Подвійні стандарти: українцям могили, американцям комфорт
Заокеанські партнери України воліють лишатися осторонь пекла війни. І, невдовзі, вони про це пошкодують, як пошкодували у грудні 1941-го...
Досить часто журналісти в ефірах питають гостей: «...чому ж такі нерішучі/неконкретні... політики Заходу, що не поспішають максимум викластися на допомогу Україні супроти очевидного зла росії?». Якби суспільство (і медійники у першу чергу) краще знали історію, таких питань було б менше, бо...
Бо більшість відповідей вже були у минулому, причому у недалекому минулому. Нижче уривки та цитати з Макса Гейстінґса «І розверзлося пекло... світ у війні 39-45 років»:
«...Опитування, проведене Принстонським університетом 30 серпня 1939 (!) року, виявило: 68% американців вважали, що громадянам США не можна дозволяти вступати до лав... Вермахту, а 26% були переконані, що слід зберегти це право вибору...».
Тобто за крок до початку нищення Польщі, коли Європа вже була розвалена на два табори, коли стався аншлюс Австрії, було розірвано Чехію... 26% громадян США не виключали права долучитися до військ Адольфа Гітлера. Франція і Велика Британія лишалися глибоко занепокоєними заради збереження Версальського миру (1919).
І після Мюнхенської змови 1938-го року Париж і Лондон не спромоглись на щось вагоміше слів. Ця пасивність стала вироком Варшаві, а тим часом у США у вересні 1939-го, згідно з опитуванням центру Роупера, 37,5% респондентів воліли утриматися від прихильності до якоїсь зі сторін.
Натомість... і далі продавати товари усім, за умови готівкового розрахунку та самовивозу. «Усім», тобто і Гітлеру також, а 23,6% були проти торгівлі з обома сторонами й лише 16% (!) громадян США були готові відмовитися від нейтралітету і запропонувати допомогу Британії та Франції, якщо їм буде загрожувати поразка.
Америка не бажала дивитися в гору наприкінці 30-х років XX століття, тож президент Франклін Делано Рузвельт знав це і тому 30 жовтня 1939 року писав послу у Лондон: «...нам ще потрібно багато дізнатися про відносність світової географії та швидке зникнення відстані й суто місцевих економік».
