Турпітько і данські гроші: як «міжнародне партнерство» може стати новою годівницею
Європейські гроші по-терешківськи: без правил, без прозорості, зате для «своїх».
18 березня 2026 року голова Терешківської ОТГ Віталій Турпітько розмістив допис про візит до громади фінансового директора EIFO – Данського експортно-інвестиційного фонду – Кааре Стамера Андреасена.
Ось які корупційні ризики проглядаються у зв’язку з цією зустріччю.
1. Ризик використання міжнародних контактів як «політичної вітрини»
Публікація подає візит представника EIFO як велике досягнення громади, але не містить жодної конкретики: немає назв проєктів, сум, умов фінансування, критеріїв відбору чи зобов’язань сторін. У такому форматі міжнародна зустріч може використовуватися насамперед для підсилення особистого політичного іміджу керівництва громади, а не для прозорого запуску реальних інвестиційних механізмів.
2. Ризик непрозорого відбору проєктів під майбутнє фінансування
У дописі йдеться про «енергозберігаючі проєкти» та «закупівлю сучасної техніки», але не пояснюється, хто саме визначатиме, які проєкти подаватимуться, які підприємства чи установи отримають доступ до цього ресурсу, і за якими правилами. Це створює ризик ручного відбору «своїх» отримувачів фінансування або лобіювання наперед визначених підрядників.
3. Ризик подальших закупівель «під конкретного постачальника»
З урахуванням уже описаних кейсів у Терешківській громаді, особливо небезпечним є блок про можливе кредитування закупівлі техніки. Такі формулювання нерідко стають підґрунтям для закупівель із завищеними вимогами, коли тендерна документація виписується під одного дилера, імпортера або виробника. Тобто міжнародна співпраця може стати прикриттям для старої схеми — придбання дорогого обладнання в «потрібних» компаній.
4. Ризик змішування публічних і приватних інтересів
У дописі в одному ряду фігурують громади, місцевий бізнес і партнери з агенції розвитку. Якщо немає публічно затверджених правил участі, конфлікт інтересів може виникнути дуже швидко: окремі бізнес-групи можуть отримати пріоритетний доступ до інформації, переговорів, кредитних ресурсів або муніципальної підтримки.
5. Ризик непрозорого посередництва через «агенції розвитку» та інвестиційні союзи
У тексті згадуються «Офіс євроінтеграції», «Перший інвестиційний союз Полтавщини», партнери з агенції розвитку. Коли навколо громади формується мережа напівінституційних посередників, виникає ризик, що ключові рішення про пріоритети, комунікацію з донорами та підготовку проєктів будуть ухвалюватися не в прозорій процедурі громади, а в неформальному колі наближених осіб.
6. Ризик непрозорого боргового або квазіборгового навантаження на громаду
Якщо співпраця з EIFO передбачатиме кредити, лізинг або інші фінансові інструменти, виникає питання: хто погоджуватиме умови, які будуть гарантії, відсотки, строки, джерела погашення, чи нестиме громада бюджетні зобов’язання. Без цього будь-яка красива риторика про «можливості» може завершитися непрозорим фінансовим навантаженням на місцевий бюджет.
7. Ризик використання освітньої сфери як репутаційного прикриття
Окремий акцент у дописі зроблено на «досягненнях громади в освітній галузі». На тлі вже наявних питань до закупівель у сфері освіти це виглядає як спроба створити позитивний фон для керівництва громади. Тобто освітні об’єкти можуть використовуватися не як предмет прозорої інвестиційної політики, а як іміджевий інструмент для легітимації майбутніх рішень.
8. Ризик відсутності підзвітності після публічної заяви
Турпітько створює очікування, що громада отримає нові фінансові інструменти та інвестиції. Але якщо після цього не буде оприлюднено дорожню карту, переліку проєктів, рішень сесії, меморандумів, джерел фінансування й механізмів контролю, така комунікація може виявитися лише інформаційною підготовкою до подальших непрозорих рішень.
