Вандалізм під вивіскою «прогресу»: як пам’ятки архітектури знищуються у Західній Європі та Північній Америці (фото, відео)
В Україні ситуація зі збереженням пам’яток архітектури є катастрофічною.
Коли культ наживи поєднується з корумпованістю органів влади, постає сила, яка не щадить естетичних досягнень попередніх поколінь.
Чи не найгіршою є ситуація в Києві. Значна частина будинків кінця XIX – початку XX століття знищена. На їхньому місці височіють непривабливі новобудови. Аби знищити пам’ятку, забудовники часто влаштовують підпали архітектурних об’єктів, із яких попередньо виселили мешканців. Якщо будинок не знищують, його «реконструюють» таким чином, що він втрачає свою мистецьку та історичну цінність.
В Полтаві особливої пошани до архітектурних пам’яток теж немає. Чого лиш варте зведення будівлі позаду міськради, історичного Будинку Полтавських губернських державних установ: невдала імітація стилю російського класицизму зруйнувала архітектурну композицію у центрі міста. Добряче дісталося від «модернізаторів» і колишньому Будинку Полтавського дворянського зібрання. Нарешті, нещодавно «архітектурні здібності» продемонстрували ДБР-івці, які встановили кондиціонери на Будинку генерал-губернатора, чим сильно пошкодили пам’ятку.
Проте неправильно думати, що пам’ятки архітектури руйнуються лише в Україні.
Вчора Facebook-сторінка «Architectural Revival» розмістила відео руйнування у Женеві прекрасного будинку, зведеного в стилі класицизму.
(у разі виникнення технічних проблем відео можна переглянути ТУТ)
Подібним чином у Бельгії була зруйнована частина мосту, зведеного ще на межі XIII та XIV століть.
Мосту планують надати «більш сучасного» вигляду.
Захисники спадщини попередніх епох рапортують про подібні випадки майже щомісяця.
Важко сказати, чи зустрічаються у Західній Європі корупційні схеми, подібні до тих, до яких звикли українські чиновники. Десь причиною руйнування пам’яток є «економічна доцільність», десь – дуже специфічні естетичні уявлення сучасних архітекторів. Надбання минулих століть стають жертвами прагнення радикальної новизни. У підсумку постають гібриди, які сповна відображають божевілля нашого часу.
Архітектуру можна вважати духовним портретом епохи. Про це писали й українські культурологи, зокрема Євген Маланюк та Дмитро Донцов. Замки та романські і готичні храми Середньовіччя відображають доблесть і духовну піднесеність тих часів. Барокові будівлі – складність світоглядного переходу, який відбувся на світанку Нового часу. Будівлі у стилі класицизму – амбіційність, яка дозволила європейським народам збудувати колоніальні імперії. Нарешті, радянські багатоповерхівки передають дух тоталітарної системи, створеної бунтівливим хамом.
Слово «корупція» буквально означає псування. Дивлячись на архітектурні тенденції нинішніх часів можна дійти висновку про псування цивілізаційного масштабу. В Україні ця тенденція доповнюється корупцією у більш звичному сенсі.
Дмитро Сулима
