Поліція Фінляндії полює на критиків Росії за вимогою Кремля
Наперекір узагальненій думці про демократичність і дотримання у Суомі основних прав, дійсність не така приваблива, як рапортують експерти.
Яскравим свідченням є карна справа проти співзасновника руху "Вільний Урал" ("Свободный Урал"), політичного вигнанця з Магнітогорська, який вимушено осів у Гельсинкі пана Андрєя Романова.
Кореспондент інформаційної агенції "Останній Бастіон" напряму поспілкувався з дисидентом із проукраїнськими поглядами, якого крім кремлівських спеціальних каральних служб переслідують ще й фінляндські поліціянти.
У цій першій частині нового інтерв'ю-розслідування Андрєй Романов розповів про хід судового процесу, ініційованого на замовлення російського режиму, зокрема, в особі Посольства РФ у столиці Суомі.
– Скажіть, яка станом на цю мить ситуація із провадженням, яке проти Вас розпочали правоохоронці, та чи винесено слугами фінляндської Феміди вирок?
– Буду відвертим, це – фабрикація. Кримінальна поліція міста Гельсинкі за підтримки прокуратури скерувало мою справу до Окружного суду. Все це я став би розглядати у контексті тиску на мене, розпочатого ще 2017 року, після того, як ми створили у столиці Суомі мігрантський осередок "Вільного Уралу", стали публічно говорити про незалежність Уралу від Москви та від Росії в цілому. Весь цей час я ходив по краю. Дуже рідко хтось нам допомагав, особливо в такій справі, як виступати проти Москви й проти Росії за наш Урал, який у майбутньому, сподіваюся, стане вільним, перетвориться на незалежну Уральську Республіку і почне сам розпоряджатися своїми ресурсами.
Більшість фінів до нашого проєкту поставилися холодно і байдуже, вони на той час добре заробляли, мали свій ґешефт від пограбування Москвою суб'єктів ресурсної федерації й робили все, що Москва їм накаже. Мої акції протесту біля парламенту Фінляндії, які я робив щотижня починаючи з 2019 року, не викликали у фінів великої підтримки: у своїй масі вони проходили повз мене, при цьому до 2021 року підтримували політику Кремля – незалежно Владімір Путін там сидить чи Дмітрій Мєдвєдєв – і Росії, особливо, коли вони до них приїжджали, то фіни тріумфували, махали прапорцями, вітали того ж Путіна як найкращого друга. Деякі й досі так сприймають цього 70-річного узурпатора.
Москвичі, пітерці, ба навіть жителі окупованої Чечні, – всі ті, хто є вихідцями із Росії, – це звичайні обивателі, для яких головна мета: прилаштувати себе та своїх дітей в Європі, де жити легше та комфортніше, тож підтримки від них не чекайте. Ніхто з них не хоче спалювати мости, особливо псувати відносини з Росією, адже там у них залишилися родичі та друзі. Та й багато хто з них на той час їздив до РФ, заправляв свою машину дешевим бензином, відпочивав на Росії, привозив продукти із Росії, а хтось із них їздив, вибачте на слові, у секс-тури або просто добре відпочивав, бо у Фінляндії все це дуже дорого коштує, а на Росії – дешева екзотика, скажімо, у сусідній Карелії. Я ж тоді реально виживав зі своїм проєктом, та й сьогодні виживаю, а фіни мені постійно накидали проблем.
І ось одна з таких проблем, яка мала завершитися моєю депортацією до Росії – фабрикація проти мене карної справи. Мене звинуватили у порушенні фінляндського законодавства, через своїх людей в імміграційній службі "Migri" хочуть за всяку ціну позбавити мене статусу біженця. Фінські перевертні у погонах із головного поліційного управління міста Гельсинкі граються тим законом і тим параграфом, якими вони змогли б мене автоматично депортувати до Росії, якби я зламався на їхньому допиті та погодився б із тим звинуваченням, яке вони мені висунули, наче дишлом, – куди пішло, туди й вийшло...
А як вони це роблять, я знаю, бачив на власні очі: приїжджають, дають дві години на збори, і відвозять, здають ще тепленьким у руки путінським карателям. Поки стали б розбиратися, що сталося, як так вийшло, минув би час. Фінляндські та російські обивателі не помітили б мого зникнення, а я б уже нудився у путінських казематах. У Фінляндії дуже багато проросійських фінів і росіян, особливо у державних структурах. Те, що я не зламався на допитах, не визнав своєї провини, стояв завжди на своєму – це мене і врятувало. Також допомогло мені й те, що у Фінляндії нині прийшли праві сили до влади, які з початку свого правління заявили, що мають антиросійські настрої. Подивимося, як буде далі. У Фінляндії, особливо Гельсинкі, дуже сильна російсько-фінська організоване злочинне угруповання. А враховуючи, що тут немає незалежних ЗМІ, – так, їх немає, не вірте, що вони є, бо це відверта пропаганда, – то вони почуваються дуже свавільно, при цьому роблячи все, що попросить чи накаже їм Росія.
– Чи змінилося ставлення до Вас зі сторони фінів (влади, простих громадян) за час судового процесу, який свідомо проігнорувала місцева самозвана "вільна і найдемократичніша преса"?
– Думаю, що сильних змін у свідомості не відбулося, тим більше за їхніми вчинками я цього не бачу. У Фінляндії немає незалежних ЗМІ, від слова зовсім. Поясню: всі головні медійні ресурси тут або кишенькові, або сильно контролюються владою. Донедавна політика соціал-демократів, головної політичної партії Фінляндії, яка займала більшість місць у парламенті, була націлена на зближення із Росією, на політичну та економічну співпрацю зі східним сусідом.
