Не час грати у зачистки неугодних Зе-владі громадян
Один із найвеличніших лідорів усесвіту як кульгава качка, кидається в обійми стерв'ятників. Влада перекладає свою відповідальність на інших.
Ми у черговому геополітичному піке — ціна помилок може бути як ніколи високою, хоча, здається, куди вже вище... З одного боку країна не погодиться прийняти принизливі умови «миру», з іншого — вкрай важливо не втратити підтримку союзників, бо без США нам буде важче.
І результат на полі бою без американської допомоги навряд буде кращим, аніж був із такою підтримкою. А у цей час путін схиляє до «свого варіанту миру» у той єдиний спосіб, який знає — різкою активізацією вбивств і цивільним терором.
Це важко, адже щоденні жертви в мирних містах — це біль всіх і кожного. Втрата територій — це психологічна травма нації на покоління, ну й довга війна — виснажує.
Погані умови миру без гарантій безпеки не додають віри у майбутнє. І така ситуація точно не справедлива до нації, яка при всі прогнози три роки стримує ядерного монстра на чолі з хворим диктатором.
Нації, яка платить найвищу в світі ціну за гідність і свободу, попри бажання максимально девальвувати цінності, на яких, здавалося ще недавно стояв увесь західний світ. Задля того, щоби пройти це піке нам потрібна мудрість і єдність.
Для цього необхідні довіра і чесність. Українці заслуговують на чесну розмову про все те, що відбувається з переговорами, це буде відповідально; чесну розмову:
- про те, які пропозиції є на столі;
- про те, які ризики за кожним сценарієм;
- про те, що обираємо ми, — а не ті, хто стомився нас підтримувати.
І ще одне: це не час для внутрішніх воєн, не час переносити ненависть до ворога — на опонентів, не час грати у зачистки. Кожен, хто сьогодні намагається використати війну як привід звести політичні рахунки — послаблює країну, якій так важливо лишатися сильною...
