Друга «найсильніша» армія світу складається з бомжів і вбивць

Пуйло відрядив на забій багатотисячне "гарматне м'ясо", яке українські захисники успішно перемелюють на фарш.

На 12 день відкритого конфлікту Москви проти Києва у багатьох українців постає цілком слушне питання: а де справжня російська армія, котру ми бачили на парадах останні 8 років? Це збіговисько бомжів на металоломі кінця 1980-х років не може бути ЗС РФ!

Відтак, нас десь уводять в оману і головні події – попереду. Можливо, і це тільки припущення, десь у лісах нечорнозем'я РФ десь захована ще одна армія, вся така модна-сучасна суцільно з професіоналів?

І якось мені недобре стало. Як із розкиданих пазлів скласти картинку поля бою? Відповідь надала робота Віктора Суворова-Резуна "Акваріум: не треба мати купу грифованих документів, аби зрозуміти ворожі наміри, побачити те, що від тебе противник приховує.

Тепер, розглянемо ситуацію з ворожим військом, відштовхуючися від так званої "Мапи ЦРУ", котра 15.01.2022 показувала присутність 40 батальйонно-тактичних груп (БТГр) біля наших кордонів:

1. Північ, напрям дій – Київ: Орловсько-Воронезький ОН: 12 БТГр, зокрема для нарощування зусиль з території Білорусі – 2 БТГр 2 мсд; у резерві – 3 БТГр (76, 98 та 106 вдд); у Клинцях – 2 БТГр 144 мсд; в оперативному резерві – 5 БТГр в Єльні.
2. Північний Схід, напрям дій – Харків: у Воронезькій обл. – 8 БТГр 4 тд і 3 мсд.
3. Схід, напрям дій – Маріуполь: Донецький ОН, "ДНР/ЛНР" і Ростовська область – 15 БТГр: сепари-терористи – 6 БТГр, 3 БТГр від 150 та 20 мсд; резерв – Темрюк 1 БТГр 810 обрмп.
4. Південь, напрям дій – Мелітополь: Кримський ОН: 12 БТГр від 22 АК; для нарощування зусиль – 6 БТГр: від 58 та 49 армій.

Назагал у складі угруповання вторгнення могло бути: до 40 БТГр (танкових – 16, мотострілецьких – 24), що мають 736 танків, 1152 БМП, 864 САУ та РСЗВ та 33,6 тисячі солдатів офіцерів. Надалі угруповання було нарощено до 53 БТГр (19 танкових і 34 мотострілецьких), котрі мали у своєму складі 929 танків, 1588 БМП, 1158 САУ та РСЗВ і 45,4 тисячі солдатів та офіцерів.

Виходить наступне: Сухопутні війська ЗС РФ мають чисельність 280 тисяч і організовані у 10 дивізій, 118 бригад та 4 воєнні бази. Матимемо на увазі 73 бригади, котрі не ведуть бій, тобто не ходять в атаку (ракетні, зв'язку, РХБЗ, РЕБ, зрбр, розвідувальні, інженерні, МТЗ та воєнної поліції), кулеметно-артилерійську дивізію та дивізію на Курильських островах, котрі точно не приїдуть сюди.

На всі 73+2 та тих, хто має боронити немиту Московію в інших місцях, припаде десь відсотків 60%, тобто нам лишається десь 100-110 тисяч бійців. Відкинемо 4 академії, 8 військових вишів, 4 військові бази за кордоном, штаби та установи тилу, то лишиться тисяч 65-70.

Раз 45 тисяч вже у нас, десь є ще 20-25. Зауважимо, що все це шапіто укомплектовано персоналом відсотків на 80. По озброєнню: забезпеченість має бути 75-80%, з них справного – 80-90%, з усього цього новітніх зразків (по звітам Сєргєя Шойгу) – 70%.

Загалом спроможно їздити та стріляти одночасно 60-70%, з них новітніх зразків – 40-50%. На наших теренах присутні від наявного у РФ десь до половини танкопарку, парку ББМ, десь так само по САУ та РСЗВ.

Сухій такий залишок: противник ще має 15-20 тисяч бійців, десь є 400-450 танків, під 1300 ББМ. Але знову ж таки є одне АЛЕ: в Україні ВЖЕ присутні ВСІ дивізії СВ ЗС РФ, більшість зазнала втрат, а деякі сформовані ними БТГр розгромлені до стану, де неможливе відновлення боєздатності.

Фактично, СВ ЗС РФ ще спроможні генерувати нові сили, але це будуть не кращі за своєю навченістю та боєздатністю сили. Що може з цього приводу пояснити Пенсіонінформбюро?

По-перше, не розслаблятися, боротьба триває. По-друге, найбільш боєздатні сили противника або перестали існувати, або приведені в небоєздатний стан. По-третє, БМД, що сьогодні догорають в Бучі та під Гостомелем, – оперативний резерв північного угруповання ворога (98 вдд, котру ми ще у 2014 били під Луганським аеропортом, зокрема львівський десант у рукопашних двобоях, і 106 вдд), тобто йде така п’янка, коли останній огірок ворогом вже порізано.

З приємного:

• невимовно потішила піхота кошового отамана Сірка, котра обнулила мегасуперпуперелітну Кантемирівську дивізію (вітаю комбрига із Зіркою Героя України, цілком заслужене визнання);
• нормально так під Черніговом і під Києвом від наших оборонців вихопила і не менш елітна Таманська дивізія, що розкинула людьми та технікою між нашими фортецями по всім 150 км.

З неприємного: важка обстановка на Півдні. За старими методичками можуть (але чи здатні?) у Херсоні створити черговий "ХНР" (особисто сподіваюся, що буде створено Хєр_На_Рило); передумови до цього створюються.

Мелькнула інформація про підвезення через окпуовнаий Крим кримінальників із подальшим їх випуском "на вільні хліба" у напрямку на Миколаїв та Одесу, тобто створюватиметься осередок кримінальної нестабільності. Дуже розраховую на пильність українців та майстерність Територіальної оборони та сил безпеки.

І насамкінець про мораль: іншої армії з іншими контрактниками у РФ немає. Ми перемололи до половини всього боєздатного складу.

(Пентаґон каже, що в операцію вкинуто 90% наявних сил і засобів створеного минулого року угруповання, а формування іншого не спостерігається. Врахуємо тут же, що те, що було на Далекому Сході, в Забайкаллі та за Уралом, вже тут, а іншого там – склади та бази, а їх ще треба розгорнути).

Напружимося ще трохи, сили агресора – тліють, 2-3 доби – і час гнати ворога якнайдалі. Але зачаровуватися не слід, бо ворог має у запасі ракетні установки для залякування цивільного населення.

Автор – Віктор Кевлюк, воєнний аналітик