У Верховній Раді хочуть обкласти податком соціальні мережі
Законопроєкт викликав критику з боку експертів.
На офіційному сайті Верховної Ради України з’явився текст законопроєкту №2634 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України».
Автором законопроєкту є голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Слуга народу» Данило Гетманцев.
Фактично пропонується обкласти податком на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20% відомі корпорації і бренди як от: Apple Distribution International, Google, Microsoft, Netflix Bloomberg, Alibaba, Booking.com, Facebook, Twitter тощо, які працюють в Інтернеті.
Автор у пояснювальній записці до законопроєкту посилається на досвід країн, де вже існує подібна практика. Зокрема, він говорить, що глобалізаційні процеси, а також поширення Інтернету по всьому світу дають можливість умовно знаходячись у Вашингтоні, надавати свої послуги у Києві, не сплачуючи податки. Це не думку, Гетманцева, веде до того, що український бюджет недоотримує значні кошти.
За словами Гетманцева, у 2015 році у Європейському Союзі (ЄС) ввели правила, що оподатковували ПДВ компанії за місцем споживання послуг, а не реєстрації. Також єврочиновники розробили систему MOSS (Mini One Stop Shop – дослівно міні магазин разової зупинки). Ця система дозволила сплачувати податки у країні споживання послуги, але без реєстрації в загальному порядку.
Саме досвід ЄC взяли собі на озброєння більшість країн.
1 січня 2017 року в Росії почало діяти таке ж законодавство. Ноу-хау по-російськи стало тільки те, що компанія, яка надає на території федерації свої електронні послуги, повинна стати на податковий облік.
Гетманцев навіть підрахував, що введення подібного закону дозволило отримати до російського бюджету у перший рік 9 млрд рублів, у 2018 вже 12 млрд, і стільки ж лише за перші чотири місяці 2019. При цьому понад 70% надходжень до бюджету дали саме компанії у сфері інформаційних технологій. У 2018 році за російським зразком закон запрацював у Білорусі.
Новації
У Законопроєкті Гетманцев чітко визначає, що постачальником, посередником електронних послуг є юридична або фізична особа, незалежно від реєстрації, яка надає юридичні послуги на території України.
Далі він зазначає, що розуміє під поняттям «електронні послуги» послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну мережу та базуються на міжнародних стандартах. Зокрема сюди відноситься: зображення, тексти, аудіо, відео, освітні, розважальні, рекламні послуги тощо.
Процедура реєстрації платником податків для таких компаній має бути спрощеною і здійснюватися дистанційно. Крім того вони можуть не реєструвати податкові накладні, а податки сплачувати в іноземній валюті.
Критика
Чимало експертів розкритикували законопроєкт. Так юрист і колишній народний депутат від «Самопомочі» Тетяна Острікова зазначила, що такі новації збільшать вартість електронних послуг для простих громадян, підкресливши, що українські споживачі не такі багаті як європейські.
У свою чергу Гетманцев категорично не погоджується із тим, що його законопроєкт потягне за собою підвищення цін на електронні послуги. Він зазначає, що непрямий, як і прямий податок, перекладається із споживача на продавця і назад, в залежності не від виду податку, а виключно від цінової кон'юнктури.
Також народний депутат переконаний, що введення даного законопроєкту, окрім наповнення бюджету воюючої країни, допоможе урівняти місцеві та зарубіжні компанії, які зараз отримують мільярдні прибутки, не вносячи кошти до бюджету України.
