Петербурзі 11 квітня 2025 року. Фото: Getty Images

Зараз це агент з нерухомості Стівен Віткофф. Він нічого не знає ні про Україну, ні про росію – він ніколи не займався цими країнами, небагато займався і путіним. Він не дуже часто користується даними розвідки. Він просто показав, що повідомляє пропаганда путіна. Його завдання – просто укласти якусь угоду, щоби прибрати цю проблему. Він також перемовник з проблем Ірану – і про Іран він теж нічого не знає. І тут Україна в дуже важкому становищі. Зараз ці всі питання будуть зосереджені в руках Марко Рубіо, який більше розуміється на тому, що відбувається, і він розуміє, що це була неспровокована агресія.

А чи є в адміністрації Трампа радники, які мають нахабство говорити Трампові, що його ідеї стосовно припинення війни в Україні не можуть працювати?

Дуже важко точно сказати, що там усередині відбувається. Там усього лише кілька людей, які мали сміливість сказати: дивіться, пане президенте, є такі «за», є такі «проти», є така інформація, можливо, треба подивитися ще на якісь факти, щоб урахувати їх і зробити більш ефективні рішення. Я сподіваюся, що Марко Рубіо, а ще ті, хто підтримує Україну в сенаті, Ліндсі Грем наприклад, - можливо, є люди, які мають певний запас підтримки України. Я б запропонував працювати з тими людьми в сенаті й у конгресі. Я думаю, що це на майбутнє буде надзвичайно важливо, щоб досягнути до президента.

Зважаючи на ваш великий досвід роботи в Білому домі особисто з Дональдом Трампом, чи можете ви навести бодай один приклад, коли Трамп або слухає своїх радників, або ухвалює власні рішення стосовно зовнішньої політики? Хто або що допомагає йому ухвалювати такі рішення?

Із тих, хто був у минулому, у тій старій адміністрації, дуже мало перейшло в нову адміністрацію. Трамп приймає рішення дуже неочікувано, реагуючи на сьогодення. Він не планує це як політику, він робить кроки, які більше спрямовані на публічність. І він частіше орієнтований на те, як це сприймуть, наприклад, у Кремлі. Дуже часто аргументи, які можуть на нього вплинути, щоб змусити його зробити той чи інший крок, - що буде для нього більш вигідно.

З того, як ви працювали з Трампом під час його першої каденції, чи вважаєте ви, що він реально розуміє довгострокову стратегію путіна? Чи, як ви кажете, він більше бізнесмен, тому більше зосереджений на короткострокових угодах?

Його увага розподіляється в дуже вузькому спектрі. Він зараз спрямований на досягнення припинення вогню в наступні кілька тижнів. І тут небезпека для України полягає не стільки в тривалості того припинення вогню, а в тому, що за цей час росія може підготуватися до відновлення Російської імперії. Москва добре розуміє, що без повернення України у сферу свого впливу вони не зможуть відновити Російську імперію. Тому під час перемир’я вони можуть відновити свою армію, яка страшенно постраждала під час боїв в Україні, і підготуватися до наступних завоювань. Саме тому потрібні гарантії безпеки у вигляді прийняття України в НАТО. Це головне питання, і воно лежить за межами короткострокової угоди. Але я не думаю, що він так думає, - що  для того, щоби припинити цю війну, треба думати саме в такому напрямі.

Це думаєте ви, це ви думали, коли працювали з Трампом у Білому домі під час його першої каденції, це думали тоді його радники. Чи розуміють це оточення Трампа зараз і особисто він?

Гадаю, коли Трамп набирав радників, він не дуже думав про національну безпеку під час свого другого терміну. Він підібрав людей, які завжди кажуть «так» президенту, які будуть робити те, що він скаже. Він не вибирав людей, які будуть служити національним інтересам, – він вибирав тих, що будуть віддано служити президенту Трампу. І, можливо, виняток зараз – це Марко Рубіо тепер, коли пішов Волц. А всі решта думають тільки таким чином.

Чи немає у вас інсайдерської інформації, можливо з чинної адміністрації Білого дому, яке зараз ставлення в Трампа до керівництва України?

У мене немає жодної інсайдерської інформації, але гадаю, що в момент інавгурації в січні президент Зеленський зробив дуже гарний поступ уперед і намагався переконати президента Трампа в правильних речах. Він прийняв багато речей, які хотів президент Трамп, включно з припиненням вогню. Навіть якщо це було не дуже можливо.

Отже, для Трампа дуже важливо, щоб його пропозиції приймали. І виявилося, що Зеленський дуже добре сприймає бажання Трампа. Мені здається, це найкраща стратегія для Зеленського в короткотерміновій перспективі. Але треба уважно дивитися, що робитиме путін. На зараз дуже важлива та відкритість, яку демонструють президент Зеленський і Україна.

Я запитав про це, тому що трішки більше місяця тому з’явилася інформація про те, що Трамп дуже незадоволений Зеленським і що оточення Трампа, можливо, шукає якихось людей в Україні, щоб протискати ідею виборів в Україні. Тобто зараз Трамп нормально працює з Зеленським?

Здається, Трамп трохи більше задоволений Зеленським. Те питання про вибори було спровоковано російською пропагандою. Переконавшись, що вибори в Україні неможливі під час війни, що це такий величезний консенсус суспільства в Україні частково через окупацію росії, мені здається, що завдяки цьому президент Трамп зрозумів, що це неможливо. Гадаю, що все одно його незадоволення Зеленським через те, що траплялося під час його першого строку президентства, залишається загроза для України. А окрім того, путін постійно намагається маніпулювати Трампом, щоб привести його до точки зору, правильної з позиції росії.

Трамп неодноразово – і під час першої каденції, і під час другої – ставить під сумнів глобальні альянси США. Чи загрожує архітектура безпеки, яка склалася після Другої світової війни, розпадом на тлі таких заяв Трампа?

Гадаю, що така загроза залишається, що Трамп ставить під сумнів саме існування НАТО й навіть загрожує двостороннім безпековим союзам  і союзам із ключовими європейськими країнами. Я гадаю, що важко очікувати, що в наступні чотири роки це буде якось інакше. На жаль, він вважає, що європейцям належить платити за свою безпеку. Я вважаю, що та система безпеки теж давала змогу США жити в безпечному світі. У 2014 році вперше було порушено питання про 2% ВВП, які члени Альянсу повинні були виділяти на оборону, потім, під час першого строку Трампа, було сказано про більше ніж 5%. І зараз усім зрозуміло, що треба мати оборонну потугу, щоб стримувати агресора. Тому це такі зусилля, які мають продовжуватися, тому що безпека – це те, для чого повинні існувати такі альянси.