Лариса Гольник – загроза для системи правосуддя
Чи буде справедливість у судах, якщо до ВРП будуть обрані такі люди, як Лариса Гольник?
1 грудня у Києві відбулося перше офіційне засідання Етичної ради.
Етична рада встановлюватиме відповідність кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Протягом перших шести місяців члени Етичної ради також мають здійснити одноразове оцінювання відповідності критеріям професійної етики та доброчесності чинних членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду).
Серед учасників Етичної ради: суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Лев Кишакевич, суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун, суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сіверін, суддя Верховного Суду штату Массачусетс у відставці Роберт Корді, суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу у відставці сер Ентоні Хупер та колишня Генеральний прокурор Естонської Республіки Лавлі Перлінг.
На засіданні затвердили два перших розділи Регламенту Етичної ради. Цей документ визначає організаційні засади роботи Ради.
Також було обрано Голову Етичної ради – суддю Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Лева Кишакевича. Його заступником став суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу у відставці сер Ентоні Хупер.
21 грудня Етична рада провела своє засідання на якому розглядалося питання "Про ухвалення рішень про допуск або відмову у допуску кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя до співбесіди, а також про відкладення розгляду питання про допуск або відмову у допуску кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя до співбесіди."
На цьому засіданні 35 кандидатів на посаду члена ВРП були допущені Етичною радою до співбесіди.
Серед цих 35 кандидатів є і полтавська суддя Лариса Гольник.
Сьогодні Лариса Гольник повідомила, що вона надіслала інформацію та документи на запит Секретаріату Етичної ради.
Зазначимо, що кандидат за квотою Верховної Ради України (за якою йде Лариса Гольник) Михайло Федоренко написав заяву про припинення участі в конкурсі. І краще б Лариса Владленівна взяла приклад з колеги, та відмовилася від подальшої участі в конкурсі.
Питань до Лариси Гольник дуже багато.
Маємо надію, що Етична рада досить скрупульозно поставиться до перевірки доброчесності Лариси Владленівни.
Ларису Гольник вперто проштовхують до Вищої ради Правосуддя громадські організації, що існують за рахунок поглинання грантових коштів. Підтримують Ларису Владленівну і представники політичної партії "Голос", котра за 2 роки встигла втратити всю електоральну довіру та стала посміховиськом Українського парламенту (поступившись у даному статусі лише "Слугам народу", котрі одержали перемогу за кількісними показниками).
Це вже не перша спроба Гольник потрапити до Вищої ради правосуддя.
У 2019 році результати конкурсу до ВРП виявилися невтішними для судді Октябрського районного суду міста Полтави. За результатом проходження співбесіди комісія не рекомендувала Ларису Владленівну для подальшої участі в конкурсі.
Зауважимо, що Ларису Гольник звинувачували у порушенні трудової дисципліни: численних прогулах, максимальному уникненні від участі у розподілі судових справ (часті відпустки, поїздки на різні форуми та публічні заходи з метою зменшення автоматизованого розподілу справ на неї), відмові від здійснення правосуддя, що порушує право громадян на судовий захист.
За кількістю згадок в актах Вищої ради правосуддя Гольник може посперечатися з багатьма своїми колегами. За період 2018-2021 років на Ларису Гольник надійшло близько 25 скарг до Вищої ради правосуддя. Але більшість скарг на суддю Гольник Вища рада правосуддя або залишала без розгляду, або розглядала та відмовляла у притягненні судді Гольник до дисциплінарної відповідальності.
Іноді доходило навіть до абсурду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12 липня 2021 року по справі № 1515/2дп/15-21 було встановлено факт порушення суддею Гольник норм Кодексу суддівської етики, але ВРП відмовилася притягти сповідувачку ідей Адольфа Гітлера до дисциплінарної відповідальності.
Цитуємо текст рішення ВРП:
"З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. порушила правила суддівської етики, однак не встановлено достовірних фактів, що такі дії судді мали наслідком підрив авторитету правосуддя, а отже, це порушення не є таким, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та, відповідно, має наслідком дисциплінарну відповідальність".
І це не єдиний факт поблажливого ставлення ВРП до судді Гольник !
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 14 травня 2021 року по справі № 1032/1дп/15-21 було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Гольник Л.В.
Цією ухвалою ВРП роз'яснила, що виконувати вимоги щодо термінів подання декларації доброчесності суддею, встановлені пунктом 2 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджені рішенням ВККСУ від 31 жовтня 2016 року № 137/зп - 16, з огляду на пункт 83 Висновку ОБСЄ, повинні не всі судді. Для окремих "служителів Феміди" можуть бути виключення.
Встановивши факт порушення вимог частини першої статті 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» колегія Першої Дисциплінарної палати ВРП звільняє суддю від будь-якої відповідальності, посилаючись на «незначний термін прострочення», «відсутні ознаки неналежного ставлення до службових обов'язків», «відсутність настання істотних негативних наслідків».
