Вступ України в ЄС та НАТО як геополітична революція
Не лише Москва жахається євроатлантичної інтеграції Києва. На Заході, зокрема у Вашинґтоні, теж категорично проти такого кроку.
Українці вірять в Європейський союз та Північноатлантичний альянс більше, ніж нації, які вже перебувають у складі цих міждержавних блоків. Це факт, це правда, адже найвищі показники в опитуваннях саме в українців, бо ми — ідейна нація.
Українця вірять (навіть, якщо це уявна примара) у сильну Європу та сильне НАТО, у силу європейського ринку, європейської армії, європейської ідентичності. Але біда в тому, що вороги ЄС і НАТО опинились всередині обох Альянсів.
І вони не хочуть, щоб обидві організації зміцніли користуючись з України. Бо Україна в ЄС та НАТО — це революція, це нова ідейна кров, це унікальний досвід та бачення, а відтак і багато, дуже багато ресурсів (людських та сировинних).
Ті, хто хоче слабкої Європи, не хочуть бачити Україну як члена НАТО та ЄС. Саме тому ми маємо зробити все можливе, щоб опинитись в обох організаціях, адже це в інтересах Європи; але перш за все — це в інтересах України.
Ми не маємо слухати тих (а тим паче йти з тими), хто не зацікавлений в сильній Європі. Ми маємо спиратись лише на тих, хто, так само як ми, хоче об'єднати континент на противагу великим наддержавам (США, РФ, КНР).
