Месії миру з росією планують як найдешевше продати Україну

Геополітична канонада, що символізує наближення Нової Світової, лунає все гучніше. Глобальний конфлікт запалає всюди, де його не чекають...

Всі розуміють, що новими потенційно гарячими точками на планеті можуть стати Південний Кавказ та Корейський півострів. Усі притомні розуміють, що для провідних світових демократій перемоги України та Ізраїлю критично важливі, адже від них залежить збереження планетарного status quo, себто теперішнього світового правопорядку.

Та у цієї канонади є й зворотний бік. Ні, він полягає не тільки в активізації світових диктатур чи тоталітарних теократій, а й в активізації всілякого роду «месій» та здичавілих популістів (частенько спонсорованих тими ж таки диктатурами та теократіями, як от РФ, Іран, КНДР та КНР).

Згадайте Голлівудські фільми про Армаґеддон, Апокаліпсис, Кінець Світу, нашестя іншопланетян... Завжди там хоч трохи, але знаходиться місце для усілякого роду фанатичних проповідників; особливо гарно це показано у фільмі за романом Стівена Кінґа «Імла».

А чому з'являються всі ці фанатики, псевдопроповідники з комплексом месіанства та здичавілі популісти-аферисти? А тому, що дуже легко зробити собі ім'я на масовому людському страху у момент, коли здається вже немає порятунку!

Дуже легко маніпулювати людською свідомістю, дуже легко насаджувати натовпу власну точку зору, як єдину і безальтернативну, дуже легко змусити натовп робити те, що потрібно тобі, дати те, що потрібно тобі. Достатньо знати основи психології, НЛП, володіти ораторською майстерністю і мати майданчик для стартового ривка.

Трамп, Рамасвамі, Ердоган та Арєстовіч (не дивуйтеся подібному ряду персоналій) — усе це мають, от і грають в месій-рятівників:

• Трамп заявляє, що у випадку його повернення у Білий Дім, він «завершить війну в Україні за 24 години»;
• Рамасвамі каже, що у випадку його обрання — «запропонує путіну угоду: вихід із мілітарного альянсу з Китаєм в обмін на неприйняття України в НАТО та захоплені на момент угоди Українські території»;
• Ердоган, спочатку на максимум розкрутивши антиізраїльську істерію в Туреччині, а тепер заявляє про те, що «збирається мирити Ізраїль і ХАМАС»;
• Арєстовіч підтримує перший план Генрі Кіссінджера, згідно з яким «Україну беруть до НАТО під гарантії, що вона не повертатиме свої території воєнним шляхом, сконцентрувавши зусилля на військово-політичному».

Себто: у всіх чотирьох вище наведених прикладах лейтмотивом є закінчення війни. Неважливо, в Україні чи на Середньому Сході — закінчення того, що є задля недопущення більшого.

Як думаєте: заходять масам подібні пропозиції та обіцянки? Та аж бігом, причому «зльоту»; от тільки за ширмою цього месіанства і популізму зазвичай немає нічого, крім ще більшого хаосу й занурення в суцільну темряву.

Адже нагадаю, що у 99% випадків за всіма цими псевдопророками стоять справжні диктатури, автократії та теократії. А що позитивне світові можуть нести подібні режими? Правильно — нічого.

За Трампом — Москва, за Рамасвамі — Москва (він остаточно це підтвердив, заявивши про те, що Україна — «недемократична країна, яка «подивіться, що робить з Українською православною церквою», маючи на увазі РПЦвУ), за Ердоганом — переважна більшість власного численного народу плюс інші тюркські народи, яким імпонують ідеї пантюркізму та відродження Османської імперії. А от за Арєстовічєм — панславісти, читай росіяни, які про «Россия-Украина-Беларусь — это есть Святая Русь».

Зрештою, свою публічну кар'єру громадського діяча/політика Олексій розпочав на спільній пресконференція з головним панславістом росії Дуґіним у Москві, під турботливим поглядом Корчинського. З того часу не змінилося абсолютно нічого у поглядах Арєстовіча, зате змінилася його суспільно-політична та медійна вага.

Якщо вийти з власної бульбашки, то можна дізнатися, що 90% людей не знають, хто такі Хоренко і Тарнавський, зате знають, хто такий Арєстовіч. Він теж знає про цю статистику, а за умов непоганого володіння основами психології та НЛП — посилюватиме тиск на слабо підкованих пересічних, за допомогою меседжів, які вони хочуть чути: мир, закінчення війни, НАТО, політико-дипломатичний шлях, «давайте жить дружно»...

Насправді мета Арєстовіча у тому, щоби хай і неофіційно, але ментально та стратегічно затягти таки Україну у неосовок з «единым славянским пространством». Він давно і дуже системно працює у цій царині (привіт Фейгіну з Латиніною!).

У фільмі «Імла» фанатичну релігійну псевдопроповідницю пристрелили тоді, коли невеличкій групі людей стало зрозуміло, що вона довела натовп до релігійного божевілля. Я ж пропоную вчасно розпізнавати псевдопророків і вираховувати їхню справжню мету, щоб потім не було пізно.

Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник, медіааналітик і військовий експерт