Еволюція німецької ковбаси
У Берліні нарешті стали краще розуміти українців. Єдине, що Київ поки не у пріоритеті для колишніх путінферштеєрів...
"Ображеною ліверною ковбасою" у травні поточного року канцлера Німеччини Олафа Шольца назвав тодішній посол України у Берліні Андрій Мельник. Даний фразеологізм – німецький і означає він вдавання з себе безневинно ображеної людини.
І дійсно: довгий час нинішній федеральний канцлер обурювався будь-якій критиці на свою адресу, яка передовсім стосувалася вкрай повільних постач озброєння. А якщо зброя і поставлялася, то не та і не у тій кількості для того, аби Україна могла успішно проводити операції на фронтах.
Певні позитивні зрушення у поведінці Шольца та й загалом німецького політичного істеблішменту, проявилися після візиту канцлера до України 16.VI.2022, у компанії з Франсуа Макроном і тепер вже експрем'єр-міністром Італії Маріо Драґі. Побувавши у Київській області та на власні очі побачивши наслідки звірств російських окупантів – риторика Шольца стала більш впевненою та рішучою.
Хоча слід нагадати, що вони втрьох приїздили для того, аби змусити Володимира Зеленського погодитися на "мирний план" підготовлений Драґі. Внаслідок цього зброя почала надходити у більших об'ємах та кращої якості.
Але ж проблема не у Шольці, як такому. Проблема у німецькому менталітеті та внутрішніх моментах, які оформилися після Другої світової війни, досі мають величезний вплив на всі суспільно-політичні процеси всередині Німеччини.
По-перше, "Берлінська стіна", не дивлячися на її демонтаж понад 30 років тому, – досі існує як у головах переважної більшості німецького суспільства, так і загалом. Схід Німеччини досі доволі прихильно ставиться до росії, що, свого часу і призвело до початку та розвитку "шрьодеризації" німецького політикуму.
"Путінферштеєра" Ґергарда Шрьодера замінила така ж Анґела Меркель, а за Меркель прийшов Шольц. На нього, у парі із Франком-Вальтером Штайнмаєром, який нам теж формулу малював, дуже ставила Москва.
Однак не так сталося, як гадалося: Штайнмаєр, так само як і Шольц, різко змінив риторику на проукраїнську після того, як побував на Чернігівщині та посидів у бомбосховищі під час тривоги. Навіть підрив росіянами "Північних потоків" не вплинув на розворот німецького політикуму.
Радше навпаки – пришвидшив процес розвороту. У Німеччині стали активніше виявляти російську агентуру, тамтешня спецслужба (нім. Bundesnachrichtendienst) навіть виявила глибоко законспірованого шпигуна у своїх лавах.
Німеччина послідовно приєднується, а інколи навіть ініціює нові санкції та обмеження стосовно РФ, активно шукає і знаходить альтернативних постачальників енергоносіїв... Утім є одне але, яке не дає Німеччині розкрити свій потенціал на повну: відчуття провини за Другу світову війну.
Варто згадати, як незадовго до повномасштабної війни, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок ледь не на колінах стояла перед "Вічним вогнем" у Москві та просила вибачення... Саме тому, Шольц не хоче давати танки, як він висловився, «в односторонньому порядку».
Певно, в його голові виникає флешбек "Drang nach osten" і він боїться, аби цей флешбек не виникнув у німецькому суспільстві та в суспільстві інших європейських держав. А ще, на його думку, це дасть росії певний "козир" у її так званій "антинацистській"риториці.
Та всьому свій час. Еволюція явище не блискавичне і вже нині у Німеччині заявили про те, що нададуть Україні нові системи ППО разом зі США, звідки передадуть нам системи "Patriot".
Це означає, що у випадку передачі нам танків "Abrams" – Німеччина надасть свою бронетехніку типу "Leopard". Берлін поки боїться власних самостійних та сміливих дій.
Та це поки що... Скоро м'який лівер перетвориться на смачну, смажену баварську ковбаску, особисто я в цьому впевнений.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт
