Відрядження європейського війська в Україну реальне — Le Monde
Замість того, щоб обурюватись коментарями президента Франції, треба подумати про гірше. На Європу насувається російська катастрофа.
На цьому наполягають відомий французький дослідник геополітики пан Сиріл Ґлоаґен і директор Інституту Томáса Морá пан Жан-Сильвестр Монґреньє. Вони виклали на шпальтах видання Le Monde тверезу оцінку того, що ж станеться, коли європейці відправлять свої війська в Україну.
Стверджувати, що, зокрема та ж таки Франція, може знайти чесне вирішення російсько-української війни шляхом перемовин просто безумство, наголошують аналітики. Кремль, а точніше диктатор путін, з особистих причин визначив увесь Захід за ворога, з яким не можна ні про що домовлятися.
«Те, що деякі з нас, керуючись якоюсь ідеологією чи навіть страхом, присягнули подумки на вірність Москві — давно відомий факт. Нехай вони скажуть про це публічно та приймуть наслідки свого вибору. Поневолення совєцького блоку у минулому і сучасна реальність російського панування в зайнятих РФ регіонах України, особливо у Бучі, дають уявлення про долю, яка чекає на горезвісні «братні країни». Щоправда, можливість війни між об'єднаною Європою та росією хвилює всіх нас», — зазначають Сиріл Ґлоаґен і Жан-Сильвестр Монґреньє.
Лідери Швеції, Великої Британії, Фінляндії, Польщі, Литви, Латвії та Естонії — всі говорять про цю перспективу; і небезпідставно. Чому тоді Франція має ігнорувати це, боятися слів і не посилювати свої відносини Україною, зокрема у галузі безпеки та оборони?
«Мимоволі ми вже 2 роки перебуваємо у стані конфлікту із росією. Диктатор путін та йому подібні постійно твердять про це. Франція мовчить. Російська армія, попри серйозні випробування, тримається та отримує підкріплення у вигляді людей, боєприпасів і техніки. Ця армія наступає на українські лінії оборони, але сценарій, за яким вона досягне польських та балтійських кордонів, не є нездійсненним», — наголошують французькі аналітики.
Напередодні цьогорічних президентських виборів у США європейцям необхідно терміново позбавитися заціпеніння у військово-політичній сфері. Вони повинні перестати бачити у Вашинґтоні рятівника і відповісти на прості запитання:
- Варто чи ні захищатися від агресора, навіть ядерного?
- Де знаходиться «червона лінія» або ж умовний кордон, який перейде Москва, і чи реагуватимуть на це силою, а не черговою резолюцією?
- Чи вдовольниться росія територією України, чи доведеться зупиняти її навалу на кордонах Польщі, Румунії, а може навіть Німеччини?
Підступний воєнний конфлікт росії проти України викликає у французів крайнє занепокоєння. Тим більше якщо Вашинґтон відмовиться втрутитись у разі російського вторгнення до якоїсь з європейських держав-союзниць.
Справді, хто сьогодні може присягнути, що Москва, чия армія перебуває в похідному порядку, навчена, оснащена і добре забезпечена, завоює лише Україну? Хазяїну Кремля, застерігають Сиріл Ґлоаґен і Жан-Сильвестр Монґреньє, відома слабкість європейських армій.
Без єдності всіх учасників Північноатлантичного альянсу та американської військової допомоги вони навряд чи протримаються довше за кілька днів. Причина доволі очевидна: відсутність достатньої кількості зброї та боєприпасів, а ще небажання західних суспільств боронити власний порядок, права і свободи.
Як би прикро це не звучало, але диктатор путін знає це все. Кремлівський бункерний дід вірить, що європейські запаси невеликі через скорочення бюджету після завершення Холодної війни, а нездатність збройової промисловості швидко їх поповнити також б'є по обороноздатності України.
Йому відомий бойовий порядок європейських армій, в якому поєднується зброя національного походження, совєцького виробництва та імпортована зі США. Якщо Америка залишиться осторонь, то у F-35, HIMARS, Patriot та іншого озброєння одного дня можуть закінчитися боєприпаси та запчастини.
Звісно ж, падіння передового форпосту Європи, яким завжди була та залишається Україна, стане воєнною катастрофою із далекосяжними стратегічними та геополітичними наслідками. Вона поставить решту континенту перед безпосередньою загрозою.
Ймовірно, США також постраждають від наслідків ймовірної української поразки — від Червоного моря та Перської затоки до Тайванської протоки та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Але з огляду на нехтування суспільною думкою у Західній Європі, цілком можливо, що пересічний американський виборець не візьме це до уваги, війн керується власним шлунком.
«Тому замість того, щоб обурюватись коментарями французького президента, важливо розглянути найгірший варіант розвитку подій. Окрім необхідного постачання зброї та боєприпасів Україні, аж ніяк не слід відкидати ідею розміщення французьких чи інших військовослужбовців для виконання конкретних функцій (консультування, навчання, обслуговування, логістика), а за необхідності й для прикриття Євросоюзу та НАТО на Сході.
Зрештою, життєво важливі інтереси Франції в Європі не обмежуються басейном Райну чи навіть Дунаю. Оскільки Україна не була інтегрована у структури НАТО, коли це було легко зробити, Франція має проводити політику «стратегічної двозначності» на східних підступах до євроатлантичного простору. Це ускладнить розрахунки Кремля, який використовує страхи та зволікання Заходу», — висновують французькі аналітики.
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла читачам про те, що для Заходу основні загрози зараз — зміна клімату і ризик внутрішнього соціального вибуху. Таке враження, що США та ЄС повернулися у світ Білла Клінтона з єльцинською росією і місією МВФ у Москві.
