Дзвін Пам’яті пролунав сімнадцять разів

ВІЙНА
26.01.2022, 20:12
Дзвін Пам’яті пролунав сімнадцять разів

В Міністерстві оборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць

Сьогодні, 26 січня, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.

У заході взяли участь близькі та родичі полеглих Героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України,   військовослужбовці Київського гарнізону.

Дзвін Пам’яті пролунав сімнадцять разів …

Цього дня у 2015 році, захищаючи Україну, загинули:

Сержант БІЛОКУРОВ Олександр Сергійович.

Білокуров Олександр Сергійович
Білокуров Олександр Сергійович

Олександр Білокуров - 27 вересня 2013 року пішов на контрактну службу до ЗСУ в аеромобільні війська.

Захищав Батьківщину ще від початку подій у Криму. Командир відділення інженерно-саперного взводу, 95-та бригада. 26 січня 2015 року автомобіль, яким їхав Олександр, підірвався на міні поблизу с. Спартак Ясинуватського району Донецької області. Разом зі своїми товаришами він загинув миттєво.

Без Олександра залишилися батьки, сестра та наречена.

Солдат БІЛОУС Анатолій Анатолійович.

Білоус Анатолій Анатолійович
Білоус Анатолій Анатолійович

Анатолій Білоус - закінчив Кременчуцьку ЗОШ № 30, працював водієм на КрАЗі. Строкову службу проходив у 93-й бригаді. Після демобілізації 10 років працював оператором на Кременчуцькій тютюновій фабриці.

Під час війни — кулеметник, 92-га окрема механізована бригада.

26 січня 2015-го загинув поблизу села Трьохізбенка під артилерійським обстрілом терористів.

Солдат ГАГА В’ячеслав Олегович.

Гага В'ячеслав Олегович
Гага В'ячеслав Олегович

В’ячеслав Гага - з жовтня 2013 року служив у Збройних Силах України за контрактом у 95-й Житомирській окремій аеромобільній бригаді.

Навесні у складі свого підрозділу опинився у найгарячіших на той час точках війни на сході України — поблизу Краматорська та Слов'янська. Отримавши важке поранення у ногу, потрапив на реабілітацію, проте дуже скоро повернувся на фронт.

Загинув 26 січня 2015 рjоку виконуючи завдання з евакуації поранених бійців з поля бою в районі с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, поблизу Донецького аеропорту. В'ячеслав отримав поранення, йому намагалися надати першу допомогу, але від значної втрати крові він помер.

Старший солдат ГАІЦЬКИЙ Олександр Володимирович.

Гаіцький Олександр Володимирович
Гаіцький Олександр Володимирович

Олександр Гаіцький - мобілізований 20 жовтня 2014 року рядовим 28-ї окремої механізованої бригади.

26 січня 2015 року при виконанні бойового завдання був смертельно поранений кулею снайпера.

Без Олександра лишились мама, сестра, двоє братів.

Старший солдат ЖАДАН Олексій Валентинович.

Жадан Олексій Валентинович
Жадан Олексій Валентинович

Олексій Жадан - призваний за мобілізацією 25 березня 2014-го, старший солдат, снайпер 25-ї окремої повітрянодесантної Дніпропетровської бригади.

Загинув 27 січня 2015 року від численних осколкових поранень отриманих у бою поблизу міста Авдіївка.

Без Олексія лишились мама та старша сестра.

Старший солдат КРИНИЧКО Леонід Іванович.

Криничко Леонід Іванович
Криничко Леонід Іванович

Леонід Криничко -  під час війни — з липня 2014-го — доброволець, гранатометник, 28-ма окрема механізована бригада.

26 січня 2015-го загинув від пострілу снайпера поблизу міста Красногорівка.

Вдома лишились мама й дві сестри.

Старший прапорщик МАЗУР Віталій Віталійович.

Мазур Віталій Віталійович
Мазур Віталій Віталійович

Віталій Мазур - пройшов строкову службу, війська спецпризначення у Кіровограді, згодом лишився у десантних військах. Старшина розвідроти, начальник продовольчого складу, певний час служив у в/ч А1910 — район Корбутівки — старшиною 3-ї аеромобільної роти. Перед початком військових дій призначений головним старшиною 13-го батальйону.

