Закінчення Курської операції

Чому стався «раптовий» крах курського виступу/плацдарму, а потім почався такий поспішний вихід українських військ?

По суті, відхід ЗСУ розпочався 7 березня, коли росіяни завдавали удари по тому, що залишилося від виступу/плацдарму всіма доступними засобами, включаючи артилерію та авіаудари.

До 8 березня становище українських військ в районі Суджі стало нестерпним: росіяни не тільки бомбили все і вся навколо міста, але й проникли в саме місто. Можливо, всупереч українським заявам, їм справді вдалося проникнути туди газогоном, можливо, вони впоралися із цим іншим способом. Точно можна сказати, що упродовж останніх трьох днів по всьому місту велися жорстокі перестрілки, оскільки війська 22-ї бригади та 129-ї бригади тероборони діяли як ар'єргард, щоб виграти час для відходу підрозділів, які раніше були дислоковані на північ і схід від міста.

Серед хаосу, що виник, українцям довелося відходити з Суджі, вони зазнали втрат у військах і техніці. 

Десятки українських військових були вбиті при спробі врятуватися втечею, десятки потрапили в полон під час відступу, деяких стратили на місці. Не здивуюся, якщо в росії все ще залишилося кілька розрізнених груп, які намагаються знайти шлях назад до своїх.

Чому ж стався такий «раптовий» крах курського виступу/плацдарму, а потім почався такий поспішний вихід українських військ?

Наскільки можна зробити висновок на основі наявної на даний момент інформації, причина полягає в тому, що одночасно з наступом з півночі та сходу в напрямку Суджі, ймовірно, також проникаючи в місто, останні дні росіяни розпочали тотальний наступ через міжнародний кордон в Україну на захід від Суджі — від Миколаєво-Дарьїно і Свердліково в південному напрямку на Журавку.

Очевидною метою було вийти на трасу H07 Суми-Суджа і таким чином перекрити єдиний шлях постачання підрозділів ЗСУ через кордон до Росії. Наскільки я можу сказати, вони захопили (повністю зруйновані) прикордонні села Журавка та Новеньке. Може дійшли і до Басівки. Одночасно росіяни та північнокорейці продовжили наступ і з району Курилівки.

Таким чином, існувала загроза відрізання підрозділів ЗСУ, які все ще перебували на плацдармі/виступі.

Головнокомандувач генерал Олександр Сирський, який прийняв безпосереднє командування сектором, стверджував, що загрози оточення немає. Та, як це часто буває, його випередив розвиток подій. Приблизно в той час, коли Сирський давав це інтерв'ю, основна частина військ ЗСУ була виведена з росії.

Отже, якщо «загрози оточення» не було, як стверджував Сирський (що також свідчило б про його неправильну оцінку ситуації), то не через те, що він зробив, а — швидше за все — через те, що командири на місці діяли самостійно та наказали своїм військам відійти, поки не буде надто пізно. 

Принаймні це єдина «погана новина» для України на сьогоднішній ранок: у командувача Сухопутних військ ЗСУ Михайла Драпатого ситуація на Куп’янському, Торецькому та Покровському напрямках набагато краща. Дійсно, незважаючи на критичну ситуацію в районі Курська… тобто зараз бої фактично на межі Сумської області України, припинення вогню прямо зараз — як «запропонував» Трамп росії після «зустрічі» в Саудівській Аравії - було б на користь росії.

Головним чином тому, що ЗС рф переживають глибоку кризу як на Покровському, так і на Торецькому напрямках.

Крім того, путін кілька разів наголошував, що не хоче ніякого припинення вогню.

Зрештою, все це нагадує мені те, як в 2016 році Трамп підписав з Афганістаном подібну «угоду про корисні копалини» — таку саму, до якої він зараз підштовхує Україну. 

В тій була обіцянка покращити життя населення в обмін на дозвіл американським компаніям працювати в цій країні. А потім, через рік, він вів переговори про підписання ще одного договору — з Талібаном, що призвело до виведення сил США (а отже, і всіх союзників) з Афганістану в 2021 році.

Уперше надруковано на substack.com