Чи врятують Балтію протипіхотні міни у разі нападу РФ?

Чи врятують Балтію протипіхотні міни у разі нападу РФ?
Фото: The Guardian

Пацифісти всього світу б'ють на сполох. Основна причина — європейські країни відмовилися від заборони на використання протипіхотних мін.

До такого висновку дійшли журналісти британського видання The Guardian, передає медіаагенція «Останній Бастіон». Зазначається, що уряди Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви й Польщі посилаються на зростальну воєнну загрозу із боку ресурсної федерації московії.

У середині квітня Сейм у Ризі першим офіційно й одностайно підтримав цю ідею, депутати проголосували за вихід із Договору про заборону протипіхотних мін 1997 року. Документ забороняє використання, виробництво та накопичення протипіхотних мін, призначених для застосування проти людей.

Активісти, переважно із лівого табору, яких роками фінансує через свою агентурну мережу Кремль, назвали ці рішення — «шоковим кроком назад, який підриває сталий мир в Європі». (Певно геноцид московитами українців одинадцятий рік поспіль не викликає у цих осіб ні шоку, ні сорому, ніякої емпатії зовсім).

«Для мене особисто, це як удар в обличчя. Протипіхотні міни завдають жахливих страждань безневинним людям. Вони належать до категорії зброї, включаючи хімічну та біологічну, яка настільки огидна, а тому ніколи не має бути використана знову», — сказав боснійський правозахисник Зоран Єшіч, який втратив праву ногу внаслідок вибуху протипіхотної міни на батьківщині під час громадянської війни у 1992-1995 роках.

Свої міркування він підтверджує статистикою: щорічно від 70% до 85% людей, які загинули або отримали поранення внаслідок вибуху наземних мін у всьому світі, є цивільними особами. Майже половина цих жертв — діти, що свідчить про невибірковий характер цієї зброї.

Перші публічні натяки на відмову від договору, відомої у світі як Оттавська конвенція, з'явилися у березні поточного року, коли міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі вклали спільну заяву. У ній вони пояснили свою зацікавленість у виході з договору:

«Воєнні загрози країнам-членам НАТО, що межують із РФ та Білоруссю, значно зросли. Цим рішенням ми надсилаємо чіткий сигнал: наші країни готові та можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів у галузі як національної, так і колективної безпеки».

РФ, яка свідомо не підписала Оттавську конвенцію ні 1997 року, ні пізніше, активно використовувала наземні міни в усіх своїх війнах, не лише проти в України; Ічкерія та Сакартвело не дадуть збрехати. Своєю чергою, вказана ситуація сприяла перетворенню України на найбільш заміновану країну у світі.

Незабаром опісля цього Фінляндія, чий державний кордон із РФ простягається на більш аніж 1 300 км, приєдналася до списку країн, які хочуть відновити свій арсенал протипіхотних мін. Прем'єр-міністр Петері Орпо заявив пресі, що це дасть його країні «можливість більш гнучко підготуватися до змін у безпеці».

Військові фахівці балтійських держав стверджують, що деякі протипіхотні міни оснащені механізмами самознищення, які дозволяють вибухати через певний проміжок часу. Натомість активісти вказують, що міни, як і раніше, не здатні розрізняти цивільних осіб від військових, а частота збоїв може досягати 10%, а отже значна кількість мін може не вибухнути по команді.

Ці відступи відбуваються у критичний момент. Війни у Сирії, М'янмі, Ємені та Україні призвели до зростання кількості жертв наземних мін, а скорочення фінансування, яке загрожує з боку президентської адміністрації Дональда Трампа, поставило проєкти із розмінування по всьому світу у невизначене становище.

Занепокоєність висловив норвезький міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який не підтримав рішення сусідніх країн. Попри наявність спільного кордону із РФ, його країна, вирішила дотримуватися всіх пунктів Оттавської конвенції та за жодних обставин не мінувати державну межу на Сході.

«Ми шкодуємо про дії Фінляндії та балтійських республік. Якщо ми почнемо послаблювати свої зобов'язання, це полегшить воюючим сторонам по всьому світу можливість знову використати таку зброю. Норвеґія проти цього», — заявив очільник МЗС скандинавського королівства.

Як і годиться, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що окупаційно-терористичний контингент РФ свідомо не дає розмінувати Харківщину і Херсонщину. Щодня ворог гатить по загонах ДСНС України, які збирають смертоносний врожай.

Автор : Ольга Мудра
Читайте також:
Політика
Кремль ніколи не приховував, що прагне відродити імперську велич не лише на словах у пропаганді, а й у діях. Тому воюватиме проти сусідів.
17 квітня, 07:09
Політика
У Міністерстві оборони США розглядають можливість виведення 10 тисяч американських військових, які зараз перебувають у Східній Європі.
08 квітня, 16:43
Війна
НАТО має бути готовим до нападу протягом чотирьох років.
04 квітня, 17:46
Світ
Що це означає для Європи та США
01 квітня, 16:03
Світ
Берн планує посилити взаємовигідну співпрацю із Північноатлантичним альянсом. Перш за все, збільшать кількість спільних військових навчань.
01 квітня, 14:53
Війна
27 березня у Парижі розпочинається саміт Коаліції охочих, організований президентом Франції Емманюелем Макроном.
27 березня, 11:47