Старший прапорщик, головний старшина 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, з 8 березня 2014 року виконував бойові завдання — спочатку у Криму, потім на Сході.

Зазнав важкого поранення голови 22 січня 2015-го у бою в між Спартаком — Сєверне. Перебував у комі, помер в лікарні Димитрове на Донеччині.

Без Віталія лишились дружина та двоє дітей шкільного віку.

Солдат ОТРІШКО В'ячеслав Миколайович.

Отрішко В'ячеслав Миколайович
Отрішко В'ячеслав Миколайович

В'ячеслав Отрішко - під час війни — водій, 42-й окремий мотопіхотний батальйон — 57-а окрема мотопіхотна бригада.

26 січня 2015 року загинув під час виконання бойового завдання біля Дебальцевого — у бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд.

Вдома залишились мати, дружина, троє дітей.

Прапорщик РАЧОК Михайло Петрович.

Рачок Михайло Петрович
Рачок Михайло Петрович

Михайло Рачок - прапорщик Збройних сил України. Головний сержант роти (95-та ОАМБр). Загинув поблизу Донецького аеропорту під час війни на сході України.

Загинув виконуючи завдання з евакуації поранених бійців з поля бою в районі с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, поблизу Донецького аеропорту.

По смерті залишилися батьки, дружина, брат, сестра та бабуся.

Солдат СИНЮК Денис Сергійович.

Синюк Денис Сергійович
Синюк Денис Сергійович

Денис Синюк -  в зоні бойових дій з березня 2014-го, розвідник, псевдо «Чіп», розвідувальний взвод 1-го батальйону, 95-та Житомирська окрема аеромобільна бригада, пізніше підписав контракт й залишився в підрозділі.

26 січня 2015 року автомобіль з військовиками, котрі мали завдання евакуювати поранених, підірвався на міні поблизу села Спартак Ясинуватського району Донецької області.  Денис Синюк, який їхав разом зі своїми товаришами, загинув миттєво.

Похований у Полтаві на Алеї Героїв. Залишилась сиротою малолітня дочка Настя.

Майор СТЕПАНОК Володимир Іванович.

Степанок Володимир Іванович
Степанок Володимир Іванович

Володимир Степанок - під час війни з 5 серпня 2014-го — заступник командира батальйону, 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада).

26 січня 2015-го загинув під час виконання бойового завдання під Дебальцевим — у бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд.

Вдома залишилися дружина та 20-річна донька.

Солдат СТРАТОВИЧ Анатолій Гримович.

Стратович Анатолій Гримович
Стратович Анатолій Гримович

Анатолій Стратович - солдат Збройних сил України (95 ОАМБр). Снайпер. Загинув поблизу Донецького аеропорту під час війни на сході України. Один із «кіборгів».

По смерті залишилися мати, дружина, двоє дітей і двоє внуків.

Солдат ТКАЧ Андрій Євгенійович.

Ткач Андрій Євгенович
Ткач Андрій Євгенович

Андрій Ткач - 8 грудня 2014-го добровольцем прийшов до військкомату, солдат 25-ї бригади, гранатометник.

Загинув 22 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївки від вогнепального поранення, по їхній позиції били артилерія, танки, «Гради».

27 січня волонтери «Офіцерського корпусу» (Алла «Чонгар») вивезли з Авдіївки тіла 12 воїнів 25-ї бригади, які загинули у бою 22 січня.

Без Андрія лишились батьки та дружина.

У 2017 році віддали життя за Україну:

Солдат КСЕНЧУК Андрій Сергійович.

Ксенчук Андрій Сергійович
Ксенчук Андрій Сергійович

Андрій Ксенчук - З 30 січня 2015 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України за частковою мобілізацією. Служив на посаді телефоніста — лінійного наглядача у 93-ій окремій механізованій бригаді, потім — радіотелефоністом 53-ї окремої механізованої бригади. Демобілізувався 20 квітня 2016 року.