Апофеозом Ухвали стало наступне твердження: "Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді". Два місяці розглядали відкрите провадження за скаргою на дії судді, а через два місяці «встановили» факт відсутності ознак дисциплінарного проступку судді.
Лариса Гольник зазначала, що вона була дуже завантажена роботою, тому не змогла вчасно подати декларації доброчесності та сімейних зв'язків. Як бачимо, завантаженість не завадила Ларисі Владленівні вчасно подати документи до Етичної ради. Певно під кінець року на неї стали розписувати менше судових справ.
Попри численні скандали та скарги до Вищої ради правосуддя суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник отримала премію від громадської організації «Фундація DEJURE».
Як вдалося з'ясувати, така «висока відзнака» була вручена Гольник її знайомими, які працюють у згаданій громадській організації.
Так, до членів правління ГО «Фундація DEJURE» входить Роман Маселко, з яким Гольник тісно співпрацює впродовж тривалого часу.
Маселко навіть зняв заради Гольник свою кандидатуру на конкурсі до Вищої ради правосуддя.
Цікаво, що Роман Маселко і зараз присутній у списку кандидатів до ВРП від Верховної Ради України, як і Лариса Гольник.
ГО «Фундація DEJURE» позиціює себе як «організацію, створену експертами-правниками з метою сприяння розвитку правовладдя (верховенства права) та реформ у сфері правосуддя в Україні». Одним основних джерел її фінансування є фонд Джорджа Сороса «Відродження».
Лариса Владленівна була кандидатом до Вищої ради правосуддя від партії «Голос», одним основних спонсорів якої є пов'язана з Соросом компанія «Dragon Capital».
Варто зазначити, що раніше «суддя» Гольник в переліку осіб, котрі можуть надати їй рекомендації, вказала Лещенка Сергія Анатолійовича, Соболєва Єгора Вікторовича, Шабуніна Віталія Вікторовича, Юрчишина Ярослава Романовича, Чумака Віктора Васильовича.
Якщо перевірити біографії цих «поважних» людей, то стане зрозуміло, хто насправді стоїть за розкруткою «судді» Гольник та її просуванням до Вищої ради правосуддя. Всі ці люди прямо чи опосередковано причетні до антикорупційних організацій, які фінансувалися напряму США та мільярдерами на кшталт Джорджа Сороса.
Про доброчесність цих порядних людей можна говорити багато, наприклад Сергій Лещенко забув задекларувати нерухомість у Флориді. Звідки у нього гроші на нерухомість в США ? Можливо він використовував гроші виділені на боротьбу з корупцією не за призначенням ?
Не дивно, що «суддю» Гольник піарять медіаресурси, власниками яких є «Dragon Capital», наприклад, свого часу Гольник у соцмережах вихвалялася фото зі студії НВ.
Лариса Гольник веде блог на «Українській Правді» (яка нещодавно перейшла у власність Томаша Фіали), який свого часу викликав чималий ажіотаж в суддівській спільноті та серед адвокатського і навколо суддівського середовища.
Зокрема, свою думку щодо блогерської діяльності судді висловив адвокат Олексій Лясковець:
"Не хочу коментувати сам зміст цієї статті в УП, але вона пронизана зневагою не лише до суддів та судової гілки влади, вона містить принизливе ставлення до інституту Президента України, вихваляння протиправних, незаконних дій НАБУ та САП задля легітимації цих дій в очах суспільства!
Нагадаємо нашим читачам деякі характерні віхи життєвого та «трудового» шляху відомої у нашому місті судді.
Ми детально не згадуватимемо ті кримінальні та адміністративні справи, які через непрофесіоналізм судді були поховані. Зупинимося лише на її більш резонансних «досягненнях».
Лариса Гольник, стала відомою у місті Полтава ще в ті давні часи, коли погодилася, в рамках НСРД, обладнати свій суддівський кабінет засобами технічної фіксації, з метою провокації хабаря міським головою Полтави Мамаєм. І якого незабаром попередила про операцію силовиків. Це тоді викликало значний резонанс у місцевому політикумі.
Але тепер не заважає «судді» ті події та своє пізніше липове протистояння з Мамаєм в судах, пригадувати за першої-ліпшої нагоди як досягнення.
Суддя Гольник відома ще й тим, що врятувала від тривалого ув'язнення місцевого педофіла, який фотографував оголених 6-річних дітей.
Суддя застосувала у своєму рішенні дивне формулювання: враховуючи щиросердне розкаяння, суд призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ККУ.
Тим самим, вона здивувала багатьох інших суддів, яким можливо й не звикати фальсифікувати справи, але щоб такі, то – ні.
Те рішення дало журналістам привід припустити, що Гольник абстрагована від суспільної моралі, загальнолюдських цінностей або навіть зростала не серед людей.
7 років тому, Гольник стала фігурантом чергової кримінальної справи, того разу на пару зі своїм чоловіком, блогером Гавриленком. Подружній підряд поцупив у внука психічно хворої бабці Євгенії Лутаєнко металевий гараж, який розташований саме на подвір'ї будинку в центрі міста, де мешкає суддя.
