Зе-влада українцям: безправним кріпакам закордонні паспорти непотрібні
Відмова у наданні консульських послуг громадянам України — аналог гранати, яку кидали у совєцькому флоті вслід тим, хто стрибнув із корабля.
Видачу паспортів за межами України призупинили до роз'яснень положень Закону «Про мобілізацію», міністерство закордонних справ обіцяє надати їх уже незабаром. Мені це нагадало ситуацію із гранатою, яку кидали «на прощання» втікачам морем зі Совдепії, з чим я всіх нас і вітаю!
Про що мова? Заглибимося у недалеке минуле: 1979 року з'єднання військових кораблів, найбільше від часів ескадри Рожественського, переходило з Чорного моря на Далекий Схід.
Проходили через протоки Босфор, Дарданелли, Ґібралтар, Малаккську і Сінґапурську. Згадую тільки вузькі протоки, при проходженні яких член екіпажу міг вистрибнути за борт і допливти до берега.
Десь за 2 години до входу у протоку всі вільні від вахти вишукувалися на верхній палубі в іменних рятівних жилетах. Перевірялася наявність всіх членів екіпажу за списком; офіцери перевіряли наявність матросів і старшин на вахті, які теж обов'язково були у жилетах.
Спеціальна комісія перевіряла наявність запасних жилетів. Тут потрібно пояснити, що всі рятувальні жилети, крім запасних, були іменними та мали позначку бойового номера члена екіпажу:
- якщо жилет був у наявності, а члену екіпажу не було, то він випав за борт;
- а якщо не було жилета і члену екіпажу, то вважалося, що член екіпажу втік.
Після рапорту про наявність всіх людей оголошувалася тривога і всі члени екіпажу до виходу з протоки знаходилися на бойових постах. Командири груп і дивізіонів несли персональну відповідальність за те, щоб ніхто не покинув поста.
Здавалося б, що цього було достатньо, але ні. У всіх коридорах і тамбурах, з яких можна було потрапити на верхню палубу, чергував озброєний пістолетом офіцер.
І цього замало — назовні перед кожними дверима чергували офіцер і мічман; кожен із них мав при собі пістолет і дві гранати. Якби хтось все ж таки спромігся б вистрибнути за борт, то слідом за ним відразу полетіло б декілька гранат.
Ми на кораблі шуткували з цього приводу: совєцька влада знає про безмежну любов до себе, а тому вживає відповідних заходів. Дискусія про необхідність інструктажів при виїзді за кордон рано чи пізно призведе до згаданого вище порядку закордонних мандрівок.
Сьогоднішні дії МЗС України — відверта пародія того, що виробляли совки. А як щодо того, щоби урядовцям спершу прочитати Конституцію України та міжнародну Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод, яку наша держава вдало ратифікувала, зобов'язуючись виконувати?!
