Західні санкції «душать» газові амбіції Кремля в Арктиці

ЕКОНОМІКА
06 травня, 19:06
Західні санкції «душать» газові амбіції Кремля в Арктиці
Фото: Bloomberg

Ресурсна федерація московії давно визначила свої пріоритети у Заполяр'ї. Однак воєнне вторгнення в Україну 24.II.2022 дещо їх скоригувало.

Про це йдеться у матеріалі, оприлюдненого на шпальтах впливового американського видання Bloomberg. Журналісти переконують, що основа російської економіки виявилася напрочуд стійкою до тиску західних санкцій.

Водночас підкреслюється, що є принаймні одне місце, де біль від обмежень дуже реальний і сильний. Так, підприємство «Arctic LNG 2» під керівництвом акціонерного товариства «Новатек» розташоване у Карському морі — ключ до планів Москви щодо збільшення експорту та поповнення скарбниці.

Вже кілька місяців цей завод готовий був постачати скраплений природний газ (СПГ) на нові ринки, альтернативу колись прибутковій європейській трубопровідній торгівлі. Однак нове масштабне підприємство вартістю $25 мільярдів практично простоює, ставши першою частиною російського енергетичного комплексу, яка ефективно стримується обмеженнями США.

РФ давно прагне збільшити частку на світовому ринку СПГ, але позаторішній лютневий напад на Україну й різке скорочення сухопутного експорту в Європу посилило важливість цих амбіцій. Москва хоче збільшити виробництво СПГ утричі до 2030 року, що дозволить отримувати щонайменше $35 мільярдів на рік.

Станом на тепер московія є четвертим за величиною експортером СПГ у світі, але обмеження накладені на флагманський проєкт «Arctic LNG 2» стримують її прагнення йти далі. Ще більше занепокоєння у кремлівського режиму викликає той факт, що ці обмеження можуть стати зразком для майбутніх спроб Заходу скоротити газові доходи РФ, націлившись на такі підприємства, як «Ямал» або «Сахалін-2», що як і раніше здійснюють постачання клієнтам в Європі та Азії.

«Американські санкції працюють напрочуд добре, хто б що не казав. Тут вони справді випереджають події. Вони заблокували проєкт «Arctic LNG 2» ще до початку запуску», — стверджує засновник Арктичного інституту Мальте Гумперт, який уже понад 10 років стежить за експансією РФ у регіоні.

З того часу, як адміністрація президента Джозефа Байдена запровадила санкції проти «Arctic LNG 2» минулого року, Китай та Індія — які купували та продавали російську нафту, оминаючи наявні обмеження — не захотіли брати ЗПГ навіть зі знижкою. Цей факт чомусь ігнорується багатьма політиками.

Юристи у Синґапурі та Лондоні відмовилися від участі у проєкті. Кораблі вартістю сотні мільйонів доларів застрягли у сухих доках у Південній Кореї; ніхто не може їх купити чи орендувати, а арктичний газ із РФ тим часом залишається у пастці.

На відміну від експорту нафти, який триває за допомогою величезного «тіньового флоту», СПГ складніше продовжувати перевозити багато в чому через складнішу технологію, необхідну для навантаження та транспортування. Тепер Європейська спілка, яка все ще спирається на російський СПГ, готується вжити деякі власні обмежувальні заходи.

На обговорення виноситься план заборони використання портів ЄС для реекспорту російських постачань, призначених для третіх країн. Це важливо, оскільки російські заводи СПГ в арктичному регіоні розташовані вкрай далеко, тому паливо зазвичай спочатку доставляється до Бельґії чи Франції для подальшого реекспорту до Азії.

Обмеження такої практики призведе до того, що російський флот буде завантажений до краю. За словами осіб, знайомих із цією стратегією, Рада національної безпеки Білого дому почала приділяти увагу припиненню планів РФ щодо розширення виробництва зрідженого природного газу у 2023 році.

Спільно із Державним департаментом та Міністерством оборони США чиновники Білого дому обирали болючу для Москви ціль, зрештою зупинившись на проєкті «Arctic LNG 2». Потім вони передали план у Міністерство фінансів.