11 листопада 2016 вступив на військову службу за контрактом. Солдат, механік-водій 74-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А1035, Черкаське, Дніпропетровська область.

Протягом 2015—2017 років брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув 26 січня 2017 року в результаті обстрілу російськими терористами з мінометів калібру 120 мм поблизу села Широкине Волноваського району Донецької області.

Залишились батьки, сестра, дружина Вікторія Михайлівна та син Олексій 2011 р.н.

Солдат НЕПСОВ Сергій Олександрович.

Непсов Сергій Олександрович
Непсов Сергій Олександрович

Сергій Непсов - 10 листопада 2015 призваний на строкову службу до Навчального центру «Десна», з 18 січня 2016 проходив службу у 222-ій артилерійській базі боєприпасів (в/ч А1588), — навідник зенітних установок. Хотів стати професійним військовим, планував піти на офіцерські курси в Одесі.

Навесні 2016 підписав контракт і після підготовки у «Десні» вирушив на передову.

Солдат, гранатометник 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське, Дніпропетровська область.

Загинув 26 січня 2017 року близько 21:00 під час обстрілу з 82-мм мінометів околиць смт Новотошківське Попаснянського району Луганської області. Під прикриттям мінометного обстрілу до українських позицій близько підійшла ДРГ противника. Сергій загинув у бою від кулі снайпера, яка пробила бронежилет, пробила легеню. Поранення виявилось несумісним із життям.

Залишились батьки та сестра.

У цей день в 2020 році загинули:

Старший сержант ХОБА Антон Володимирович.

Хоба Антон Володимирович
Хоба Антон Володимирович

Антон Хоба - 31 липня 2014 року підписав контракт, сапер 91-го полку. Від 12 вересня по 2 листопада 2014-го проходив першу ротацію — під Дебальцевим. В грудні 2014 року із групою однополчан-добровольців виїхав в район  ДАП, з 15 грудня виконував завдання безпосередньо в аеропорту. Від 2016-го до 4 серпня 2017 року проходив службу 1-му мехбатальйоні 53-ї бригади; брав участь у бойових діях на Світлодарській дузі. Повернувшись з фронту, був активно задіяний в ГО «Братерство». Брав участь в патріотичному вихованні молоді, зокрема — у патріотичному таборі «Лицар честі ім. Івана Євдокименка». 17 травня 2018-го повернувся на контрактну службу; старший сержант, командир інженерно-саперного відділення — начальник інженерної служби 13-го батальйону. Займався інженерним обладнанням.

26 січня 2020 року вдень загинув від мінно-вибухової травми внаслідок підриву на міні-пастці біля смт Північне (підпорядковане місту Торецьк), ще один військовик зазнав бойової травми.

Залишились батьки і брат.

Солдат ЩУРЕНКО Євген Валерійович.

Щуренко Євген Валерійович
Щуренко Євген Валерійович

Євген Щуренко - у серпні 2019-го пішов на службу за контрактом, отримав посаду старшого механіка-водія 1-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади.

Загинув 26 січня 2020 року в районі міста Красногорівка на Донеччині від смертельних поранень.

Залишилися мати, брат, сестра, дружина та син.

Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання.

Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!

вибір редакції
Читайте також:
Історія
Чому аж по сьогоднішній день потрібно пояснювати землякам, що комуністичний режим — злочинний режим?
13 грудня, 09:12
Опінії
Варшава свідомо посилює конфліктну ситуацію проти Києва, бо вбачає у ньому загрозу для своєї величі. Москву ж поляки бояться до дрижаків.
08 грудня, 17:30
Історія
Це історії про те, як в українців відібрали все.
23 листопада, 16:26
Війна
У Києві на Аскольдовій могилі вшанували пам’ять Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла
02 листопада, 10:35
Війна
Світлій пам'яті героя-захисника України Сергія Сімчишина.
01 листопада, 15:35
Історія
Комітет гуманітарної й інформаційної політики здійснив виїзне засідання. Полтаву обрано не випадково, бо вона потребує якісної українізації.
18 жовтня, 19:25