Корупційні кейси Терешківської ОТГ
1. Укриття за 10 млн грн
Терешківська громада виділила понад 10 млн грн на будівництво протирадіаційного укриття, але тендер супроводжувався порушеннями. Держаудитслужба встановила, що замовник неправомірно відхилив дешевшу пропозицію і не відхилив переможця — ТОВ «ВБК Бізон», хоча його тендерна пропозиція не відповідала вимогам документації. Додаткові питання викликає і сам підрядник, який раніше фігурував у кримінальних провадженнях.
2. Закупівля імбирних пряників
Комунальний заклад Терешківської сільради закупив 900 імбирних пряників на 31 500 грн. Постачальником став ФОП, пов’язаний через родинні зв’язки з працівницею відділу освіти громади. Сам по собі обсяг закупівлі не є великим, але кейс виглядає як приклад використання бюджетних коштів на сумнівні витрати та роботи з наближеними постачальниками.
3. Шкільний автобус за майже 5 млн грн
Терешківський ліцей оголосив закупівлю шкільного автобуса з очікуваною вартістю 4,95 млн грн, хоча на ринку були значно дешевші аналоги українського виробництва. Документація містила дискримінаційні вимоги, які фактично відсікали дешевших учасників. У підсумку замовник відхилив вигідніші пропозиції та уклав договір із ТОВ «Авто-Регіон» на максимальну суму.
4. Підряди для ФОП Пивоваренко
У Терешківській і Щербанівській громадах низку підрядів без відкритих торгів отримувала ФОП Віра Пивоваренко. Аналіз показав можливий зв’язок цього ФОП із Михайлом Пивоваренком, що може свідчити про використання родинної схеми для розподілу замовлень і оптимізації податків. Додаткові підозри виникають через зв’язок із компаніями, які вже фігурували в розслідуваннях щодо неякісних укриттів.
5. Реконструкція Терешківського ліцею за 55 млн грн
Відділ освіти Терешківської сільради уклав договір на реконструкцію ліцею більш ніж на 55 млн грн із ТОВ «Марк Строй». Компанія раніше неодноразово фігурувала в кримінальних провадженнях, пов’язаних із можливим заволодінням бюджетними коштами та внесенням недостовірних даних до актів виконаних робіт. Попри це, саме вона отримала великий підряд, що викликало обурення в громаді через можливу переплату і непрозоре співфінансування.
6. Кейс із Ватажківською ділянкою та спецдозволом на надра
Терешківська сільрада спочатку погодила продаж спецдозволу на геологічне вивчення піску Ватажківської ділянки, що дало змогу компанії «Яциново-Слобідський кар’єр піску» законно виграти аукціон і отримати спецдозвіл. Але коли підприємство звернулося по землю для користування надрами, громада відмовила, пославшись на індустріальний парк і поділ ділянки. Суд двічі ставав на бік компанії та прямо вказав, що сільрада діяла суперечливо, непослідовно й недобросовісно, фактично створивши штучну перешкоду для реалізації вже отриманого права. Після цього рада, за наведеними обставинами, продовжила затягувати виконання рішення: передала частину землі в іншу форму користування, заявляла про «неможливість» виконання судового акта, а потім формально ухвалила рішення про дозвіл уже щодо ділянки, якою фактично не могла розпоряджатися. Суть кейсу — можливе умисне блокування виконання судових рішень і маніпуляції із землею, щоб не допустити небажаного надрокористувача.
Усі ці епізоди разом формують цілісну картину: за каденції Віталія Турпітька в Терешківській громаді простежуються ознаки просування «своїх» підрядників, відсікання дешевших пропозицій, сумнівні закупівлі та ігнорування зауважень контролюючих органів. Тобто йдеться не про один випадковий скандал, а про системну модель управління розкрадання бюджетних коштів.
