У ЄС звинувачують Бельгію в заробітку на російських активах, - Politico
Дипломати ЄС вважають, що Бельгія має приховану мотивацію щодо заморожених російських активів.
Країни Європейського Союзу дедалі сильніше тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить із податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Вони звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю, пише Politico.
Єврокомісія хоче, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Однак бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія ризикує, якщо росія колись вимагатиме повернути ці гроші.
За даними видання, п’ять дипломатів із різних європейських країн скаржаться, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження. Вони нагадують, що минулого року Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів, і що ці гроші мали надходити Україні. Натомість податки досі зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Бельгія наполягає, що нічого не порушує.
Якщо Бельгія й надалі блокуватиме передачу заморожених коштів Україні, дипломати попереджають: до саміту ЄС країни все частіше ставитимуть питання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
«З огляду на постійне затягування виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи», – цитує «Politico» високопоставленого дипломата ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Наприклад, Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Для порівняння: лише за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й заявляє, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, «зарезервовано» для України. Однак прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані. Бельгія також стверджує, що надає Україні допомогу не лише за рахунок цього податку: з 2022 року вона виділила майже 1 млрд євро на військову та іншу підтримку.
Оскільки російські активи зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, Бельгія стягує 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як відсотки.
«Ці кошти повністю призначені для України: на військове обладнання, навчання, а також окремі цивільні потреби, як-от швидкі», – заявив бельгійський чиновник.
Зазначається, що роздратування союзників у ЄС зростає, адже проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі західні країни звинувачували Бельгію в тому, що вона частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. У відповідь уряд пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу та G7 для України. Але цього так і не зробив – і не пояснив причин.
Нагадаємо, влада Бельгії заявила, що може зірвати мирну угоду щодо України.
Таку позицію де Вевер виклав у листі, який надіслав голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, як пише Reuters, вважає: «Поспішне просування пропонованої схеми репараційного кредитування як супутнього збитку призвело б до того, що ми, як Євросоюз, перешкоджаємо досягненню остаточної мирної угоди».
У жовтні лідери ЄС намагалися узгодити план використання 140 млрд євро із заморожених російських активів у Європі як кредиту для України, але не змогли заручитися підтримкою Бельгії, де зберігається значна частина російських грошей.
Європейська комісія не відповіла на запит про коментар поза робочим часом.
Єврокомісія сподівається врахувати занепокоєння Бельгії в проєкті правової пропозиції, яку планує представити цього тижня щодо використання заморожених активів для підтримки Києва у 2026–2027 роках.
