Чому добровольці оголосили мобілізацію?
Бо 8-й рік стабільно триває війна, яку вперто не хоче помічати пристойний сегмент суспільства.
Стабільно на голову Української держави падають каміння випробувань і шлях поступу країни помережено підступними пастками. Стабільно влада проводить показові акції зі зміцнення армії, спрямовані не на конверсію у вигляді повної деокупації, натомість на подання сухого формального звіту перед невиразними західними партнерами.
Все це витонченою цівкою навіяного скепсису розмиває вольовий ентузіазм, яким були охоплені українці у 2014-му році. Достатньо згадати масштаби тогочасного добровольчого руху та порівняти їх з реаліями сьогодення: у момент національного піднесення статистика свідчила про 18-20% суспільства, котрі мали причетність до волонтерського руху та війни на Донбасі.
Саме тому тонкий скальпель політичних технологій розмив цей згусток пасіонарної частини соціуму, розтягнув по різних політпроєктах, посваривши між собою. Адже "сильні світу цього" воліли загасити сплеск національно-визвольного романтизму, а не підтримувати колективну ноту прагнення перемоги.
У цій ситуації їхня логіка проста, мов граблі, оскільки роздробленими групами громадянства, що зав'язли у перехресних конфліктах легше керувати та нав'язувати свою політичну волю. Звісно, видимість оптимізації державних інституцій та боротьби з 5-ю колоною всередині країни у післяреволюційний період набула оптичної виразності.
Проте у цій картині світу чимало голограмних складових. Скажімо, арештантський браслет на зап'ясті Медведчука і антикремлівська позиція Кулеби не вирішують усіх проблем нацбезпеки та відстоювання державних інтересів!
Так само як і позбавлення ліцензії на здійснення мовлення телеканалів "News One", "112 Україна", "Zik" не вирішили проблеми гігієни українського медійного простору. Структури та інституції з вектральною спрямованістю на Москву продовжують вести свою підривну антидержавну діяльність.
Їх спектр достатньо широкий — від інтенсифікації впливу на частину суспільства з боку релігійної організації "УПЦ" (насправді РПЦ в Україні) до спроб імбіцильного русскоміровца Киви силою проплачених тітушок закріпити свій вплив на вуличну політику. У цій мішанині сенсів, заяв, декларацій та активностей важливо розуміти, що сенс гібридної війни у примноженні подвійних стандартів та проведенні імітаційних заходів: однією рукою закривай "News One", а іншою благословляй канал "Наш".
Марення тим, що проблему російсько-української війни вирішить чинна влада чи Пентагон є не менш деструктивною, ніж антидержавна лінія ОПЗЖ. Відтак опорою політико-стратегічного успіху України лишається згуртованість громадянських ініціатив свідомого українства.
Саме тому флагмани добровольчого руху – ДУК ПС та його найбільш боєздатний підрозділ 1-ша ОШР "Вовки Да Вінчі" минулого тижня оголосили чергову хвилю мобілізації. Цілком очевидно, що осінь 2021-го відзначиться спекою протистояння на донбаському фронті.
Адже Росія запеленгувала в очах Європи та США проблиск слабкості й невідворотно скористається моментом, аби схилити Україну до формули Штайнмаєра та подачі води до окупованого Криму. Звісно, політичні шпагати президента Зеленського для Кремля будуть неприйнятними і Україна вкотре залишиться сам на сам у протистоянні з громіздким агресором.
