Українці не довіряють Зеленському
Соціологи фіксують зростання критичного ставлення до органів влади України.
Порівняно з груднем 2022 року зростає критика органів влади. Також українці стали менше довіряти президенту Володимиру Зеленському.
Про це повідомляє медіа агенція «Останній Бастіон» з посиланням на дані опитування КМІС.
За даними опитування, за останній рік частка тих, хто довіряє Верховній раді, знизилася з 35% до 15%, а частка тих, хто не довіряє - зросла з 34% до 61%. Довіра уряду знизилася з 52% до 26%, недовіра - зросла з 19% до 44%.
Наразі 62% довіряють президенту, а не довіряють — 18%. У грудні 2022 року 84% довіряли президенту, не довіряли — 5%. Відповідно, якщо баланс довіри-недовіри у грудні 2022 року для президента становив +80%, то зараз він становить +42%.
«Тобто, з одного боку, бачимо суттєве зниження, але, з іншого боку, він лишається однозначно позитивним із значним переважанням тих, хто довіряє президенту, порівняно з тими, хто йому не довіряє» — зазначають соціологи.
Довіра до ЗСУ, Залужного та Зеленського
Абсолютну довіру в суспільстві зберігають Збройні сили — як і в грудні 2022 року, так і зараз 96% довіряють ЗСУ.
Крім цього, 88% українців довіряють головнокомандуючому ЗСУ Валерію Залужному (не довіряють - лише 4%).
Як зазначають соціологи, у поточній ситуації важливо розуміти, як «перетинаються» поля довіри до президента і головнокомандувача ЗСУ. Більшість українців (59%) водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу Залужному. Частка українців, які мають поляризовані погляди, є досить невеликою. Так, лише 14% довіряють Залужному і при цьому не довіряють президенту, і лише 1% довіряють президенту, але не довіряють Залужному.
Знизилася довіра до СБУ, проте наразі більшість українців довіряють їй - 58% проти 16%, які не довіряють (у грудні 2022 року 63% довіряли СБУ, не довіряли - 9%). Водночас більш істотно знизилася довіра поліції - з 58% у грудні 2022 року до 41% зараз (недовіра зросла з 14% до 29%).
Довіра до інших інституцій
Критично низькою із значним погіршенням порівняно з минулим роком є довіра судам і прокурорам. Лише 12% українців довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам. Не довіряють - відповідно, 61% і 64%. У грудні 2022 року судам довіряли 25%, прокурорам - 21%, але більш важливо, що було значно менше (удвічі) тих, хто не довіряв їм.
В Україні зберігається висока довіра волонтерам - 84% їм довіряють і лише 3% не довіряють (у грудні 2022 року показники були майже ідентичними).
Значно втратили довіру українські ЗМІ, чиї показники довіри повернулися до рівня грудня 2021 року. Так, за останній рік з 57% до 29% стало менше тих, хто довіряє українським ЗМІ (натомість з 14% до 40% стало більше тих, хто не довіряє їм).
Крім цього, стабільно втрачає довіру громадськості Церква. Між груднем 2021 року і груднем 2022 року довіра Церкві знизилася з 51% до 44%, між груднем 2022 року і груднем 2023 року - з 44% до 38%.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, наростання критики і зниження довіри владі, скоріше за все, є наслідком, з одного боку, несправджених очікувань на цей рік та, з іншого боку, претензіями щодо ефективності та прозорості діяльності.
«Важливо, що при цьому критика наразі не переростає у вимоги виборів (зараз абсолютна більшість проти будь-яких виборів), а також що більшість українців зберігають довіру президенту. Президент зберігає високу легітимність, що безумовно потрібно для підтримання керованості державних інституцій у цей складний період та для проведення складних перемовин із західними партнерами» — додав він.
За його словами, принципово важливим результатом є те, що в Україні 59% українців водночас довіряють і президенту, і головнокомандувачу ЗСУ Залужному.
«Українці вимагають єдності і тому дії окремих представників влади зі спроб дискредитації Головнокомандувача викликають різке несприйняття в суспільстві. Українці не вірять у звинувачення, які можуть лунати на адресу Залужного (навіть більше, можна припускати, що такі звинувачення бумерангом негативно позначаються на самій владі» — вважає соціолог.
Опитування було проведене 29 листопада — 9 грудня 2023 року серед 1031 респондентів в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.
