Блаженні віряни з берегів Потомаку
Вашинґтон імітує бурхливу діяльність щодо санкцій і тиску загалом на Москву. США досі переконані, що здатні відтягнути РФ від КНР, це хиба.
У перший день квітня 50 американських сенаторів — народні обранці від обох партій — представили законопроєкт. Він може кардинально змінити правила гри на світовому ринку та у перемовинах щодо закінчення війни в Україні.
Отже, у документі йдеться про «штрафні» 500% мита на весь імпорт із країн, чиї резиденти продовжують купувати російські нафту, газ, уран та іншу продукцію. Якщо раніше вплив на РФ здійснювали через санкції, то тепер мова про економічні важелі для партнерів РФ — насамперед КНР та Індії.
Важлива деталь: такі мита можуть бути запроваджені у випадку, «якщо РФ відмовиться від добросовісної участі в мирних переговорах щодо війни в Україні, або якщо після їх встановлення миру знов вчинить дії, які підривають суверенітет України». Жодних уточнень немає.
Ще місяць тому важко було уявити, що США введуть мита на продукцію зі 180 країн. Зараз — складно повірити у 500%-ві тарифи, але минулі тижні мали би привчити: нові економічні ініціативи Вашинґтона треба сприймати серйозно.
Зазвичай американці були обережними щодо санкцій проти російських енергоносіїв. Замість повної заборони — цінова стеля у $60, замість санкцій проти великих китайських чи індійських компаній — локальні обмеження для окремих танкерів і страховиків.
Це пояснювалося тим, що без російської нафти світ ризикує потрапити в масштабну енергетичну кризу. Проте, схоже, досвід «штрафних» тарифів (наприклад, проти Венесуели) дозволив новій адміністрації США переглянути обережні підходи до російських енергоносіїв.
Якщо ж раніше за дотриманням санкцій мали стежити ті, хто їх вводив (тобто Мінфін США), то тут стежити буде вся країна, яка має намір цих штрафних тарифів уникнути. Тепер санкційний контроль не вимагає складних розслідувань, пошуку танкерів і офшорів.
Достатньо лише одного підтвердженого факту покупки російської нафти, наприклад, китайською чи індійською компанією, — і вся країна втрачає можливість легально постачати свою продукцію до США. Для експортно орієнтованих економік це критичний ризик.
І саме на це, очевидно, розраховують автори законопроєкту. Чи змусить це путіна сісти за стіл переговорів — складно передбачити, але сам факт такої ініціативи вже має важливе значення для України:
- по-перше, вона демонструє двопартійну підтримку нашої держави у Сенаті США, де ініціатива підтримана республіканцями та демократами у рівних частках;
- по-друге, попри зміну адміністрації, непрості сигнали із Вашинґтона й загалом обережну риторику, Америка не припиняє шукати шляхи реального тиску на путіна, щоби завершити війну.