Сергій Самохатко позивався до судді Лариси Гольник і її чоловіка-блогера Ігоря Гавриленка про визнання договору купівлі-продажу гаражу недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Лутаєнко Є.Д., мала розлади психіки та згідно експертних висновків, за медичними показаннями не могла усвідомлювати значення своїх дій.
Причиною тому – вкрадений подружжям Гольник-Гавриленко гараж, який Самохатку заповіла його бабуся Євгенія Лутаєнко. Металевий гараж розташований саме на подвір'ї будинку в центрі міста, де мешкає суддя.
У заповіті Лутаєнко вказала, що все належне їй майно, буде належати Самохатку за Законом, заповіт від 07.05.2013 року посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сидоренко Ю.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №488.
2014 року Ігор Гавриленко почав висувати претензії на гараж, який бабуся заповіла своєму онукові. Претензії Гавриленка базувалися на фіктивному договорі купівлі-продажу.
Претензії Гавриленка до спадкоємця базувалися на фіктивному договорі купівлі-продажу, про що ми також повідомляли у своєму розслідуванні. Хоча раніше у заповіті бабця й вказала, що все належне їй майно переходить її внуку.
До слова, чоловіка судді їх сусіди порівнюють з відомим персонажем роману Ільфа і Петрова – завгоспом 2-го будинку Старсоцбезу, який був сором'язливим злодюгою. Вся істота якого протестувала проти крадіжок, але не красти він не міг. Він крав, і йому було соромно. Крав він постійно, постійно соромився, і тому його щічки завжди горіли рум'янцем збентеження, сором'язливості, і конфузу.
Також слід зауважити, що Гольник, тісно співпрацюючи з поліціянтами в рамках оперативно-розшукової справи, надала можливість працівникам поліції облаштувати свій кабінет засобами відео- та аудіофіксації для провокування міського голови Полтави Олександра Мамая на давання хабаря, а потім, імовірно, сама й повідомила Мамая про засідку правоохоронців. В результаті ОРС закінчилася пшиком. Розумні люди мають великі сумніви, що Гольник тягне на двійника кіношного антикорупціонера, такого собі комісара Каттані.
Після провалу ОРС Гольник виклала в мережу нелегалізоване пркурором та судом відео, отримане в результаті проведених негласних слідчо-розшукових дій. Атож, передумовою зведення новоявленої святої мучениці й страдниці на престол «боротьби» з корупцією стала розкрутка Гольник представниками однієї з мікропартій із майже нульовим рейтингом, яка із залученням підгодованих блогерів поширювала це відео в медійному просторі.
Щодо цієї справи, то можна зробити висновок про те, що «суддя» Гольник слабенько розуміється на усталеній практиці ЄСПЛ. Адже Європейський суд з прав людини прямо вказує, що провокація злочину свідчить про поширення функції поліціянтів від оперативних співробітників та провокаторів. Й у нашому випадку поліціянти не просто «приєдналися» до розслідування злочину, який вчинявся, а власне спровокували його. Неминучим висновком із зазначених обставин є те, що поліція не обмежилася розслідуванням злочинної діяльності пасивним по суті способом, а справила вплив, який призвів до вчинення злочину.
Крім того, у ВРП досі не розглянута скарга Кравця Р.Ю. від 7 червня 2021 року (вхідний № К-2012/2/7-21) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В.
Проти судді Гольник також було порушено 4 кримінальні справи, розслідування яких постійно саботуєт:
1. ст. 364 КК України, щодо зловживання своїм службовим становищем;
2. ст. 370 КК України, щодо вчинення дій з підбурення особу та пропонування неправомірної вигоди, з метою її подальшого викриття;
3. ст. 365 КК України, щодо вчинення дій, які виходять за межі наданих прав та повноважень;
4. ст. 359 КК України, щодо незаконного придбання, збуту або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації.
Ми звертаємося до тих, хто буде перевіряти доброчесність судді Гольник з проханням досконально вивчити біографію претендентки на членство у Вищій раді правосуддя «судді» Гольник, та не допустити її присутності в цьому органі. Присутність Гольник у ВРП є прямою загрозою системі правосуддя України, її незалежності та принциповості.
Кожен українець, котрий стикався з українськими судами, має уявлення про те, що там відбувається, але кейс «судді» Гольник – саме той показовий приклад, якою не повинна бути суддя. І тільки в наших з вами силах не допустити подальшого руйнування судової системи України, руками «судді» Гольник та її хазяїв і посіпак.
Відкриті провадження відносно Гольник у ВРП, кримінальні справи, відсутність необхідних знань, якийсь черговий сюр може спіткати суддівську гілку влади в Україні.
В Україні є колосальний запит на справедливість. Чи буде справедливість в судах, якщо до ВРП будуть обрані такі люди як Лариса Гольник? Безперечно ні. Судова гілка влади повинна сприяти задоволенню запиту на справедливість від народу України, а наявність у ВРП Лариси Гольник цьому явно не сприятиме.
