На руїнах РФ постануть понад 30 національних держав
Ще до широкомасштабного вторгнення ресурсній федерації московії пророкували економічну кризу і, як наслідок, фрагментацію на кілька країн.
«...І на оновленій землі врага не буде, супостата,
а буде син, і буде мати,
і будуть люде на землі»
© Тарас Шевченко
Початок гарячої фази російської війни проти України став каталізатором тих подій, які до 24.II.2022 розтягнулися б на десятиліття, оскільки кремлівський бункерний щур міг би керувати країною ще дуже довго, за прикладом Фіделя Кастро чи Нурсултана Назарбаєва, передавши кермо влади до власноруч обраного наступника. Пригадайте, подібна ситуація на росії вже була у 2008-2012 роках.
Тепер же питання перебудови країни після, це вже очевидно, падіння путінського режиму фактично стоїть на порядку денному. Розпад, розвал або ж дезінтеграція РФ на десятки нових держав (так званих національних республік, як Ічкерія, Татарстан, Карелія) – один із потенційних варіантів, де провідну роль мусить відіграти Україна.
Натомість в опозиційному до Кремля середовищі пропонують власну єдину альтернативу: створення конфедерації на уламках "імперії зла". Цей сценарій російські ліберали активно проштовхують євробюрократам і американським урядовцям, але для нас він небезпечний.
Україна як країна-переможець у цій, найбільшій після Другової світової, війні за жодних умов незгодна на збереження ресурсної федерації в її теперішніх кордонах. У зв'язку з цим насмілимося запропонувати свій погляд на майбутню фрагментацію росії.
Суверенні держави, які постануть по демонтажу РФ, варто поділити на два типи (див. мапу нижче – прим. ред.):
- Етнічні або національні республіки, де влада концентруватиметься виключно у руках представників корінних (титульних) неросійських народів (ерзя, аварці, буряти, хакаси тощо), які матимуть право на перегляд своїх кордонів, несправедливо проведених Кремлем.
- Нові державні утворення з переважанням етнічно російського населення (тобто, йдеться про області та краї: Кемерово, Красноярськ тощо), де зберігатиметься доступ для представників етнічних меншин до владних структур без жодної дискримінації за всіма ознаками.
Причому характерно, що другий тип держав представлений яскраво вираженими та територіально відокремленими від етнічної метрополії умовної "великої росії" такими народностями, як уральці, сибіряки, донські козаки, помори з присутнім значним слов'янським компонентом. Їх усамостійнення та подальше перетворення на окрему національність відбуватиметься у межах своєї вже нової країни.
Окремо слід зосередитися на безпосередньо московитських землях або Заліссі (звідки століттями вилізає пекельне зло – прим. ред.), які після перемоги України, падіння путінського режиму і дезінтеграції ресурсної федерації мусять бути зменшені до історичних меж. Ідеально – до кордонів XIV століття, часу, коли постало Московське князівство.
Насамкінець додамо, що заради встановлення справедливості адміністративний центр Залісся повернеться або у Суздаль чи Ростов, або ж у Владімір-на-Клязьмі, тоді як Москва повинна бути знищенна. Також слід сприяти, щоби колишня метрополія була постійно зайнята вирішенням своїх внутрішніх проблем без жодної можливості повернути втрачену велич: «Си́мъ побѣди́ши!».
Своєю чергою, як раніше вже повідомляв "Останній Бастіон", у Республіці Мордовія активізувалося ерзянське підпілля, натомість мокшани досі пасивні.