Ми, політичні активісти, хто втік із путінської Росії, хто своїм протестом, своєю політичною активністю псував дружбу між Гельсинкі та Москвою, перебували, та й нині перебуваємо, у суцільній інформаційній блокаді. Про нас не пишуть ні умовно опозиційні російські, ні фінські, не пишуть і українські ЗМІ, якщо не брати до уваги вашу медіаагенцію. За що я щиро вдячний "Останньому Бастіону"! Зрозумійте, у Фінляндії, а тим паче на Росії, на інформацію про нас накладено сувору негласну цензуру.
Я з 2019 року став проводити поодинокі пікети біля парламенту Фінляндії. Говорив про свої проблеми, говорив про проблеми, з якими стикаються біженці – фінським журналістам, депутатам, соціальним працівникам, чиновникам... Фінські журналісти завжди дуже холодно реагували на це. Їм байдуже, тому вони частіше відсторонювалися, вдавали, що не помічають моїх проблем.
Тим більше у мене були дружні стосунки з журналісткою видання "Iltalehti" пані Маріккою Нюкянен, вона раніше про мене писала статтю, брала інтерв'ю, але і вона невдовзі відсторонилася. Я поінформував її про свої проблеми, особливо про ті, які мені робить поліція Фінляндії. Вона знала ще з жовтня 2022 року, що місцеві правопохоронці сфабрикували проти мене справу і хочуть депортувати на Росію. Але з того часу і до сьогодні, у газеті "Iltalehti" не виявилося не те, що статті, жодної звістки, де б говорилося, що справді відбувається у Фінляндії, як тутешня влада насправді ставиться до біженців, особливо до тих, яких Москва вимагає видати, або просить робити їм проблеми у Фінляндії за їхню політичну діяльність.
До початку суду, та й після, я надсилав інформацію до таких видань, як: "Iltalehti", "Yle", "Helsingin Sanomat", "Helsinkitimes", "Hufvudstadsbladet". Їхнє мовчання вкотре підтверджує, що на інформацію накладено цензуру. Фінські журналісти стають співучасниками злочинів, в яких беруть участь силовики та прокурори, фабрикуючи кримінальні справи проти російських дисидентів.
– Як вважаєте, поліція Суомі й надалі фабрикуватиме подібні справи не лише проти Вас, адже це, без перебільшення, – показовий прецедент, яким неодмінно скористаються у Кремля?
– Думаю, справа тут не тільки у поліції, а у тих проросійських силах, які знаходяться в самій Фінляндії. Наразі місцеві правопохоронці у моїй кримінальній справі – це надводна частина айсберга. А ось, хто все це замовив, хто хотів мене депортувати до Росії, хто досі мені у Фінляндії створює проблеми – це дуже велика підводна частина айсберга.
Починаючи з 2017 року, за мною велося стеження. Як я розумію, це робила Поліція безпеки та розвідки (Suojelupoliisi turvallisuusselvitys) та російська контррозвідка. На той момент я мав єдиного товариша, з ким я приятелював у Фінляндії, який мене запросив на свій день народження. На жаль, його ім'я назвати не можу міркувань безпеки. Так ось, після того, як ми із ним посиділи, я спустився у метрополітен, аби поїхати додому і тут побачив того, кого послали за мною, хто прийшов по мою душу.
Власне, того дня я ще легко відбувся, вкрали тільки мій телефон. Але коли перед тобою стоїть той, хто знає про тебе все, – де ти живеш, з ким ти товаришуєш, куди ти ходиш, – а за спиною він має своїх людей у фінляндській поліції, у парламенті, в імміграційній службі, ба навіть президент Суомі проросійський, – то йому можна робити все, при тому, що досі постійно посилають різні погрози на мою адресу.
Живучи у Фінляндії, особливо у Гельсинкі, ти знаходишся ніби, як на вулкані, бачачи які тут сильні проросійські сили. А коли дізнаєшся, що якось дивно вмирають у Фінляндії (все, як на Росії!) всі ті, хто був пов'язаний із політикою та з Росією в цілому, на прикладі того ж відомого фінського неонациста російського походження Ільї Яніцкіна (після екстрадиції з Іспанії до Фінляндії він раптово помер із нез'ясованих обставин), або ж фінського журналіста з "Iltalehti" Томмі Паркконена, з яким я мав добрі відносини, – то якось у Фінляндії почуваєшся вже не у своїй тарілці, розуміючи, на що здатні твої вороги, і як Фінляндія прогнила зсередини, що вона тобі не гарантує безпеку. Додам, що Яніцкіна швидше за все прибрали, бо, мабуть, він багато знав про агентурну мережу РФ, а Паркконен – роками викривав у своїх статтях фінських чиновників, усіх тих, хто досі працює на Росію.
Після того випадку я повністю змінив своє життя у Фінляндії, став розуміти, що сьогодні вони прийшли за моїм телефоном, а завтра прийдуть і відвезуть мене до Росії, при цьому підлаштують усе так, що я сам у п'яному вигляді приїхав на фінляндсько-російський кордон і був упійманий російськими прикордонниками. Всі мої заяви до місцевої поліції з цієї нагоди залишилися поза увагою. Поліція тут просто зам'яла мою справу, вкотре показавши на чиєму вона боці. Нам, усім тим, хто перебуває у вимушеній еміграції, кого домагається Росія, треба бути гранично обережним навіть поза Росією. Кожна наша помилка може нам коштувати свободи та життя. Обивателям цього не зрозуміти.
Разом із тим медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам про те, що державно-правова система Суомі працює також проти українців, які після 24.II.2022 побільшало у цій північноєвропейській країні.
