Якщо ми самі не боротимемося, нам ніхто не допоможе

ВІЙНА
26 квітня, 20:35
Якщо ми самі не боротимемося, нам ніхто не допоможе

От хто запустив байку, що допомагають тільки тим, хто перемагає і не здається? На чому взагалі базується це хибне твердження?

Погляньмо у недалеку від сьогодення історію: хіба британці та совєти перемагали німців у 1941 році? Ні, німці били їх і у хвіст, і в гриву, але панівним у США колам була невигідна перемога Адальфа Гітлера — і вони почали помагати бідосям по той бік Атлантики.

Копнемо глибше у минуле: Джордж Вашинґтон програв анґлійцям абсолютну більшість битв. Але не втратив підтримки французької монархії, бо тій було вигідно сприяти американцям на зло британській короні!

А от коли Богдан наш Зиновій здобував переконливі перемоги над поляками, татари моментально від нього відкладалася. Бо Кримське ханство боялося надмірного посилення України-Русі, яка могла б згадати, чий Крим і з ким там Святий Кирило ще у IX сторіччі у Корсуні бесідував.

Так само повели тоді себе й шведи, які зірвали облогу Львова. Вони ж-бо злякалися, що українцям дістанеться багато землі (і сам не гам, і другому не дам, як-то кажуть).

Помагають тим, хто бореться, і кому вважають за потрібне помагати. І рівно стільки, скільки вважають за потрібне.

Бури-африканери, наприклад, билися, як леви, але ніхто із великих міжнародних гравців не бачив для себе потреби за них вписатися. Тож і Трансвааль, і Оранжева республіка на півдні Африки згоріли у вогні...

Якщо ми самі не боротимемося, нам ніхто не допоможе_1

Якщо ми не будемо боротися, нам ніхто не поможе. Але наївно і помилково вважати, що допомога міжнародного товариства зростатиме пропорційно й експоненційно щодо наших перемог, звитяги та незламності.

Позиція великих євроатлантичних гравців чітка й незмінна: стримувати росію, але не заганяти її у безвихідь, звідки може вилетіти якась кузькіна мать. Плавали, знаємо...

І скільки б наша «зелена бубочка» не тупала ніжками, не пускала носом бульбашки, не гундосила відосиків і не кидала резервів у чергову «фортецю Бахмут», на позицію євроатлантичної спільноти це ніякого суттєвого впливу не справить. У них власні плани на цю частину світу.

Захід марніє, старіє та маразмує. Він схожий на пенсіонера, який намірився спокійно пожити та полакомитися, а тут — труба кличе: «Вставай, діду, підтягни кальсони, вдівай штани із лампасами та кроком руш на війну. О, май ґад!».

У таких умовах Україні треба просто вижити — зберегти/відбити якомога більше стратегічно важливих територій, вберегти якомога більше людей, акумулювати всі наявні матеріальні ресурси... Все робити для того, щоби дожити до переміни міжнародної кон'юнктури на краще.

А для цього потрібна гранична консолідація етносу навколо відповідальної та компетентної національної еліти. Панівна шайка-лєйка Зе-мародерів, аферистів і українофобів для вирішення цих життєво важливих стратегічних завдань явно не придатна.

Якщо ми самі не боротимемося, нам ніхто не допоможе_3
Автор : Софія Дніпровська
Читайте також:
Історія
Події у Будьонівську показали типове для «російського світу» ставлення влада-народ.
вчора, 15:35
Війна
За минулі 2 роки серед українців склався доволі негативний образ фіно-угорських народів, яких уособлюють із москвинами. Правда ж інакша.
12 червня, 08:27
Війна
Європа з Америкою уникають обговорення цього питання. Вони готові підтримувати Україну, але не за всяку ціну, бо досі вірять у мир із РФ.
28 травня, 20:38
Опінії
Чому суд виправдав його вбивцю?
25 травня, 18:12
Опінії
Зберегти життя українського солдата «на нулі» можна шляхом докорінних змін. Причому не тільки в армії, а й у державі в цілому тут і зараз.
07 травня, 13:46
Політика
У суспільстві, де панівною верствою є кидали, лихварі й спекулянти, наявність інтелекту — перешкода до соціального успіху. Наша нація хвора.
02 травня, 07:01