У чиновників з адміністрації Байдена є вагомі причини націлитися на об'єкт, співвласниками якого є (увага!) — японський уряд, китайські державні нафтові компанії та французька «TotalEnergies». Хоча це, безумовно, дратує важливих союзників, заморожування «Arctic LNG 2» вигідне тим, що може завдати шкоди Москві, викликавши лише незначні коливання на світових ринках природного газу.

Не менш важливим для уряду США напередодні цьогорічних виборів президента є те, що наслідки для американських споживачів будуть обмеженими. Вашинґтон має й інші переваги.

Для торгівлі СПГ потрібні дорогі спеціалізовані кораблі, які можна відстежувати за допомогою супутникових даних, що робить створення альтернативного флоту практично неможливим. У той час, як нині налічується близько 7500 нафтових танкерів різних розмірів, вся галузь СПГ дорівнює 700 морським газовозам.

Окрім того, для «Arctic LNG 2» потрібен унікальний тип суден, які здатні проходити через товсту кригу. Для цієї операції було замовлено 21 танкер льодового класу, включаючи кораблі приналежні таким південнокорейським компаніям, як «Hanwha Ocean Co» та «Mitsui OSK».

Тепер вони насилу знаходять нових власників. Звичайно, московія може залучити власні потужності, і на корабельні «Звезда» будуються газовози для перевезення СПГ, але навіть їхнє спорудження затримується через санкції.

РФ має найбільшу у світі частку природного газу, близько 20% доведених запасів, але їй все ще потрібно перетворити «блакитне паливо» на реальні грошові доходи. Нові трубопроводи просто не будуються досить швидко, щоби перенаправити продажі, тож залишається лише СПГ, який сам путін назвав «паливом майбутнього».

Проте, навіть уряд московії починає визнавати масштаб проблеми, оскільки санкції накопичуються, а технології відтворюються повільно. Цифри, наведені у документі Міністерства економіки, опублікованому на початку цього року і що потрапив у розпорядження видання Bloomberg, свідчать: за консервативного сценарію виробництво може фактично стагнувати до 2027 року, а це означає, що швидко нарощувати обсяги виробництва «Arctic LNG 2» не вдасться.

Ніхто із трейдерів та аналітиків, опитаних американськими журналістами, не очікував, що підприємство, яке завершило будівництво (і запустило) лише одну з трьох виробничих ліній, вийде на повну потужність, допоки санкції залишаються чинними. За словами осіб, знайомих із ситуацією, «Новатек» найняв персонал у Китаї, щоби спробувати налагодити бізнес, а у лютому відрядив своїх представників до Індії.

Жодних конкретних угод поки що не укладено. Наступне випробування відбудеться влітку, коли «Новатек» планує відправити перший вантаж газу з «Arctic LNG 2», скориставшись тонкою кригою, щоби використати звичайні кораблі.

А проте, медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам, що торік «Газпром» отримав чистий збиток у майже $6,7 мільярда. Крім того, виторг скоротився на 27% до 8,54 трильйона рублів завдяки санкційним обмеженням.

Західні санкції «душать» газові амбіції Кремля в Арктиці_1
Читайте також:
Світ
Доказом слугує невдалий російський план замаху на керманича «Rheinmetall» Арміна Папперґера. Кремль підвищує ставки для Європи.
вчора, 08:29
Політика
Елітність не передається у спадок від батька до сина. Еліта сама себе створює навчанням, самонавчанням, самовихованням.
15 липня, 20:31
Політика
На превеликий жаль, «невідворотний» шлях України до Північноатлантичного альянсу вимощений невизначеністю. Не всі держави-члени «за».
14 липня, 17:21
Світ
в Atlantic Council назвали п'ять причин
12 липня, 10:35
Економіка
Зе-банда блазнів, крадії, колаборантів і зрадників наживається на горі українців. Влада збагачується поки громадяни зводять кінці з кінцями.
10 липня, 20:35
Війна
Російська агресія проти України триває 11-й рік поспіль. Однак лише зараз наші захисники стали відчувати брак особового складу й зброї.
10 липня, 08:20