«Центральна Азія стрімко виходить з російської орбіти»

Інтерв’ю з громадським діячем з Киргизстану Ішемкуловим Бонівуром.

Доброго дня. Ви зараз у Киргизстані, так?

Доброго дня. Так, саме так. І одразу уточню: правильно говорити Киргизстан. У російській мові історично закріпилось «Киргизия», але в киргизькій слово «киргиз» у такому контексті означає зовсім інше й має грубе значення. Тому коректно — Киргизстан.

Дякую за уточнення. Які зміни у розстановці політичних сил ви спостерігаєте сьогодні?

Ці парламентські вибори нетипові, пройдуть вони уже 30 листопада цього року. Формально зареєструвалися дві партії, але фактично бере участь лише одна. Друга — «Легалайз» — не зібрала підписів. Вони орієнтуються не на політику, а на тему легалізації канабісу.

Тобто роль партій зараз мінімальна?

Так, і це навіть позитивно. Партії часто ставали інструментом впливу кремля — через фінансування, технології, політичних кураторів. З переходом на мажоритарну систему цей канал впливу значною мірою перекритий.

Для чого москві, на вашу думку, намагатися розхитати ситуацію?

Тому що Центральна Азія стрімко виходить з російської орбіти. Одночасно відбувається кілька ключових процесів:

1. Нові транспортні коридори — зв’язка через Азербайджан до Європи.

2. Залізниця Китай–Лондон проходить через Киргизстан, що зменшує залежність КНР від рф.

3. Будівництво четвертої нитки газопроводу Туркменістан–Китай через Киргизстан — це прямий удар по «Силі Сибіру».

4. Врегулювання територіальних суперечок: підписані угоди про демаркацію з Узбекистаном та Таджикистаном.

5. Договір про вічну дружбу трьох країн — Киргизстану, Узбекистану та Таджикистану.

6. Візит Урсули фон дер Ляєн та нові угоди з ЄС.

Для кремля це означає втрату інструментів контролю — передусім через технологію «керованого хаосу» на регіональних кордонах.

Чи продовжує росія використовувати елементи «м’якої сили»?

Так. Це «Русский дом», Россотрудничество, медіаструктури, новий симоньянський канал Nomad KG, російськомовна діаспора. Багато впливу заходить через мову та культуру — Пушкін, телеконтент, школи.

А проксі-структури? Молодіжні групи?\

Такі є. Частина працює публічно, частина — непомітно. До цього додається історичний фактор: багато російськомовних громадян і чимало людей, що тривалий час сприймали реальність через російське телебачення.

Як зовнішні зміни впливають на внутрішню політику?

У нас традиційно не складають усіх яєць в один кошик. Центральноазійська політика — це складний баланс між:

• Китаєм,
• Сакартвело,
• Туреччиною,
• США.

Кожна з цих сил має імперський характер, і з кожною потрібно працювати дуже обережно.

Дякую за розмову. Бажаю успіхів.
Дякую вам.

Коротка довідка про Киргизстан

• Столиця: Бішкек.

• Населення: близько 7 млн осіб (оцінка на 2024 рік, Дані Нацстаткому КР: https://stat.kg).

• Політичний устрій: парламентсько-президентська республіка.

• Економіка: базується на гірничодобувній промисловості (золото, рідкісні метали), гідроенергетиці, агросекторі, транзитних проєктах.

• Зовнішня політика: традиційне багатовекторне лавірування між Китаєм, Росією, Туреччиною та США.

• Мова: державна — киргизька; офіційна — російська.

• Особливість топоніму: назва країни коректно вимовляється саме Киргизстан, а не «Киргизія».