Вавілов – людина, яка хотіла врятувати світ від голоду

ІСТОРІЯ
03 лютого, 08:33
Вавілов – людина, яка хотіла врятувати світ від голоду
Фото: Wikipedia

26 січня 1943 року о 7:00 в одній із камер Саратовської в'язниці від дистрофії та зупинки серця помер науковий геній Ніколай Вавілов.

Майбутній новатор у галузі ботаніки народився 25 листопада 1887 року у родині заможного московського фабриканта. З раннього дитинства Вавілов був схильний до природничих наук, а серед його захоплень були спостереження за тваринним і рослинним світом.

Батько Ніколая мав велику бібліотеку, в якій були рідкісні книги, географічні мапи, гербарії. Це зіграло чималу роль формуванні особистості науковця, який вчився у профільних вишах Москви, Саратова, а згодом – німецької Єни та англійського Мертона.

Під час і після революції та громадянської війни на Росії, Вавілов подорожує світом із важливою метою: створити генетичний банк рослин; він особисто відбирає зразки насіннєвого матеріалу, надсилаючи їх на батьківщину. Під його протекцією і за дозволом більшовицького уряду була створена мережа дослідних селекційних станцій, де тривало вивчення і випробування різних форм корисної флори.

Сьогодні насіннєвий банк Вавілова найдорожчий об'єкт у світі – дорожчий за разом узяті 7 корпорацій світу (Saudi Aramco – $1685 млрд, Microsoft – $1359 млрд, Apple Inc. – $1286 млрд, Amazon Inc. – $1233 млрд, Alphabet Inc. – $919 млрд, Facebook – $584 млрд, Alibaba Group – $545 млрд). За оцінками генетичного банку Ротшильдів, його вартість дорівнює $8 трильйонів!

У 1916 році Вавілов врятував від масового захворювання вояків окупаційної царської армії в Персії. Він з'ясував причину захворювання, вказавши на те, що до місцевого борошна потрапляють частки насіння Lolium temulentum, а з ним гриб Stromatinia temulenta, який виробляє алкалоїд темулін (речовина, що здатна викликати серйозне отруєння з можливим летальним результатом – прим. ред.).

Вавілов дбав про своєчасну публікацію результатів досліджень керованих ним колективів. Він створив цілу школу дослідників культурних рослин, що заслужила визнання у світовій науці, хоча совєцький режим марно намагався привласнити ці надбання й не допустити їхнього поширення закордоном.

Вавілов під час експедиції (1930-ті роки)
Вавілов під час експедиції (1930-ті роки)

У 1930-х роках, завдяки науковцю, проблема наслідків голоду в СССР була поставлена ​​гостро перед тодішнім режимом. Вавілов волів винести з трагедії урок і подбати про те, щоби наступні покоління більше не зазнавали подібних життєвих труднощів.

Але доля... точніше, сталінська диктатура розпорядилася інакше. У серпні 1940 року чекісти заарештували відомого ботаніка-селекціонера на Львівщині; світ науки зазнав неймовірної втрати.

Слідство щодо Вавілова тривало виснажливих 11 місяців, за цей час його викликали на допит майже 400 разів. Вели справу співробітники НКВД Алєксандр Хват і Султан Албогачієв, які, за свідченням очевидців, особисто катували науковця.

9 липня 1941 року Воєнна колегія Верховного Суду СССР засудила його до розстрілу за статтями 58-1а, 58-7, 58-9, 58-11 Кримінального кодексу РСФСР. Проте Іосіф Сталін, імовірно боячися засудження світової спільноти, замінив розстріл 20-річним ув'язненням; навіть заступництво Вінстона Черчилля не допомогло ботаніку вийти на волю.

Вавілов помер у Саратовській в'язниці, у камері для таких як і він смертників, де сиділи академік Іван Луппол та інженер-лісотехнік Ігор Філатов. Про його смерть і життя вдячна батьківщина старанно мовчала, стираючи пам'ять про найбільші справи аж до початку "перебудови".

Нині спадок Ніколая Вавілова у власних цілях використовують онуки тих ґебістів із науковими ступенями, котрі знищували інтелігенцію на всьому просторі СССР. Певно, це така дяка за копітку працю невтомного ботаніка.

Своєю чергою, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", українського науковця Ольгу Федорук британська королева Елізабет II призначила губернатором канадської провінції Саскачеван.

Вавілов у полоні чекістів (1941)
Вавілов у полоні чекістів (1941)
Читайте також:
Опінії
Далеко від зони бойових дій українці намагаються уникати згадок про війну. Ба більше, вони почали уникати навіть самого цього слова.
22 червня, 19:27
Історія
Об'єднана комісія британських і французьких науковців зануриться у бельґійську землю, щоби дізнатися правду про полеглих у Ватерлоо воїнів.
19 червня, 21:45
Війна
Так, правосекторівці вшанували пам'ять і незламний Чин полковника Василя Іванишина і Тараса Бобанича (друга "Хаммера").
24 травня, 17:49
Опінії
Московити заражені історичною клептоманією, тому за будь-якої влади переписують під себе минувшину.
24 лютого, 09:24
Історія
Статус козацької України у XVII- XVIII століттях залежав від світових міждержавних політичних відносин, у першу чергу – від подій в Європі.
09 лютого, 11:03