Магнітна пастка Китаю
Китай тримає Німеччину за горло: як Пекін монополізував ринок рідкісноземельних металів.
Німецька промисловість зупиниться без китайських магнітів NdFeB, виготовлених із рідкісноземельного металу неодиму. Замінити їх нічим. А Китай цинічно й відкрито вимагає від Німеччини — в обмін на право купувати вироби з рідкісноземельних елементів — ділитися промисловими секретами й комерційними таємницями. Пекін прагне тримати одну руку на горлі німецької економіки, а другою нишпорити в її потайних кишенях, отримуючи безкоштовно знання, які коштують у сотні разів більше, ніж неодим, диспрозій, лантан та інші рідкісноземельні метали, виробництво яких монополізував у світі Червоний Дракон.
Китай вимагає від німецьких компаній передати йому передові й конфіденційні дані про свій бізнес — зокрема докладні виробничі плани, списки клієнтів, фотографії продукції та трирічні прогнози розвитку — в обмін на дозвіл закуповувати вироби з рідкісноземельних металів, насамперед магніти. Ці елементи є критично важливими для виробництва електромобілів, турбін і сучасного озброєння. Фактично це дозволяє Китаю дізнатися всі слабкі місця німецької промисловості — аж до конкретних уразливостей у ланцюгах постачання й особливостей клієнтів.
Компанії не можуть відмовитися, адже 95% компонентів із рідкісноземельної сировини, які використовуються в Німеччині, надходять саме з Китаю. Без них зупиняються автомобільні заводи й виробництво техніки.
Німецький уряд визнає проблему, але не має реального інструменту тиску на Пекін.
Минулого тижня канцлер Мерц був змушений скасувати поїздку до Пекіна, оскільки голова Сі не знайшов для нього часу у своєму графіку. За китайськими мірками подібний демарш — це потужна політична ляпас. Але в Берліна немає жодної контргри.
Останніми тижнями вже були випадки, коли концерни Volkswagen та інші великі компанії опинялися на межі зупинки через затримки з ухваленням китайських експортних дозволів на ці метали.
Що це за дорогоцінні метали?
Їхні назви мало що скажуть широкому загалу, хоча вони й не китайського походження.
Передусім ідеться про неодим, який використовується для виробництва потужних магнітів у електродвигунах та генераторах.
Китай контролює близько 90% світового видобутку неодиму і майже все виробництво магнітів NdFeB. Це єдиний тип магніту, придатний для мініатюризації (смартфони, жорсткі диски, електродвигуни) і для високотехнологічної енергетики (вітрогенератори, електротранспорт тощо), де потрібні компактність і надпотужне магнітне поле.
Саме тут криється світова драма шекспірівського масштабу. Захід (і Німеччина передусім) просто проспав три десятиліття у блаженному забутті, віддавши ключовий компонент промислового виробництва в руки хитрого й терплячого конкурента!
Адже до середини 1990-х основними виробниками потужних магнітів із рідкісноземельних металів були США, СРСР, Австралія й Канада. Та починаючи з 1990-х, Китай стрімко інвестував у технології та інфраструктуру й став світовим лідером у цій галузі.
Фатальна особливість ситуації полягає в тому, що змусити Китай продавати рідкісноземельні матеріали через суд неможливо: торгівля цими речовинами регулюється виключно національним законодавством Китаю, і міжнародні суди не можуть змусити країну експортувати стратегічну сировину всупереч її політичній волі.
Отже, щоб урятувати стагнуючу німецьку промисловість, доведеться віддати її Червоному Дракону.
Непоганий вибір: або повний колапс високотехнологічного виробництва протягом 3–6 місяців (на стільки вистачить запасів), або повна поразка від китайських конкурентів через 3–4 роки, коли ті скопіюють усе, що Німеччина передасть їм в обмін на право купувати магніти з неодиму й іншу рідкісноземельну продукцію.
