Про «президента» не нашого Прігожина
Путінський кухар балансує між судом в Україні, як організатор найманців, і вбивством російськими силовиками, з якими у нього постійні тертя.
З цікавістю спостерігаю з потугами власника військово-кримінальної компанії "Вагнер" Євгєнія Прігожина підняти власну значущість на тлі величезних втрат "вагнерівців" у боях під Бахмутом.
"Кухар Путіна" не придумав нічого кращого, ніж заявити про наміри брати участь у виборах Президента України у 2024 році.
Відтак Пригожин нагадує Вінні-Пуха, який за допомогою повітряних кульок піднімається до дупла з медом.
Тим часом, 14 березня у Мелітополі Служба безпеки України "передала привіт" Прігожину: вибухом у власному позашляховику знищено місцевого колаборанта Івана Ткача.
Хто не знає, то колаборант Ткач займався перевезення окупантів – і армійців, і "вагнерівців", – а тепер перетворився на VIP-агітатора за Прігожина у потойбічному світі.
Реальність ситуації полягає у тому, що Пригожин насправді сьогодні балансує між судом в Україні як організатор найманців і вбивством російськими силовиками, з якими у нього постійні тертя.
Не знаємо, що для колишнього кримінальника, якому так і не вдалося нагуляти респектабельність, краще.
Очевидно лише те, що він виявився тимчасовою фігурою на фронті російсько-української війни.
